Каганович Михайло Мойсейович

Михайло Мойсейович Каганович (нар. 16 жовтня 1888(18881016), село Кабани Радомисльського повіту Київської губернії, тепер Київської області — 1 липня 1941, місто Москва (за деякими даними — Казань), Російська Федерація) — радянський партійний і державний діяч, нарком оборонної і авіаційної промисловостей СРСР. Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) (у 1927—1934 роках). Член ЦК ВКП(б) (у 1934—1941 роках). Кандидат у члени Організаційного бюро ЦК ВКП(б) з 10 лютого 1934 по 10 березня 1939 року. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Каганович Михайло Мойсейович
Народився 16 жовтня 1888(1888-10-16)
Радомисльський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер 1 липня 1941(1941-07-01) (52 роки)
Москва, СРСР
·вогнепальне поранення
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  СРСР
 Російська імперія
Діяльність політик
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР
Партія КПРС
Брати, сестри Каганович Юлій Мойсейович, Каганович Лазар Мойсейович, Izrail Kaganovichd і Каганович Арон Мойсейовичd
Нагороди

Біографія

Народився в бідній єврейській родині прасола Мойсея Гершковича Кагановича. Здобув початкову освіту.

У листопаді 1901 — 1903 року — учень слюсарної майстерні у місті Іванкові Радомисльського повіту Київської губернії. У грудні 1903 — 1906 року — слюсар-бляхар на фабриці і у майстерні міст Чорнобиля і Києва.

Член РСДРП(б) з січня 1905.

Неодноразово заарештовувався. З червня по листопад 1906 року сидів у Київській в'язниці. З листопада 1906 по березень 1907 року був висланий у село Кабани Радомисльського повіту Київської губернії.

У березні 1907 — липні 1909 року — слюсар майстерень у Києві. З липня по жовтень 1909 року сидів у Київській в'язниці. З жовтня 1909 по лютий 1910 року був висланий у село Кабани Радомисльського повіту.

У лютому — листопаді 1910 року — бляхар заводу в селі Кам'янське Катеринославської губернії.

У листопаді 1910 — жовтні 1914 року — рядовий солдат російської армії, слюсар у містах Хабаровську та Житомирі.

У жовтні 1914 — 1916 року — слюсар на млині і лісопильному заводі в Києві. У 1916—1917 роках — слюсар на залізниці Боярка—Костюковичі.

У лютому 1917 — травні 1918 року — голова міської ради міста Суража Чернігівської губернії, член штабу червоногвардійських загонів на станції Унеча Чернігівської губернії.

У червні 1918 — травні 1919 року — член колегії Нижньогородського губернського управління у справах полонених і біженців, голова каси хворих у місті Нижньому Новгороді. За деякими даними був головою Арзамаського військово-революційного комітету Нижньогородської губернії.

У травні 1919 — травні 1920 року — заступник голови Нижньогородського губернського відділу соціального забезпечення, продовольчий уповноважений Нижньогородського губернського виконкому.

У травні 1920 — березні 1921 року — комісар управління продовольства в Арзамаському повіті Нижньогородської губернії.

У березні 1921 — 1922 року — заступник голови виконавчого комітету Нижньогородської губернської ради.

У 1922 — травні 1923 року — відповідальний секретар Виксунського повітового комітету РКП(б) Нижньогородської губернії.

У 1923 — липні 1927 року — голова Нижньогородської губернської ради народного господарства (губраднаргоспу). За підтримки молодшого брата Лазаря переведений до Москви.

З липня 1927 року — член колегії (відділ раціоналізації державного апарату управління і господарства) Центральної контрольної комісії ВКП(б) — Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції СРСР (ЦКК—РСІ). У грудні 1927 — червні 1930 року — кандидат у члени Президії ЦКК ВКП(б), у липні 1930 — лютому 1932 року — член Президії ЦКК ВКП(б).

Одночасно у листопаді 1930 — 1932 року — член Президії Вищої ради народного господарства (ВРНГ) СРСР. У 1931—1932 роках — начальник Головного машинобудівного управління і заступник голови ВРНГ СРСР із машинобудування.

У 1932 — 8 грудня 1936 року — заступник народного комісара важкої промисловості СРСР, начальник сектора, начальник Головного управління авіаційної промисловості «Головавіапром» (у 1935—1936 роках) Наркомату важкої промисловості СРСР. Найближчий співробітник Серго Орджонікідзе.

8 грудня 1936 — 15 жовтня 1937 року — заступник народного комісара оборонної промисловості СРСР.

15 жовтня 1937 — 11 січня 1939 року — народний комісар оборонної промисловості СРСР.

11 січня 1939 — 10 січня 1940 року — народний комісар авіаційної промисловості СРСР.

У травні 1940 — 1 липня 1941 року — директор Казанського заводу № 124 імені Серго Орджонікідзе 10-го Головного управління Народного комісаріату авіаційної промисловості СРСР.

У лютому 1941 року на XVIII конференції ВКП (б) був попереджений, що якщо «не виконає доручень партії і уряду, то буде виведений зі складу ЦК і знятий з керівної роботи».

Застрелився 1 липня 1941 року. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Родина

Молодші брати — Каганович Юлій Мойсейович, Каганович Лазар Мойсейович, Каганович Арон Мойсейович.

Нагороди

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.