Кактусова миша
Ка́ктусова ми́ша (Peromyscus eremicus) — вид гризунів родини хомя'кових (Сricetidae). Відноситься до роду близькоспоріднених мишей під латинською назвою Peromyscus.[2]
? Кактусова миша | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Peromyscus eremicus (Baird, 1858) | ||||||||||||||||||||||||
Розповсюдження P. eremicus у Північній Америці | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Опис
Кактусові миші легкі, між 18 і 40 г ваги. Самиці важать трохи більше за самців і значно більші за розмірами тулуба, вух, нижньої щелепи і черепа в цілому. Кактусових мишей можна визначити по голим ступням задніх кінцівок і майже голими хвостами, які, як правило, такої ж довжини чи довші за саме тіло тварини. Їх вуха майже лисі, великі і перетинчасті. Хутро довге і м'яке; забарвлення залежить від конкретного підвиду, а також від місця мешкання. Зазвичай колір хутра варіюється від вохрового до корицевого, живіт і боки білі, а верх голови злегка сіруватий.[3] Самиці, як правило, трохи світліші самців, а мишенята сіріші за своїх батьків.
Ареал та раціон
Кактусові миші розповсюджені у сухих пустелях південного заходу США і на півночі Мексики, а також на островах біля узбережжя Каліфорнії і Мексиканської затоки.[4][5] Низькі середні температури та відсутність мескіта (prosopis juliflora), яка входить у основний раціон миші, можуть обмежити північну межу мешкання.[3] Кактусові миші симпатричні з чотирма іншими видами мишей даної місцевості: каліфорнійська миша, каньйонна миша, пустельна миша Єви і мескітова миша. Кактусові миші ведуть нічний спосіб життя і харчуються насінням, мескітовими бобами, горішками каркаса (Céltis), комахами і зеленою рослинністю.[3] Види з Південної Каліфорнії мають позитивний результат на хантавірус.[6]
Посилання
- {{{assessors}}} (2008). Peromyscus eremicus. 2008 Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. МСОП 2008. Переглянуто 3 вересня 2009. Ця база даних включає у себе коротке обґрунтування того, чому цей вид у найменшій загрозі.
- National Park Service Website(англ.)
- Veal, Rita; Caire, William (1979). Peromyscus eremicus. Mammalian Species (American Society of Mammalogists) (118): 1–6. doi:10.2307/3503858. Архів оригіналу за 18-03-2012. Процитовано 13-12-2016.(англ.)
- Brand, Leonard R.; Ryckman, Raymond E. (1968). Laboratory Life Histories of Peromyscus eremicus and Peromyscus interparietalis. Journal of Mammalogy 49 (3): 495–501. PMID 5670808. doi:10.2307/1378208. Вказано більш, ніж один
|last1=
та|last=
(довідка); Вказано більш, ніж один|first1=
та|first=
(довідка); Вказано більш, ніж один|DOI=
та|doi=
(довідка); Вказано більш, ніж один|pmid=
та|PMID=
(довідка)(англ.) - Superfamily Muroidea. Pp. 894—1531 in Mammal Species of the World a Taxonomic and Geographic Reference. D. E. Wilson and D. M. Reeder eds. Johns Hopkins University Press, Baltimore.
- Journalof the Society Of Vector Ecologists, Volume 26, Issue 2 (Грудень 2001)