Камінський Анатоль Григорович
Анатоль Григорович Камінський (нар. 17 травня 1925, с. Кошляки, нині Скориківська сільська громада, Тернопільський район, Тернопільська область — 28 травня 2019, Варвік, Нью-Йорк, США) — український політичний і громадський діяч, публіцист, правник. Голова Проводу ОУНЗ з червня 1991. Лауреат Міжнародної премії ім. П. Орлика (1994). Дійсний член НТШ (з 2000).
| Анатоль Камінський | |
|---|---|
 Анатоль Камінський | |
 5-й Голова ОУНЗ  | |
| червень 1991 — 28 травня 2019 | |
| Попередник | Дарія Ребет |
| Наступник | ? |
| Народився |
17 травня 1925 с. Кошляки, Збаразький повіт, Тернопільське воєводство, Польська республіка |
| Помер |
28 травня 2019 (94 роки) Варвік, штат Нью-Йорк,  США |
| Відомий як | письменник |
| Політична партія | Організація українських націоналістів |
Життєпис
Народився 17 травня 1925 у селі Кошляки Збаразького повіту (тепер Скориківська сільська громада, Тернопільський район, Тернопільська область).
У 1943 році закінчив гімназію у Львові. Вивчав право в Українському Вільному Університеті в Мюнхені до 1953-го.
Протягом 1956-1959 навчався у Лондонській Школі економічних і політичних наук (Англія) за спеціалізацією — «теорія і практика дипломатії».
З 1960 по 1980 працював на різних посадах у видавничому об'єднанні «Пролог» в Нью-Йорку, «, був його секретарем, заступником голови (1973—1980).
Протягом 1983—1989 був керівником Української служби Радіо "Свобода" в Мюнхені.
Друкувався в журналах „Сучасність“, „Український самостійник“, щоденнику „Свобода“. З 1989 р. викладає міжнародні відносини і міжнародне публічне право в УВУ. Читав лекції в Інституті міжнародних відносин у Києві, Львівському державному університеті ім. І. Франка.
Політична діяльність
Протягом 1954—1958 займав посаду Голови Екзекутиви Закордонних Частин ОУН — ОУН за кордоном (ОУНз). У 1973—1981 член Президії Середовища Української Головної Визвольної Ради (УГВР) та заступник Голови Середовиша УГВР у 1981—1995.
Голова ОУНз від червня 1991 року і Голова Політичної Ради Середовища УГВР від квітня 1995 року.
Помер 28 травня у Варвіку, Ню-Йорк‚ похований на цвинтарі св. Духа у Гемптонбургу‚ Ню-Йорк.[1]
Творчий доробок
Автор 14 книг, в тому числі:
- „На новому етапі“ (1965),
- „За сучасну концепцію української революції“ (1970),
- „Динаміка визвольної боротьби“ (1973),
- „Між двома революціями“ (1974),
- „До перспектив нашої політики“ (1977),
- „Яка орієнтація?“ (1981),
- „Край, еміграція і міжнародні закуліси“ (1982),
- „На перехідному етапі“ (1990),
- „Від насильної до мирної революції“ (1990),
- „Василь Охримович“ (1999),
- підручник „Основи міжнародних відносин“ (2001) та ін.
Примітки
Література
- Анатоль Камінський // Українського цвіту по всьому світу. — К. : ТОВ „Світ Успіху“, 2008. — С. 110—111.
- Маркусь В. Камінський Анатоль // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, спів-ред. Д. Маркусь. — Нью-Йорк– Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 335.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с. — ISBN 978-966-317-145-6.
Посилання
- „Пролог“ у холодній війні проти Москви. Продовження визвольної боротьби із-за кордону»
- Репресії проводятися лише кадрами з «чекістською» субкультурою
- Олександр Панченко. Анатоль Камінський і його визвольна концепція // Закордонна Газета, за 2 червня 2015 (дата доступу 9 січня 2016).
| Попередник Дарія Ребет |
|
4-й Голова Проводу ОУНз червень 1991 — 28 травня 2019 |
|
Наступник ? |