Кагул (місто)
Кагу́л (молд./рум. Cahul) — місто на півдні Молдови, поблизу річки Прут, центр Кагульського району, курорт.
Місто Кагул молд./рум. Cahul | ||||
| ||||
Основні дані | ||||
---|---|---|---|---|
45°45′ пн. ш. 28°11′ сх. д. | ||||
Країна | Молдова | |||
Район | Кагульський район | |||
Комуна | Кагул | |||
Засновано | 1502 | |||
Перша згадка | XVI століття | |||
Статус | з 1835 року | |||
Населення | 35 488 осіб (2004, перепис[1]) | |||
Площа | 33,91 км² км² | |||
Поштові індекси (Poșta Moldovei) |
3900, 3901, 3905, 3907, 3909 | |||
Телефонний код | +373-299 | |||
Часовий пояс | UTC+2 | |||
Висота над р.м. | 50 м | |||
Водойма | річка Прут | |||
Міста-побратими | Меджидія, Васлуй | |||
Відстань | ||||
Найближча залізнична станція | Кагул | |||
До районного центру | ||||
До Кишинева | ||||
— фізична | 135 км | |||
Місцева влада | ||||
Вебсторінка | kagul.ru | |||
Ідентифікатори і посилання | ||||
GeoNames | 618456 | |||
Freebase | /m/0361qk | |||
Карта | ||||
Кагул Кагул (Молдова) | ||||
Кагул у Вікісховищі |
Офіційно містом Кагул став у грудні 1835 року, він одержав свою назву на честь Перемоги російських військ над турецькою армією при річці Кагул в 1770 році. До того часу поселення називалося спочатку Шкея, потім — Фрумоаса (Гарне), і вперше було згадане в государевих грамотах на початку XVI століття.
Географія
Кагул розташований на відкритому місці з невеликим ухилом до річки. Місто добре сплановане. Невелика притока Пруту, річка Фрумоаса, ділить його на дві нерівні частини — північну й південну.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 21.4 °C (70.5 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -2.7 °С (27.1 °F).[2]
Клімат Кагула | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 0,2 | 1,8 | 7,9 | 15,9 | 21,6 | 25 | 26,8 | 26,5 | 22,6 | 15,9 | 8,5 | 2,6 | 14,6 |
Середня температура, °C | −2,8 | −0,9 | 3,8 | 10,8 | 16,4 | 19,8 | 21,4 | 21,1 | 17,2 | 11,2 | 5,2 | 0 | 10,3 |
Середній мінімум, °C | −5,7 | −3,7 | −0,2 | 5,6 | 11,1 | 14,5 | 16 | 15,7 | 11,9 | 6,6 | 1,9 | −2,7 | 5,9 |
Норма опадів, мм | 36 | 39 | 33 | 41 | 56 | 76 | 66 | 56 | 48 | 28 | 38 | 40 | 557 |
Джерело: Weatherbase |
Історія
Місто було утворене в 1835 році. Наприкінці XIX століття населення Кагула становило 6115 осіб. Місто мале: торговельних місць — 71 (з річним обігом 235500 рублів), 3 гончарні заводи (з обігом 300 рублів), 2 цегельні заводи (з обігом 1500 рублів), шкіряний завод (з обігом 900 рублів), 40 млинів (1 паровий, 3 водяні, кінний, 35 вітряних), 2 пасіки. В місті діяли 2-класне чоловіче й 1-класне жіноче училища. Дохід міста в 1891 році склав 22477 рублів, витрати — 22311 рублів. Місто мало митний пункт, через який привезено в 1891 році товарів на 778 рублів, вивезено — на 467030 рублів.
На початку 1960-х років у Кагулі виявлене джерело теплої сірководневої хлориднонатрієвої мінеральної води, придатної для лікування різних захворювань. Кагульська мінеральна вода відрізняється високим вмістом брому і йоду та застосовується при лікуванні захворювань серцево-судинної й нервової систем, опорно-рухового апарата і хвороб шкіри. В 1970 році населення міста становило 26 тисяч осіб. З 1978 року працює курортний санаторій «Nufarul Alb» («Біле Латаття»), що й дає місту право називатися курортним.
У часи МРСР у місті збудовані виноробні підприємства, заводи (рибокоптильний, пивоварний, сухих фруктів, будматеріалів), кагульська дослідна станція зрошуваного землеробства й зональна агрохімічна лабораторія, гідромеліоративний радгосп-технікум, медичне та педагогічне училища, відкрито історико-краєзнавчий музей.
Серед нечисленних архітектурних пам'яток, що збереглися в Кагулі, особливе місце займає чинний Собор Святих Архангелів Михаїла і Гавриїла, збудований у 1850 році.
Культура й мистецтво
У Кагулі є краєзнавчий музей, більшу частину колекції якого становлять археологічні знахідки, що представляють Трипільську культуру. Цікава також колекція російської зброї, обмундирування і нагород, що зображає історію російсько-турецьких війн XVIII століття.
Кагул є великим фестивальним центром. Тут проходять два фольклорні («Нуферул Альб» і «Бобочелул») та музичний фестиваль «Обличчя друзів».
- «Нуферул Альб» («Біле латаття») з 1993 року є членом Міжнародної федерації фольклорних фестивалів (C.I.O.F.F.) і входить до її офіційного календаря. Він проводиться раз на два роки, на початку липня. У фестивалі беруть участь колективи, що виконують відновлений або стилізований фольклор.
- Фестиваль дитячих фольклорних танцювальних колективів «Бобочелул» («Бутон латаття») проводиться з 1998 року, став регулярним і придбав певну популярність.
- «Обличчя друзів» замислювалася як щорічна зустріч кагульських музикантів, що працюють у легких музичних жанрах. Згодом фестиваль виріс із провінційного заходу в подію міжнародного масштабу і щорічно збирає кілька тисяч гостей.
Відомі кагульчани
- Юрій Греков — письменник-фантаст і редактор
- Борис Заходер — дитячий письменник, автор сценарію й пісень до мультфільму «Вінні Пух»
- Серж Московичи — французький психоаналітик і психолог. Дитячі роки провів у Кагулі.
- Віка Жигуліна — молдавсько-румунська співачка, продюсерка та діджей.
Посилання
- Сайт про Кагул — Південну столицю Молдови
- Історія південної столиці
- Фестивалі Кагула
- Сайт про Кагул й Молдову
- Сайт міста Кагула