Зорін Валеріан Олександрович
Валеріан Олександрович Зорін (рос. Валериан Александрович Зорин; 14 січня 1902, м. Новочеркаськ Ростовської області — 14 січня 1986, Москва) — радянський дипломат і державний діяч. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1956—1961 роках. Член ЦК КПРС у 1961—1971 роках.
| Валеріан Олександрович Зорін | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Валериан Александрович Зорин | ||||||||||
 | ||||||||||
| Народився |
14 січня 1902 Новочеркаськ, Ростовська область | |||||||||
| Помер |
14 січня 1986 (84 роки) Москва | |||||||||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | |||||||||
| Громадянство |
 СРСР | |||||||||
| Діяльність | дипломат, політик | |||||||||
| Відомий завдяки | Дипломат | |||||||||
| Alma mater | Вищий комуністичний інститут просвіти | |||||||||
| Знання мов | російська | |||||||||
| Заклад | Організація Об’єднаних Націй | |||||||||
| Членство | ЦК КПРС | |||||||||
| Посада | Постійний представник СРСР при ООН | |||||||||
| Попередник | Малик Яків Олександрович | |||||||||
| Наступник | Вишинський Андрій Януарійович | |||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Життєпис
Після вступу до КПРС у 1922 році займав адміністративну посаду в Московському міському комітеті КПРС та в ЦК ВЛКСМ до 1932 року. У 1935 році закінчив Вищий комуністичний інститут просвіти.
У 1935—1941 рр. — працював на різних партійних посадах, а також учителем.
У 1941 році — вступив на службу в Народний комісаріат іноземних справ СРСР.
У 1945—1947 рр. — був послом СРСР у Чехословаччині.
У 1947—1955 та у 1956—1965 — заступник міністра закордонних справ СРСР. У цьому ранзі він займав і інші посади, в тому числі керівника Комітету інформації при МЗС СРСР — радянської зовнішньої розвідки в 1949—1952 і Постійного представника СРСР в ООН в 1952—1953 рр.
У 1955—1956 рр. — посол СРСР в ФРН.
У 1956—1965 рр. — представляв СРСР в ООН.
У квітні 1965—1971 рр. — посол СРСР у Франції.
З 1971 року — посол з особливих доручень в МЗС СРСР.
Похований на Новодівичому кладовищі[1].
Діяльність в ООН
Найбільш відомим епізодом біографії Валеріана Зоріна є екстрене засідання Ради Безпеки ООН в ході Карибської кризи 25 жовтня 1962 року. Саме тоді відбувся його діалог з Постійним представником США Едлаем Стівенсоном. Американський дипломат запитав:[2]:
- - Так Так чи НІ? Не чекайте, поки вам переведуть! Дайте відповідь просто, так чи ні?
- — Я не перебуваю в американському суді, і тому не хочу відповідати на питання, яке задається в прокурорському тоні. Свого часу ви отримаєте відповідь.
- — Зараз ви перебуваєте перед судом світової громадської думки і можете відповісти просто «так» або «ні». Ви заперечували існування ракет на Кубі. Я хочу переконатися, чи правильно я вас зрозумів.
- — Продовжуйте вашу мову, пан Стівенсон. Свого часу ви отримаєте відповідь!
- — Якщо ви цього хочете, я готовий чекати відповіді, поки не замерзне пекло. Я також готовий представити наші докази безпосередньо в цьому залі!
У цей момент помічники Стівенсона внесли в зал засідань Ради Безпеки ООН збільшені аерофотознімки пускових установок радянських ракет на Кубі. Епізод відтворено у фільмах «Тринадцять днів», а також у серіалі «За один крок від третьої світової».
Нагороди та відзнаки
- Три ордени Леніна (05.11.1945; …)
- Орден Жовтневої Революції
- Три ордени Трудового червоного Прапору (03.11.1944; …; 13.01.1982)
- Орден Дружби народів
- Орден «Знак Пошани»