Парубій Андрій Володимирович

Андрі́й Володи́мирович Парубі́й (нар. 31 січня 1971(19710131), м. Червоноград, Україна) український політик. Голова Верховної Ради України з 14 квітня 2016 року по 28 серпня 2019 року.

Андрій Володимирович Парубій
Андрій Володимирович Парубій
13-й Голова Верховної Ради України
14 квітня 2016  29 серпня 2019
Президент

Петро Порошенко


Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Володимир Гройсман
Попередник Володимир Гройсман
Наступник Дмитро Разумков
10-й Секретар Ради національної безпеки і оборони України
27 лютого  7 серпня 2014
Президент Олександр Турчинов (в.о.)
Петро Порошенко
Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк
Попередник Андрій Клюєв
Наступник Олександр Турчинов
Народився 31 січня 1971(1971-01-31) (51 рік)
м. Червоноград, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Відомий як політик
Громадянство  СРСР Україна
Національність українець
Освіта Львівський національний університет імені Івана Франка
Політична партія Соціал-національна партія України (19912004)
Наша Україна (20042012)
Фронт Змін (2012)
Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» (20122014)
Народний фронт (2014-2019) Європейська Солідарність2019)
Батько Володимир Іванович Парубій
Діти Ярина
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
parubiy.org
Андрій Володимирович Парубій на сайті Верховної Ради
Висловлювання у Вікіцитатах

Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
6-го скликання
фракція блоку «Наша Україна — Народна самооборона» 25 грудня 2007 12 грудня 2012
7-го скликання
фракція ВО «Батьківщини» 12 грудня 2012 17 березня 2014
8-го скликання
фракція партії «Народний фронт» 27 листопада 2014 29 серпня 2019
9-го скликання
фракція «Європейська Солідарність» 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Співголова міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литви та Сейму й Сенату Польщі. Голова Виконавчого комітету Національної парламентської групи в Міжпарламентському союзі. Член РНБО.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України з 27 лютого[1] по 7 серпня 2014. Народний депутат України 6-го, 7-го та 8-го скликань. Член СНПУ (1994—2004), «Наша Україна» (2004—2012), «Фронт Змін» (2012), ВО «Батьківщина» (2012—2014), «Народний фронт» (2014-2019) та «Європейська Солідарність» (з 2019). Під час Євромайдану був комендантом Самооборони Майдану.

У минулому редактор науково-політичного журналу «Орієнтири».

Життєпис

Андрій Парубій народився 31 січня 1971 року в Червонограді Львівської області України. Онук кулеметника Збройних сил Української держави та Української галицької армії, учасника битви за Львів 1918 року[2].

Стрийки воювали в лавах УПА. Родина була виселена до Сибіру строком на 10 років.

Закінчив історичний факультет Львівського університету (1994, спеціальність — історик, викладач історії), аспірантуру Львівської політехніки (2001, спеціальність — політологія та соціологія).

Працював:

  • лаборантом (1987—1989) та старшим лаборантом (1991) Карпатської архітектурно-археологічної експедиції Інституту суспільних наук АН УРСР;
  • лаборантом Верхньодністровської слов'яно-руської археологічної експедиції Інституту суспільних наук АН УРСР (1987—1988);
  • керівник націоналістичної молодіжної організації Товариство «Спадщина» (1988). Брав участь у національно-визвольному русі, організовував перші в Україні пікети. У 1989 його було арештовано за організацію несанкціонованого мітингу.

Громадсько-політична діяльність

З 1990 — депутат Львівської обласної ради, секретар постійної депутатської комісії з питань молоді й спорту.

У 1991 разом з Олегом Тягнибоком був одним з засновників Соціал-національної партії України (СНПУ), перейменованої у 2004 в Всеукраїнське об'єднання «Свобода».

У 1994—1998 — депутат Львівської міськради, голова депутатської групи.

З 1996 — керівник Товариства сприяння Збройним Силам та Військово-Морському Флоту України «Патріот України».

З 1999 — редактор науково-політичного журналу «Орієнтири».

З 2002 — депутат, заступник голови Львівської обласної ради.

Активний учасник «Помаранчевої революції». Під час подій листопада-грудня 2004 був комендантом Українського дому в Києві. Нагороджений пам'ятним знаком «Визначному учаснику Помаранчевої революції». Член політичної ради партії «Наша Україна».

З 2005 — голова партії «Народний союз «Українці!»», реорганізованої в Громадянське об'єднання «Український дім».

З квітня 2006 по грудень 2007 — депутат Львівської обласної ради від блоку «Наша Україна».

У лютому 2010 року Парубій звернувся до «Європейського парламенту» переглянути свою негативну реакцію на рішення екс-президента України Віктора Ющенка про присвоєння Степану Бандері, лідеру «Організації українських націоналістів», звання Героя України.[3]

З 2007 по 2012 — народний депутат України VI скликання від блоку «Наша Україна — Народна самооборона». Голова підкомітету з питань контролю над здійсненням зовнішніх відносин Комітету Верховної Ради у закордонних справах. Член депутатської групи В'ячеслава Кириленка «За Україну!».

3 лютого 2012 написав заяву про вихід з партії «Наша Україна». 6 червня вступив до партії «Фронт змін».

З 2012 по 2014 — народний депутат України VII скликання від ВО «Батьківщина». Голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення інтеграції України в міжнародний науковий та освітній простір Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти.

Євромайдан

Парубій на сцені Євромайдану. Київ, 8 грудня 2013 року.

З листопада 2013 по лютий 2014 року координував щоденне функціонування Євромайдану (м. Київ, Майдан Незалежності); був фактичним комендантом і очільником його наметового містечка та керівником загонів Самооборони Майдану.

Після підписання Президентом Януковичем і лідерами опозиції 21 лютого 2014 р. Угоди про врегулювання політичної кризи в Україні, в ніч з 21 лютого на 22 лютого загонами Самооборони, під керівництвом Парубія, був узятий під контроль урядовий квартал в Києві — будівлі Верховної Ради, Адміністрації президента, Кабінету міністрів і МВС.[4][5]

Парубій добровільно склав депутатські повноваження 17 березня 2014 року у зв'язку призначенням на посаду секретаря РНБО.

Секретар РНБО

Парубій в січні 2014-го

27 лютого 2014, після перемоги Євромайдану і відсторонення Віктора Януковича від влади, указом виконувача обов'язків Президента України Олександра Турчинова Андрій Парубій призначений Секретарем РНБО[1]. На час його перебування на посаді припали початок тимчасової анексії Криму Росією і збройний конфлікт на сході України. Як секретар Ради національної безпеки і оборони, Парубій курирував антитерористичну операцію проти сепаратистів на сході України[6].

19 березня Парубій доручив МВС посилити охорону ядерних об'єктів,[7] 24 березня — «провести розслідування на предмет того, наскільки діяльність російських телеканалів відповідає українському законодавству, якщо є там факти розпалювання міжнаціональної ворожнечі, заклики до війни, сепаратизму тощо»[8].

7 серпня 2014 року оголосив, що подав відставку із займаної посади[9], додавши, що «в час війни коментувати відставку вважаю неприйнятним»[10]. Того ж дня заяву про відставку підписав Президент Петро Порошенко.[11] 18 серпня виведений зі складу РНБО[12]. Пізніше Парубій пояснив свою відставку існуванням розбіжностей з главою держави. Зокрема, як стверджує Володимир Семків, він критикував мирний план Петра Порошенка, вважаючи його безперспективним[13].

Депутатство (2014–16)

У Верховній раді, 2015

26 серпня 2014 р. покинув політраду партії «Батьківщина».

10 вересня 2014 на з'їзді партії «Народний фронт» разом із командирами добровольчих батальйонів був включений до Військової ради — спеціального органу, для розробки пропозицій по обороноздатності України.

На позачергових виборах до Верховної ради 2014 року обраний народним депутатом України за партійним списком (№ 4 у списку) від Народного фронту[14].

4 грудня 2014 голосами 313 народних депутатів обраний Першим заступником Голови Верховної Ради України.[15]. Як і голова Верховної Ради, В. Гройсман, А. Парубій підтримав Постанову про особливий порядок самоврядування на Донбасі[16], а також і проєкт змін до Конституції щодо «децентралізації влади», що передбачає цей особливий порядок[17]

Спікер

14 квітня 2016 року Парубія було обрано Головою Верховної Ради[18]. Він замінив на цій посаді Володимира Гройсмана, який очолив Кабінет Міністрів України. Член РНБО[19].

15 лютого 2019 року Парубій підписав розпорядження про створення Офісу парламентської реформи. Голова ВР зазначив, що до роботи в офісі планується залучити 15 співробітників відповідно до напрямів парламентської роботи[20].

2 серпня 2019 року Шевченківський суд Києва зобов'язав ДБР відкрити кримінальне провадження щодо Парубія через можливе втручання його у виборчий процес[21].

Нагороди

  • Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (23 червня 2009) за вагомий особистий внесок у розвиток конституційних засад української державності, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм у захисті конституційних прав і свобод людини і громадянина[22]
  • Орден «За заслуги» III ст. (6 грудня 2006) за вагомий особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування, багаторічну сумлінну працю і високий професіоналізм[23]
  • Відзнака Президента України ювілейна медаль «25 років незалежності України» (19 серпня 2016) за значні особисті заслуги у становленні незалежної України, утвердженні її суверенітету та зміцненні міжнародного авторитету, вагомий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток, активну громадсько-політичну діяльність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу[24]
  • Почесна грамота Президента України
  • Орден хреста Святого Андрія Первозванного. Вселенський патріарх Варфоломій нагородив 6 січня 2019 року.[25]

Особисте життя

Одружений, виховує доньку Ярину.

Статті

Примітки

  1. Указ Президента України № 165/2014 Про призначення А.Парубія Секретарем Ради національної безпеки і оборони України
  2. "Багато робить, щоб сподобатись Путіну": Андрій Парубій про Зеленського | Гончаренко рулить (Українською). 5 канал. 23.07.2020.
  3. Депутат Парубій просить Європарламент переглянути своє рішення щодо Бандери
  4. Самооборона Майдану взяла під контроль урядовий квартал — А.Парубій
  5. Парубій: Майдан сьогодні повністю контролює Київ
  6. Parubiy says anti-terrorist operation will continue as separatists in Luhansk, Donetsk reject Putin's call to postpone referendum
  7. Парубій доручив МВС посилити охорону ядерних об'єктів
  8. Парубій доручив СБУ та ГПУ розібратися з російськими каналами[недоступне посилання з липня 2019]
  9. Секретар РНБО Андрій Парубій подав у відставку. Rbc. 7 серпня 2014.
  10. Парубій підтвердив, що пішов у відставку
  11. Посада секретаря РНБО залишалася вакантною безпрецедентно довго, до 15 грудня 2014 року, майже півроку.
  12. Указ Президента України № 654/2014 від 18 серпня 2014 року «Про зміну у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  13. Володимир Семків. «Кривавий» секретар // Збруч, 18 грудня 2014(20141218)
  14. Позачергові вибори народних депутатів україни 26 жовтня 2014 року. Протокол Центральної виборчої комісії про результати виборів народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. «10» листопада 2014 року
  15. Першим віце-спікером Ради обрано Парубія, а віце-спікером - Сироїд. УНІАН. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 4 грудня 2014.
  16. Поіменне голосування про проект Постанови про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування (№ 2374) — за основу та в цілому. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 11 листопада 2015.
  17. Поіменне голосування про проект Постанови про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади (№ 2217а/П1) — в цілому. Архів оригіналу за 6 вересня 2015. Процитовано 11 листопада 2015.
  18. Парубія призначили спікером Верховної Ради. ukranews.com. Українські новини. 14 квітня 2016.
  19. Указ Президента України від 22 квітня 2016 року № 166/2016 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  20. В Україні створили Офіс парламентської реформи. unn.com.ua. 15.02.20198. Процитовано 15 лютого 2019.
  21. Суд зобов'язав ДБР відкрити справу проти Парубія. РБК-Украина (рос.). Процитовано 2 серпня 2019.
  22. Указ Президента України № 475/2009 від 23 червня 2009 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
  23. Указ Президента України № 1040/2006 від 6 грудня 2006 року «Про відзначення державними нагородами України»
  24. Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України – ювілейною медаллю "25 років незалежності України"»
  25. Варфоломій нагородив Парубія орденом
  26. Война России против Украины и мира // Данкор онлайн. Суми

Посилання

Декларація

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.