Казань-Пасажирська

Казань (тат. Казан) — залізнична станція Казанського регіону Горьківської залізниці, розташована у місті Казані.

Казань-Пасажирська
Дата створення / заснування 1893
Держава  Росія
Адміністративна одиниця Казань
Власник Горьківська залізниця
Оператор Російські залізниці
Дата офіційного відкриття 1894
Сусідня станція Q109398244? і Vahitovod
Залізнична лінія Q109398121? і Q109400488?
Статус спадщини об'єкт культурної спадщини Росії регіонального значенняd
Код залізничної станції 27030
 Казань-Пасажирська у Вікісховищі

Історія

Історія вокзалу станції

Залізничний вокзал був відкритий через деякий час після приходу в місто в 1893 році Московсько-Казанської залізниці. З радянського часу [уточнити] вокзал знаходився у підпорядкуванні Казанського відділення Горьківської залізниці. В даний час знаходиться під управлінням Горьківської регіональної Дирекції залізничних вокзалів[1] — структурного підрозділу Дирекції залізничних вокзалів — філії ВАТ «РЗД».

У 1992 році головний будинок зазнав сильну пожежу і був відновлений до 1997 року. До святкування тисячоліття міста, в 2005 році, планувалася велика реконструкція вокзалу зі спорудженням над шляхами засклених залу очікування і спусків, але реалізовані були тільки реконструкція приміської будівлі і площі.

Від вокзалу діє залізнична радіальна 21-кілометрова лінія в аеропорт міського поїзда, яка обслуговує південні міські селища і аеропорт, а раніше була лінією Аероекспрес, спорудженої до Універсіади 2013 року.

Також до Універсіаді в іншій частині міста побудований Мультимодальний транспортно-пересадочний вузол «Казань-2».

Вокзал станції

Залізничний вокзальний комплекс станції Казань (Казань-1) знаходиться на Привокзальній площі в центральній частині Казані і включає в себе головний будинок (пам'ятник архітектури 1896 року і визначна пам'ятка міста, архітектор Генріх Руш[2]), приміський термінал (побудований в 1967 році і реконструйований в 2005 році) і сервісну будівлю з касами далекого прямування, а також ряд службових будівель (всі побудовані в кінці XX — початку XXI століття). Казанський вокзал обслуговує 36 пар поїздів далекого прямування, в тому числі 13 — місцевого формування, а також приміські електропоїзди і дизель-поїзди (рейкові автобуси), що відправляються з відповідних тупикових платформ в західному і східному напрямках[3]. Всього за рік вокзал обслуговує понад 8 млн пасажирів[4]. Вокзал має 15 колій, кілька низьких платформ і критий надземний перехід-конкорс над коліями, з ліфтами, які працюють на всіх основних платформах. Територія вокзалу обгороджена, вхід на неї контролюється і доступний тільки тим хто має квитки на від'їзд, та тим що прибувають і супроводжуючим. Для проходу поїздів приміського вокзалу використовуються турнікетні комплекси в приміському терміналі і двох окремих павільйонах червоного кольору у західної і східної платформ. Через Привокзальну площу проходять всі види міського громадського транспорту, крім метро.

Пасажирське сполучення

Дальнє слідування по станції

За графіком 2019 року через станцію курсували такі поїзди далекого прямування:

  • Приміський будинок
  • Адміністративна будівля
  • Новий корпус
  • Будівля вокзалу взимку.
  • Електропоїзд ЕС1 «Ластівка», який використовували під час Універсіади 2013 на лінії Аероекспрес в Казані.
  • Вокзал під час проведення Всесвітньої Універсіади в 2013 році.
  • Головна і приміська будівлі в нічному підсвічуванні

Примітки
  1. Структурные подразделения - ДЖВ. dzvr.ru. Процитовано 11 жовтня 2019.
  2. Руш Генрих Бернардович. Милләттәшләр (Соплеменники). Процитовано 18 листопада 2017.
  3. В Казань придут летние поезда. Выпуск: 93(2548). персональный сайт Юрия Алаева. Процитовано 18 листопада 2017.
  4. ГЖД в 2006 году больше всего пассажиров отправила со станции Горький-Московский. НТА Приволжье. 6 лютого 2007. Процитовано 7 квітня 2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.