Йозеф фон Гаммер-Пургшталь

Йозеф фон Гаммер-Пургшталь (нім. Joseph Freiherr von Hammer-Purgstall, (*9 червня 1774, Грац — †23 листопада 1856, Відень) — австрійський історик-орієнталіст, дипломат, дослідник і перекладач східних літератур. Вважається засновником османістики у Австрії.

Йозеф фон Гаммер-Пургшталь
нім. Joseph Freiherr von Hammer-Purgstall
Йозеф фон Гаммер-Пургшталь. Літографія 1843
Ім'я при народженні нім. Joseph Freiherr von Hammer
Народився 9 червня 1774(1774-06-09)[1][2][…]
Ґрац, Австрія[1][3][4]
Помер 23 листопада 1856(1856-11-23)[1][2][…] (82 роки)
Відень, Австрійська імперія[1][3][4]
Поховання
 : 
Країна  Австрія
Діяльність мандрівник-дослідник, перекладач, дипломат
Галузь сходознавство
Alma mater K.k. Akademie für Orientalische Sprachend
Відомі учні Фрідріх Рюккерт
Знання мов німецька[2]
Заклад Австрійська академія наук
Членство Австрійська академія наук, Німецький археологічний інститут, Угорська академія наук, Російська академія наук, Прусська академія наук, Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей, Нідерландська королівська академія наук, Академія надписів та красного письменства і Туринська академія наук[4]
У шлюбі з Karoline von Heniksteind
Діти Karl Hammer-Purgstalld
Автограф
Нагороди

honorary doctor of the Charles University of Pragued

Почесний доктор університету Грацаd

Життєпис

Син чиновника, закінчив Імператорську академію східних мов у Відні, в яку вступив у 15-річному віці. Володів грецькою, латинською, французькою, італійською, арабською, перською та турецькою мовами. З 1795 по 1807 — на дипломатичній службі, з 1799 — в Константинополі. У 1800 був військовим перекладачем адмірала Сіднея Сміта у британській операції проти французів в Єгипті. Відвідав Лондон, де вивчив англійську мову, якийсь час працював в Парижі, потім у Молдавії (1806) (в Яссах). Після повернення на батьківщину був радником Віденського двору. У 1835 став спадкоємцем графині Пургшталь й отримав титул барона. Повністю присвятив себе вченим і літературним заняттям.

З 1810 року — один з ініціаторів створення Австрійської академії наук, яку вдалось відкрити лише аж у 1847 році. Був її першим президентом.

Вшанування пам'яті

Австрійське товариство дослідників сходу (1959) носить ім'я Йозефа фон Гаммер-Пургшталя.[5] До 125-річчя з дня смерті Йозефа австрійська пошта випустила поштову марку з його зображенням.

Література
  • Des osmanischen Reichs Staatsverfassung und Staatsverwaltung; Wien 1815, 2 Bände
  • Geschichte der schönen Redekünste Persiens, Wien 1818
  • Geschichte des osmanischen Reiches, Pest 1827-33, 10 Bände (online)
  • Gemäldesaal der Lebensbewschreibungen großer moslimischer Herrscher, 1837.39,6 Bände.
  • Geschichte der goldenen Horde in Kiptschak, Pest 1840
  • Diwan des Hafis aus dem Persischen, Stuttgart und Tübingen, 1812-13, 2 Bände
  • Märchen der 1001 Nacht aus dem Arabischen, Stuttgart und Tübingen, 1823-24, 3 Bände
  • Gedichte des Baki aus dem Türkischen, Wien 1825
  • Leben des Kardinals Khlesl, Wien 1847-51, 4 Bände
  • Porträtgalerie des steiermärkischen Adels, Wien 1855
  • Rosenöl. Erstes und zweytes Fläschchen, oder Sagen und Kunden des Morgenlandes aus arabischen, persischen und türkischen Quellen gesammelt. Stuttgart: Cotta, 1813, 2 Bände
  • Über die innere Länderverwaltung unter dem Chalifate (1835)
  • Literaturgeschichte der Araber. Von ihrem Beginne bis zum Ende des zwölften Jahrhunderts der Hidschret (1850—1856)
  • Das Kamel (1854)
  • Geschichte der Chane der Krim unter osmanischer Herrschaft (1856)
  • Die Gallerinn auf der Rieggersburg (1849), 3 Bände

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118545426 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Dr. Constant v. Wurzbach Hammer-Purgstall, Joseph Freiherr von // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 7. — S. 267.
  4. Туринська академія наук — 1757.
  5. Home | Österreichische Orient-Gesellschaft. www.orient-gesellschaft.at. Процитовано 16 серпня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.