Кабанців Анатолій Григорович
Каба́нців Анато́лій Григо́рович (нар. 4 грудня (16 грудня) 1900, Нова Михайлівка, нині у складі Дніпра — 25 травня 1956, Буенос-Айрес)[1] — український співак (тенор), музичний критик, педагог.
| Анатоль Кабанців | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Анатолій Григорович Кабанців |
| Дата народження | 4 грудня (16 грудня) 1900 |
| Місце народження | Нова Михайлівка, нині у складі Дніпра |
| Дата смерті | 25 травня 1956 (55 років) |
| Місце смерті |
Буенос-Айрес,  Аргентина |
| Громадянство |
 УРСР → Аргентина |
| Національність | українець |
| Професія | співак, музичний критик, педагог |
| Освіта | Дніпропетровський музичний технікум |
| Праця в операх |
Театр опери та балету (Дніпропетровськ) Тернопільський драматичний театр ім. Івана Франка |
| Співацький голос | тенор |
| Колективи | Дніпропетровська обласна філармонія,Дніпропетровський театр опери та балету, Тернопільський музично-драматичний театр |
Життєпис
Закінчивши 2-гу класичну гімназію в Катеринославі, вступив на медичний факультет нововідкритого Катеринославського університету. Проте від медичної кар'єри відмовився. Систематично вивчати спів став спочатку у проф. Михайла Михайловича Енгель-Крона (директора Катеринославської консерваторії), а згодом у його брата Акимова (Сергія Михайловича Енгель-Крона (1867—1930). Потім брав уроки у співака-італійця Маріо Антонеллі, проф. Зінаїди Малютіної та у викладача Дніпропетровської консерваторії Ольги Тарловської.
Після закінчення Дніпропетровського музичного технікуму (1932; клас Зінаїди Малютіної) — соліст Дніпропетровської філармонії.
У 1935—1941 — соліст Дніпропетровського театру опери та балету, в 1941—1943 — Українського музичного театру в Дніпропетровську, в 1943—1944 — Тернопільського музично-драматичного театру.
У 1944 році разом з дружиною оперною співачкою Ніною Павлівною Слободіною та донькою Палажкою емігрував до Європи — Братислава, Прага, Тіроль (Австрія), Авгсбург, Фюссен, Бад-Верісгофен. Звідти разом з дружиною робить концертні подорожі майже по всій Баварії. З Німеччини подружжя виїхало до Франції.
У 1948 році Кабанців переїхав до Аргентини в місто Буенос-Айрес. Там займався педагогічною діяльністю, керував вокальною студією. Писав музично-критичні статті в періодиці.
Партії
- Андрій («Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського),
- Петро, Левко, Аполлон («Наталка Полтавка», «Утоплена», «Енеїда» Миколи Лисенка),
- Андрій («Катерина» Миколи Аркаса),
- Ленський («Євгеній Онєгін» Петра Чайковського),
- Альфред, Герцог («Травіата», «Ріголетто» Джузеппе Верді).
Примітки
- Дніпропетровська обласна наукова. www.libr.dp.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 травня 2016.
Джерела
- І. Лисенко. Словник співаків України. — К., 1997 — С. 124.
- Кабанців Анатоль // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — Т. — 3. — С. 916.
- В. Барна. Кабанців Анатолій Григорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 5. — ISBN 966-528-199-2.
Посилання
- Кабанців Анатолій Григорович // Українська музична енциклопедія. Т. 2: [Е – К] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 273.