Зорі спектрального класу F

Зо́рі спектра́льного кла́су F здебільшого мають білий, або жовто-білий колір, що відповідає ефективним температурам 6000°K — 7600°K.[2] Ці зорі містять у своїх спектрах сильні H і K лінії поглинання Ca II. Також тут присутні лінії неіонізованих металів, серед яких є FeI та CrI. Їхні спектри характеризуються слабкими лініями водню та іонізованих металів, які стають дещо сильнішими в зорях пізніх F класів (гарячіші зорі класу F0-F2). В середньому, одна з 33 зір Головної Послідовності в околі Сонця належить до спектрального класу F.[3]

Дві зорі спектрального класу F: надгігант Полярна зоря A та компонент Полярна зоря B[1]

Зорі Головної Послідовності класу F

Зорі Головної Послідовності спектрального класу FV спалюють у своїх надрах водень й мають клас світності V. Маса цих зір загалом сягає 1.0 — 1.4 мас Сонця.[2] Їх іноді ще називають «жовто-білими карликами» внаслідок малої маси й відповідного кольору, хоча фізично до карликів вони не відносяться.

Фізичні параметри зір Головної Послідовності класу F

В таблиці подано усереднені значення параметрів.[4] Загалом, відповідні параметри окремо вибраної зорі даного спектрального класу можуть відрізнятися від поданих нижче.

КласB-VV-Rb-yMVBCTeff, °KR/RΟlog gM/MΟVsin(i),
км/сек.
F00.310.300.162.70.0471781.624.31.66180
F20.360.350.223.00.0469091.484.31.56135
F50.440.400.293.50.0265281.404.31.4120
F80.530.470.334.0-0.0161601.204.41.259
Приклади: Алракіс, Дубхе B, 19 Дракона А, Гамма Діви A та B.[5]

Хімічно пекулярні зорі класу F
Приклади: HD573 (F0), HD2202 (F1), HD154 (F2)

Субгіганти спектрального класу F
Приклади:
Проціон А (F5 IV-V)

Гіганти спектрального класу F
Спектр зорі спектрального класу F2 III

Фізичні параметри зір гігантів класу F

В таблиці подано усереднені значення параметрів.[4] Загалом, відповідні параметри окремо вибраної зорі даного спектрального класу можуть відрізнятися від поданих нижче.

КласB-VV-Rb-yMVBCTeff, °KR/RΟlog gM/MΟVsin(i),
км/сек.
F00.31--1.00.0471787.0--135
F20.36--0.90.046909---128
F50.44--0.80.026528---115
F80.54--0.7-0.0261608.03.4-95
Приклади:

Надгіганти спектрального класу F

Надгіганти в процесі зоряної еволюції досить часто змінюють свій спектральний клас від O чи B (блакитні надгіганти) до K чи M (червоні надгіганти) кілька раз, то в один, то в інший бік, внаслідок загорання в їх надрах гелію, вуглецю й т.д.

Фізичні параметри зір надгігантів класу F

В таблиці подано усереднені значення параметрів.[4] Загалом, відповідні параметри окремо вибраної зорі даного спектрального класу можуть відрізнятися від поданих нижче.

КласB-VV-RMVBCTeff, °KR/RΟlog gM/MΟVsin(i),
км/сек.
F00.160.03-5.0-0.12955070---
F20.210.07-5.0-0.12900070---
F50.330.12-5.0.01850070---
F80.35--4.90.02830070---
Приклади: Полярна зірка, Канопус, Везен

Див. також

Примітки

    Джерела
    1. SIMBAD Object query : CCDM J02319+8915. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 10 червня 2010.
    2. Empirical bolometric corrections for the main-sequence, G. M. H. J. Habets and J. R. W. Heintze, Astronomy and Astrophysics Supplement 46 (November 1981), pp. 193–237. Таблиця VII та VIII.
    3. LeDrew, G.; The Real Starry Sky, Journal of the Royal Astronomical Society of Canada, Vol. 95, No. 1 (whole No. 686, February 2001), pp. 32–33.
    4. David F. Gray «The observations and analysis of Stellar Phorospheres», Cambridge University Press 2005
    5. SIMBAD, entries on Gamma Virginis A and Gamma Virginis B, accessed June 19, 2007.
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.