Казимир Олеарський

Казимир Олеарський (пол. Kazimierz Olearski; 12 лютого 1855, Вєльке Дрогі — 15 лютого 1936, Краків) — польський науковець, професор фізики Львівської політехніки, на той час Вищої політехнічної школи, який в 1913—1914 н.р. був її ректором.

Казимир Олеарський
Народився 12 лютого 1855(1855-02-12)[1]
Велике Дроґі, Ґміна Скавіна, Краківський повіт, Малопольське воєводство, Польща
Помер 15 лютого 1936(1936-02-15)[1] (81 рік)
Краків, Польська Республіка
Поховання
Раковицький цвинтар : 
Країна  Польща
Діяльність фізик, політик
Alma mater Ягеллонський університет
Заклад Ягеллонський університет і Львівський національний університет імені Івана Франка
Посада посол до Галицького сейму
Членство Польська академія знань

Біографія

Народився у Вєльких Дрогах Вадовицького повіту (тепер Краківський повіт, Польща) в родині землевласника Владислава Олеарського та Меланії з родини Стрижовських. Після закінчення Краківської середньої школи навчався на факультеті математики в Ягеллонському університеті у місті Краків.

З 1878 працював асистентом в Астрономічній обсерваторії університету, продовжуючи навчання в Лейпцигу та Берліні.

У 1880 році захистив в Берлінському університеті докторську дисертацію, а в 1882 році в Ягеллонському університеті отримав докторський ступінь в галузі теоретичної фізики. У 1885 році він закінчив роботу в обсерваторії і Академії наук. У 1885/86 навчався в Парижі і Оксфорді.

Після повернення в 1886 році він став доцентом експериментальної фізики, метеорології та кліматології в Вищій рільничій школі (школа сільського господарства) в Дублянах. У 1889 році він вступив на хімічний факультет Технічного університету Львова, протягом року викладав одночасно в обох університетах. У 1890 році закінчив свою роботу в Дублянах.

З 1889 — професор фізики у Львівській політехніці, із 1896 по 1898 р. декан хімічно-технологічного відділу. 30 червня 1913 став ректором Львівської політехніки і займав цю посаду до 1915 року. У той же час він був членом Національного Сейму Галичини.

У 1918 році залишив кафедру хімії. Після відставки викладав до 1922 року в Департаменті земельних і водних ресурсів.

Він призначив Тадеуша Годлевського як свого наступника і продовжувача роботи.

Помер у віці 81 року, похований на Раковицькому цвинтарі.

Наукові досягнення

Значна частина роботи публікацій Казимира Олеарського опубліковано в Академії наук, вони стосувалися експериментальної електротехніки, оптики, теорії пружності і математики. Вніс поважний вклад в історію розвитку практичних електротехнічних досліджень, опублікував ряд наукових праць з цієї тематики: новий спосіб вимірювання малих електричних опорів, дослідження електричних осциляцій в електричних колах, характеристики змінного струму.

Він був поліглотом, вільно володів англійською, німецькою, російською та романськими мовами.

Польську науку представляв на численних зустрічах, конференціях і конгресах, організованих у Великій Британії, Франції, Швейцарії, Австрії, Німеччини, Чехії та інших.

Посилання
  1. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.