Йоганнес Бурман
Йоганнес Бурман (нід. Johannes Burman[3][4], 26 квітня 1706 — 20 січня 1779) — голландський[5] біолог[4], ботанік[4][5], професор ботаніки[4], лікар[4], професор медицини[5], близький друг Карла Ліннея[5]. Іноземний член Російської академії наук.
Йоганнес Бурман | |
---|---|
нід. Johannes Burman | |
| |
Народився |
26 квітня 1706 Амстердам, Нідерланди |
Помер |
20 січня 1779 (72 роки) Амстердам, Нідерланди |
Країна | Нідерланди |
Діяльність | ботанік, лікар, викладач університету |
Галузь | ботаніка, медицина, біологія |
Заклад | Athenaeum Illustre of Amsterdamd, Collegium Chirurgicum Amstelaedamensed, Athenaeum Illustre of Amsterdamd[1] і Collegium Chirurgicum Amstelaedamensed[1] |
Членство | Леопольдина і Російська академія наук |
Діти | Ніколас Лауренс Бурман |
Йоганнес Бурман у Вікісховищі |
Назва рослини Пеларгонія була впроваджена Йоганнесом Бурманом.
Біографія
Йоuаннес Бурман народився у Амстердамі 26 квітня 1706 року.
У 1722 році він розпочав своє навчання у Лейдені. У 1728 році Йоганнес Бурман став лікарем. Він працював лікарем в Амстердамі[4]. Пізніше Йоганнес Бурман став професором ботаніки в Амстердамі.
У 1735 році видатний шведський учений Карл Лінней деякий час жив у Йоганнеса Бурмана. Йоганнес Бурман вів листування з Карлом Ліннеєм з 27 вересня 1735 року[5]. Його син Ніколас Лауренс Бурман (1734–1793) був відомим ботаніком і вчився у Карла Ліннея в Упсалі[6]. Помер Йоганнес Бурман в Амстердамі 20 січня 1779 року.
Наукова діяльність
Йоганнес Бурман спеціалізувався на Папоротеподібних та на насіннєвих рослинах[3].
Наукові роботи
- Thesaurus zeylanicus: exhibens plantas in insula Zeylana nascentes, inter quas plurimae novae species & genera inveniuntur, omnia iconibus illustrata, ac descripta. (Amsterdam, 1737)[7].
- Rariorum Africanarum Plantarum, ad vivum delineatarum, iconibus ac descriptionibus illustratarum. (Amsterdam, 1738–1739).
- Herbarium amboinense: plurimas conplectens arbores, frutices, herbas, plantas terrestres & aquaticas, quae in Amboina et adjacentibus reperiuntur insulis adcuratissime descriptas iuxta earum formas, cum diuersis denominationibus cultura, usu, ac virtutibus, quod & insuper exhibet varia insectorum animaliumque genera, plurima cum naturalibus eorum figuris depicta /omnia magno labore ac studio multos per annos conlegit. (Amsterdam, 1741–1750)[8].
- Plantarum americanarum fasciculus primus[-decimus]: continens plantas, quas olim Carolus Plumierius, botanicorum princeps detexit, eruitque, atque in insulis Antillis ipse depinxit /Has primum in lucem edidit, concinnisdescriptionibus, & observationibus, aeneisque tabulis illustravit Joannes Burmannus. (Amsterdam, 1755–1760)[9].
- Flora Malabarica, sive Index in omnes tomos Horti Malabaricii. (Amsterdam, 1769).
Почесті
Карл Лінней назвав на його честь рід рослин Burmannia[10][11].
У 1776 році Бурман було обрано почесним членом Російської академії наук
Примітки
- Album Academicum — 2007.
- IPNI. Burm..
- International Plant Names Index: Johannes Burman (1706–1779)
- DNB, Katalog der Deutschen Nationalbibliothek: Johannes Burman
- Johannes Burman (1707–1779)
- Nicolaas Laurens Burman (1734–1793)
- Thesaurus zeylanicus
- Herbarium amboinense
- Plantarum americanarum
- Carl von Linné: Critica Botanica. Leiden 1737, S. 92
- Carl von Linné: Genera Plantarum. Leiden 1742, S. 136
Посилання
- DNB, Katalog der Deutschen Nationalbibliothek: Johannes Burman(нім.)
- Johannes Burman (1707–1779)(англ.)
- Книга Thesaurus zeylanicus на сайте botanicus.org
- Книга Herbarium amboinense на сайте botanicus.org
- Книга Plantarum americanarum на сайте botanicus.org
Джерела
- Johann Christoph Adelung, Heinrich Wilhelm Rotermund, Otto Günther: Allgemeines Gelehrten-Lexicon: Fortsetzung und Ergänzungen zu Christian Gottlieb Jöchers allgemeinem Gelehrten-Lexico, worin die Schriftsteller aller Stände nach ihren vornehmsten Lebensumständen und Schriften beschrieben werden. Leipzig, 1784–1897, 7 томов.
- Abraham Jacob van der Aa: Biographisch woordenboek der Nederlanden: bevattende levensbeschrijvingen van zoodanige personen, die zich op eenigerlei wijze in ons vaderland hebben vermaard gemaakt. Haarlem, 1852–1878.