Казаков Валерій Петрович

Валерій Петрович Казаков (рос. Вале́рий Петро́вич Казако́в; 11 липня 1934 року, с. Володимиро-Олександрівське (нині Партизанського району Приморського краю) 6 серпня 2010[1]) — російський радянський фізико-хімік. Член-кореспондент Академії наук СРСР (із 1990 року, член-кореспондент РАН із 1991).

Казаков Валерій Петрович
рос. Вале́рий Петро́вич Казако́в
Народився 11 липня 1934(1934-07-11)
Vladimiro-Alexandrovskoyed, Партизанський район Приморського краю, Приморська область (РРФСР), Далекосхідний край, РСФРР, СРСР
Помер 6 серпня 2010(2010-08-06) (76 років)
Уфа, Башкортостан, Росія
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність хімік
Alma mater Хімічний факультет СПбДУd
Галузь фізична хімія
Звання професор,
член-кореспондент АН СРСР (1990),
член-кореспондент РАН (1991)
Ступінь доктор хімічних наук
Членство Академія наук СРСР
Нагороди

Біографія

Закінчив хімічний факультет Ленінградського державного університету в 1957 році. Після чого з 1959 по 1968 роки працював в Інституті теплофізики Сибірського відділення АН СРСР. У 1969 році перейшов на роботу в Інститут органічної хімії Башкирського наукового центру АН СРСР (нині Інститут органічної хімії Уфимського наукового центру РАН), де з 1970 року був завідувачем лабораторії хімічної фізики.

Одночасно у 1987—1993 роки був заступником голови Президії Башкирського наукового центру Уральського відділення РАН.

Основні наукові праці в галузі комплексних сполук золота, платини, радіолюмінісценції розчинів важких металів, хемолюмінесценції та люмінесценції кристалів, твердофазних низькотемпературних хімічних реакцій, хімії сполук ксенону.

Автор понад 490 наукових праць, 22 винаходів, автор і співавтор шести монографій, під його керівництвом підготовлено шість докторів і 25 кандидатів наук.

Наукові праці

  • В. П. Казаков. Хемилюминесценция уранила, лантаноидов и d-элементов. 176 с, М. Наука 1980
  • В. П. Казаков, Г. Л. Шарипов. Радиолюминесценция водных растворов. Отв. ред. Р. Ф. Васильев; АН СССР, 135 с, М. Наука 1986
  • С. В. Лотник, В. П. Казаков. Низкотемпературная хемилюминесценция. Отв. ред. Р. Ф. Васильев; АН СССР, 174 с, М. Наука 1987
  • С. В. Лотник, В. П. Казаков. Нефарадеевский электролиз, 34 с, Препр. Уфа Б. и. 1988
  • Г. Л. Шарипов, В. П. Казаков, Г. А. Толстиков. Химия и хемилюминесценция 1,2-диоксетанов. 288 с, М. Наука, 1990 ISBN 5-02-001327-7
  • Р. Г. Булгаков, В. П. Казаков, Г. А. Толстиков. Хемилюминесценция металлоорганических соединений. 220 с., М. Наука, 1989 ISBN 5-02-001374-9

Нагороди

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.