Казимир Константин Плятер

Представник шляхетського роду Плятерів герба Плятер.

Син воєводи мстиславського і каштеляна Троцького графа Констанція Людвіка Плятера (1722 — 1778) і Августи Огінської, доньки воєводи Троцького, князя Юзефа Тадеуша Огінського.

У 1773 отримав графський титул.

У 1787 Казимир Костянтин Плятер був призначений обозним великим литовським, але відмовився від цієї посади.

У 1790 — 1793 — каштелян Троцький, в 1793 — 1795 — останній підканцлер великий литовський.

Визнав нову польську конституцію, ухвалену 3 травня 1791 року.

У 1776 — 1788 і 1793 — 1794 роках Казимир Константин Плятер був членом Постійної Ради.

Один із активних учасників Тарговицької конфедерації (1792).

У 1793 на Гродненському сеймі Казимир Константин Плятер був призначений польським королем Станіславом-Августом Понятовським членом сеймової депутації переговорів з московським послом Яковом Сіверсом.

Був членом Гродненської конфедерації, створеної на сеймі для затвердження Другого поділу Речі Посполитої.

У 1793 призначений членом Едукаційної комісії Великого князівства Литовського від Тарговицької конфедерації.

У 1774 заснував у селі Кальник на Вітебщині родову командорію Мальтійського ордену.

Казимир Константин Плятер був автором щоденника подорожі польського короля Станіслава-Августа Понятовського в Канів на зустріч з Катериною II в 1787 і подорожі до Санкт-Петербурга в 1792.

Член Мальтійського ордена (1775), кавалер Ордена Святого Станіслава (1776), Ордена Святого Олександра Невського (1787) і Ордена Білого Орла (1791).

Граф Казимир Константин Плятер одружився з Ізабеллою Людвікою Борх, донькою канцлера великого коронного Йоганна-Андреаса фон дер Борха і Луїзи Зіберг. Діти: Людовик, Михайло, Костянтин, Ян, Казимир, Станіслав і Генріх. З них Михайло Плятер одружився з Ізабеллою Оленою, останньою представницею баронського роду Зіберг, і отримав подвійне прізвище Плятер-Зіберг.

• Уладзіслаў Вяроўкін-Шелюта, Плятери // Вялікае княства Літоўскае: Енциклапедия. У 3 т. Т.2: Кадецкі корпус — Яцкевіч / Редкал .: Г. П. Пашкоў (гал.ред.) И інш .; Маст. З. Е. Герасімовіч. - Мн .: БелЕн, 2006. -792 с .: іл. С. 443. ISBN 985-11-0315-2, ISBN 985-11-0378-0 (т. 2)