Кагул (місто)

Кагу́л (молд./рум. Cahul) місто на півдні Молдови, поблизу річки Прут, центр Кагульського району, курорт.

Місто Кагул
молд./рум. Cahul
Герб
Основні дані
45°45′ пн. ш. 28°11′ сх. д.
Країна  Молдова
Район Кагульський район
Комуна Кагул
Засновано 1502
Перша згадка XVI століття
Статус з 1835 року
Населення 35 488 осіб (2004, перепис[1])
Площа 33,91 км² км²
Поштові індекси
(Poșta Moldovei)
3900, 3901, 3905, 3907, 3909
Телефонний код +373-299
Часовий пояс UTC+2
Висота над р.м. 50 м
Водойма річка Прут
Міста-побратими Меджидія, Васлуй
Відстань
Найближча залізнична станція Кагул
До районного центру
До Кишинева
 — фізична 135 км
Місцева влада
Вебсторінка kagul.ru
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 618456
Freebase /m/0361qk
Карта
Кагул
Кагул (Молдова)

 Кагул у Вікісховищі

Офіційно містом Кагул став у грудні 1835 року, він одержав свою назву на честь Перемоги російських військ над турецькою армією при річці Кагул в 1770 році. До того часу поселення називалося спочатку Шкея, потім Фрумоаса (Гарне), і вперше було згадане в государевих грамотах на початку XVI століття.

Географія

Кагул розташований на відкритому місці з невеликим ухилом до річки. Місто добре сплановане. Невелика притока Пруту, річка Фрумоаса, ділить його на дві нерівні частини — північну й південну.

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць липень з середньою температурою 21.4 °C (70.5 °F). Найхолодніший місяць січень, з середньою температурою -2.7 °С (27.1 °F).[2]

Клімат Кагула
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 0,2 1,8 7,9 15,9 21,6 25 26,8 26,5 22,6 15,9 8,5 2,6 14,6
Середня температура, °C −2,8 −0,9 3,8 10,8 16,4 19,8 21,4 21,1 17,2 11,2 5,2 0 10,3
Середній мінімум, °C −5,7 −3,7 −0,2 5,6 11,1 14,5 16 15,7 11,9 6,6 1,9 −2,7 5,9
Норма опадів, мм 36 39 33 41 56 76 66 56 48 28 38 40 557
Джерело: Weatherbase

Історія

Місто було утворене в 1835 році. Наприкінці XIX століття населення Кагула становило 6115 осіб. Місто мале: торговельних місць — 71 (з річним обігом 235500 рублів), 3 гончарні заводи (з обігом 300 рублів), 2 цегельні заводи (з обігом 1500 рублів), шкіряний завод (з обігом 900 рублів), 40 млинів (1 паровий, 3 водяні, кінний, 35 вітряних), 2 пасіки. В місті діяли 2-класне чоловіче й 1-класне жіноче училища. Дохід міста в 1891 році склав 22477 рублів, витрати — 22311 рублів. Місто мало митний пункт, через який привезено в 1891 році товарів на 778 рублів, вивезено — на 467030 рублів.

На початку 1960-х років у Кагулі виявлене джерело теплої сірководневої хлориднонатрієвої мінеральної води, придатної для лікування різних захворювань. Кагульська мінеральна вода відрізняється високим вмістом брому і йоду та застосовується при лікуванні захворювань серцево-судинної й нервової систем, опорно-рухового апарата і хвороб шкіри. В 1970 році населення міста становило 26 тисяч осіб. З 1978 року працює курортний санаторій «Nufarul Alb» («Біле Латаття»), що й дає місту право називатися курортним.

У часи МРСР у місті збудовані виноробні підприємства, заводи (рибокоптильний, пивоварний, сухих фруктів, будматеріалів), кагульська дослідна станція зрошуваного землеробства й зональна агрохімічна лабораторія, гідромеліоративний радгосп-технікум, медичне та педагогічне училища, відкрито історико-краєзнавчий музей.

Серед нечисленних архітектурних пам'яток, що збереглися в Кагулі, особливе місце займає чинний Собор Святих Архангелів Михаїла і Гавриїла, збудований у 1850 році.

Культура й мистецтво

У Кагулі є краєзнавчий музей, більшу частину колекції якого становлять археологічні знахідки, що представляють Трипільську культуру. Цікава також колекція російської зброї, обмундирування і нагород, що зображає історію російсько-турецьких війн XVIII століття.

Кагул є великим фестивальним центром. Тут проходять два фольклорні («Нуферул Альб» і «Бобочелул») та музичний фестиваль «Обличчя друзів».

  • «Нуферул Альб» («Біле латаття») з 1993 року є членом Міжнародної федерації фольклорних фестивалів (C.I.O.F.F.) і входить до її офіційного календаря. Він проводиться раз на два роки, на початку липня. У фестивалі беруть участь колективи, що виконують відновлений або стилізований фольклор.
  • Фестиваль дитячих фольклорних танцювальних колективів «Бобочелул» («Бутон латаття») проводиться з 1998 року, став регулярним і придбав певну популярність.
  • «Обличчя друзів» замислювалася як щорічна зустріч кагульських музикантів, що працюють у легких музичних жанрах. Згодом фестиваль виріс із провінційного заходу в подію міжнародного масштабу і щорічно збирає кілька тисяч гостей.

Відомі кагульчани

  • Юрій Греков — письменник-фантаст і редактор
  • Борис Заходер — дитячий письменник, автор сценарію й пісень до мультфільму «Вінні Пух»
  • Серж Московичи французький психоаналітик і психолог. Дитячі роки провів у Кагулі.
  • Віка Жигуліна — молдавсько-румунська співачка, продюсерка та діджей.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.