Калєтнік Ігор Григорович

Народився 16 липня 1972 у селі Клембівка Ямпільського району Вінницької області.

Освіта

Вінницький сільськогосподарський інститут (1993), агроном.

Вінницький сільськогосподарський інститут, факультет післядипломної освіти (1999), «Облік і аудит».

Київський університет імені Тараса Шевченка (2001), юрист.

Кандидат юридичних наук (з 2004), захистив дисертацію на тему: «Зобов'язання, що виникають внаслідок завдання шкоди службовими особами митних органів, в цивільному законодавстві України» в Одеській національній юридичній академії.

Трудова діяльність

З 1995 року працював в митних органах. Обіймав посади інспектора, заступника начальника відділу, начальника відділу Вінницької митниці (березень 1995 — вересень 1998 року);

Заступник начальника, начальник Подільської регіональної митниці (вересень 1998 року — травень 1999);

Начальник Херсонської митниці (травень 1999 — жовтень 2000 року);

Начальник Рава-Руської митниці (жовтень 2000 — грудень 2000 року);

Начальник Галицької митниці (грудень 2000 — липень 2002 року);

Начальник Роздільнянської митниці (липень 2002 року — вересень 2002);

Заступника начальника (жовтень 2002 року — квітень 2003), начальник Управління організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Держмитслужби України (квітень 2003 — жовтень 2003 року);

Начальник Чорноморської регіональної митниці (жовтень 2003 — лютий 2005 року);

З 14 травня 2004 року державний радник митної служби 3 рангу.[1]

Директор Департаменту по боротьбі з митними правопорушеннями Держмитслужби України (лютий 2005 — квітень 2005 року). У квітні 2005 року звільнився за власним бажанням.

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва (вересень 2005 — квітень 2006 року).

У квітні 2006 року, після того, як суд визнав звільнення з цієї посади у 2005 році тиском з боку керівника Державної митної служби Володимира Скомаровського, повернувся на посаду директора Департаменту по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил.

На чергових виборах до Верховної Ради України у 2006 році — кандидат у народні депутати України від Блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція», № 11 в списку. На час виборів: суддя Дніпровського районного суду міста Києва, безпартійний.

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до лютого 2011 року від КПУ, № 16 в списку. На час виборів: директор Департаменту організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Державної митної служби України, безпартійний. Член фракції КПУ (з листопада 2007), Голова Комітету боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з грудня 2007).

22 березня 2010 призначений Головою Державної митної служби України.[2]

4 лютого 2011 року Верховна Рада України достроково припинила повноваження народного депутата України Калєтніка у зв'язку з особистою заявою про складення ним депутатських повноважень.[3]

З 20 серпня 2010 року Дійсний державний радник митної служби України.[4]

22 листопада 2012 року звільнений з посади Голови Державної митної служби України у зв'язку з обранням народним депутатом України.[5]

Народний депутат України 7-го скликання з грудня 2012 до листопада 2014 року від КПУ, № 7 у списку. На час виборів: Голова Державної митної служби України.

13 грудня 2012 року обраний Першим заступником Голови Верховної Ради України 7-го скликання.[6].

22 лютого 2014 року подав у відставку[7].

В червні 2014 року вийшов з фракції та партії КПУ.

На позачергових виборах до Верховної Ради України балотувався як самовисуванець по одномандатному виборчому округу № 41. Проте, Центральна виборча комісії не передала Окружній виборчій комісії № 41 бюлетені і вибори на даному окрузі не відбулися.

• Заслужений митник України (2001).
• Дійсний державний радник митної служби України (20 серпня 2010)
• Заслужений юрист України (22 червня 2004) — за значний особистий внесок у захист економічних інтересів України, зразкове виконання службового обов'язку, високий професіоналізм[8]

• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»