Зоряний десант (роман)

У книзі «Розширений Всесвіт» Гайнлайн стверджував, що ідея роману спала йому на думку 5 квітня 1958 року після оприлюднення заклику до одностороннього ядерного роззброєння з ініціативи Національного комітету з питань ядерної політики. У відповідь подружжя Гайнлайн створило проурядову «Лігу Патріка Генрі» та проголосили право США на продовження ядерних випробувань. В результаті Гайнлайн зазнав запеклої критики як з боку колег-фантастів, так і з боку американського суспільства. Тому роман може розглядатися як вираження тогочасних політичних і соціологічних поглядів Гайнлайна[3].

Дія роману відбувається в майбутньому, але без конкретної часової прив'язки. Оповідання ведеться від імені Хуана «Джонні» Ріко, представника середнього класу Земної Федерації, що веде космічну війну з комахоподібними мешканцями планети Клендату («жуками»). Лінійний сюжет переривається відступами, мало характерними для поетики Гайнлайна. Відступи містять політичні міркування, а також психологічний самоаналіз головного героя і опис політичних реалій світу, в якому живе Ріко[4].

Роман відкривається описом висадки десанту Мобільної Піхоти, в якій служить Ріко, з борту космічного корвета «Роджер Янг» на планету-колонію раси «скіні». Рейд проходить відносно вдало, загін вражає заплановані цілі, зачищає свою зону і повертається з двома пораненими на борт корабля. Один з поранених помирає.

Далі дія переноситься в минуле, з моменту закінчення Ріко середньої школи, після якої він приймає рішення поступити на федеральну службу замість вступу до університету. Це єдина глава, присвячена цивільним реаліям світу Гайнлайна. У Земної Федерації всю повноту громадянських прав мають тільки особи, що добровільно відслужили строкову Федеральної служби (два роки або скільки буде потрібно). Ця система, згідно з романом, виникла після краху американської моделі демократії у XX столітті. Докладно описано мотиви рішення Ріко та його спілкування зі шкільним учителем Історії й філософії моралі — полковником Дюбуа, і чиновником федеральної служби — сержантом Хо. На Федеральну службу також поступають його однокласники Карл та Кармен.

Ріко потрапляє до військового табору у канадських преріях, де тренується полк новобранців. Докладно описується жорстока система відбору кандидатів, що включає тілесні покарання, виконувані публічно. В процесі тренувань Ріко не розуміє мотивів, якими керуються солдати і вже вирішує відмовитися від права на громадянство. Проте після одержання листа від полковника Дюбуа він усвідомлює всю важливість і необхідність військової служби в цілому і суворих тренувань зокрема. Після подальших тренувань в іншому таборі біля Ванкувера, із 2009 новобранців завершують підготовку 187 десантників.

Під час навчання Ріко починається війна між Земною федерацією й інсектоїдною формою життя з планети Клендату, внаслідок якої піддаються бомбардуванню мегаполіси Землі та гине мати Ріко. Його батько залишається в живих, оскільки не встиг приєднатися до дружини в день бомбардування. Ріко бере участь у десантуванні на Клендату — домашню планету «жуків», яке завершається катастрофічною поразкою для Земної федерації. Корабель Ріко «Долина Фордж» стикається з іншим транспортником, і більшість десантників гине ще до початку десантування. Залишки підрозділу переводять на «Роджер Янг» під команду лейтенанта Расжака та старшини Джелала. Підрозділ здійснює декілька рейдів. Лейтенант Расжак гине, а Ріко підвищують до капрала.

Далі Ріко підписує контракт професійного військового і одразу вступає до офіцерського училища. Він перетинається зі своїм батьком, який після загибелі сім'ї теж вступив до десанту і направляється в колишній підрозділ Ріко. Кармен відвідує Ріко в училищі, вона тепер служить пілотом корабля військового флоту. Вона повідомляє про смерть Карла під час бомбардування наукової бази на Плутоні.

Перед випуском з офіцерської школи, Ріко присвоюють тимчасове звання третього лейтенанта і відправляють керувати бойовим підрозділом під наглядом капітана Блекстоуна. Старшиною підрозділу виявляється його інструктор з табору новобранців — сержант Зім. Їхній підрозділ бере участь у рейді із захоплення в полон інтелектуальної касти «жуків». Зіму вдається захопити живим одного із «інженерів» і Ріко допомагає йому вибратись із підземного міста «жуків». Ріко присвоюють лейтенантське звання і назначають командувати його колишнім підрозділом на «Роджер Янг».

У фіналі Ріко разом зі своїм батьком, який після загибелі сім'ї теж вступив до лав армії, десантується на Клендату.

Значна частина роману є, по суті, політичним трактатом, поданим у вигляді опису шкільних занять Ріко і його міркувань. Основна тема роману: соціальна відповідальність передбачає готовність віддати своє життя за безпеку соціуму. Ця алегорія показує, що політичні права перетворилися на щось саме собою зрозуміле, а отже, втратили свою цінність. Політичні права — це не просто можливість поставити хрестик у бюлетені для голосування, це відповідальність, підтверджена справою[5].

Критик наукової фантастики Дарко Сувін стверджував, що «Зоряний десант» є «родовим текстом американського науково-фантастичного мілітаризму» і що він сформував дискусію про роль військових у суспільстві протягом багатьох років[6]. Хуана Ріко він вказував як «архетипового космічного солдата»[7].

Роджер Бомонт припустив, що «Зоряний десант» колись зможе вважатися посібником з інопланетної війни[8]. Костюми, подібні до описаних у романі, стали типовим елементом воєнної наукової фантастики. Твори, які зображають цю технологію, включають Halo, «Елізіум», «Дев'ятий округ», «Залізна людина» і «На межі майбутнього»[9]. Під час зйомок класичного науково-фантастичного фільму «Чужі» режисер Джеймс Кемерон вимагав від акторів, які грають космічних десантників, читати «Зоряний десант», щоб зрозуміти їхню роль, а також назвав роман джерелом натхнення для всієї операції «полювання на жуків» і вантажного екзоскелета[10].

«Зоряний десант» мав безпосередній вплив на багато пізніших науково-фантастичних романів. За словами Джона Стіклі, його роман «Броня» 1984 року народився з розчарування невеликою кількістю фактичних боїв у «Зоряному десанті» й того, що він хотів, аби цей аспект розвивався далі[11]. У серіалі «Ганбастери» 1988 року є сюжетні елементи, подібні до роману Гайнлайна, в зображені людства, що бореться проти інопланетної армії за допомогою воїнів у екзоскелетах[12]. Стеффен Гантке вбачав елементи впливу Гайнлайна в «Грі Ендера» Орсона Скотта Карда[13]. Сувін визнавав паралелі між «Зоряним десантом» і «Грою Ендера», проте вважав, що ідейно ці твори протилежні[7].

Роман Джо Голдемана 1974 року «Нескінченна війна», який отримав нагороди «Г'юго» та «Неб'юла», вважається прямою відповіддю на «Зоряний десант», і хоча Голдеман заявив, що насправді це результат його особистого досвіду у В'єтнамській війні, але визнавав що перебував під впливом «Зоряного десанту». Голдеман висловлював незгоду з «Зоряним десантом», тому що книга «прославляє війну», але зазначав, що «це дуже добре продуманий роман, і я вважаю, що Гайнлайн був чесним із ним»[14].

Сатиричний роман Гаррі Гаррісона «Білл, герой галактики» 1965 року був описаний як реакція на «Зоряний десант»[15]. Натомість роман Гордона Р. Діксона «Голий до зірок» 1961 року характеризувався як «очевидна репліка» «Зоряного десанту»[16]. «Кільце мечів», написане Елеонорою Арнасон у 1993 році, зображує подібну війну з точки зору дипломатів, які прагнуть запобігти війні; а конфлікт є результатом того, що два види не різні, а надзвичайно схожі[17].

• Нескінченна війна
• Гра Ендера