Зоран Ліліч

Зоран Ліліч (серб. Зоран Ліліћ/Zoran Lilić) (нар. 27 серпня 1953 року, с. Брза-Паланка в громаді Кладово, Соціалістична Республіка Сербія) — югославський і сербський державний і політичний діяч, другий президент Союзної Республіки Югославії (25.06.1993 по 25.06.1997).

Зоран Ліліч
Народився 27 серпня 1953(1953-08-27) (68 років)
Brza Palankad, Район Борd, Сербія
Країна  Югославія
Діяльність політик
Alma mater Белградський університет
Посада президент
Партія Соціалістична партія Сербії

Життєпис

Син гончара та домогосподарки, у 1972 році закінчив технологічний факультет Белградського університету і працював на гумовій фабриці «Рекорд» в Раковиці. Після дванадцяти років виконання різних обов'язків у 1983 році його призначили генеральним директором.

У 1980-х роках в політичній сфері підтримав Слободана Мілошевича. Як прихильник соціалістів у грудні 1992 року був обраний в Народну скупщину Республіки Сербії, очолив фракцію Соціалістичної партії Сербії і в січні 1993 року став Головою Народну скупщини. На цій посаді підтримував Мілошевича в боротьбі з опозицією. Після усунення з поста президента Союзної Республіки Югославії Добрица Чосіча парламент обрав наступним президентом Зорана Ліліча.

У 1994 році Ліліч закликав крайні фракції в Республіки Сербії та Чорногорії припинити тримання всього сербського народу в заручниках.

У 1997 році Мілошевича було відсторонено від президентства Сербії та було обрано до федерального президентства. Ліліч став кандидатом, щоб перейти на посаду Мілошевича на посаді президента Сербії. Після невдалого другого туру з Воїславом Шешелем він став віце-президентом федерального уряду в кабінеті Момира Булатовича, і він виконував цей обов'язок до квітня 1999 року. Коли він був призначений радником президента Федеральної Республіки Югославії Слободаном Мілошевичем для економічних відносин з Хорватією. У той час він виконував функції голови Південтранспорту та президента шахової асоціації Югославії. У 2000 році, заснував Сербську соціал-демократичну партію, яка, як він стверджує, слідує ідеї Светозара Марковича. Його партія не мала успіху у виборах.

Ліліч брав участь у спробі розібратися з випробуванням на ВІЛ у Лівії, де чотирьох болгарських медсестер та одного палестинського лікаря засудили до смерті за нібито зараження лівійських немовлят вірусом ВІЛ[1].

Примітки
  1. «Impostor Defends Bulgarian Nurses before Gaddafi»

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.