Кам'яне-Случанське
Кам'яне-Случа́нське (до сер. ХХ ст. Кам'яне́, Камінне) — село в Україні, у Сарненському районі Рівненської області. Населення становить 1379 осіб.
| село Кам'яне-Случанське | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Рівненська область | ||
| Район/міськрада |  Сарненський район | ||
| Рада | Кам'яне-Случанська сільська рада | ||
| Код КАТОТТГ | UA56080030050074863 | ||
| Облікова картка | Кам'яне-Случанське | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1545 | ||
| Населення | 1379 | ||
| Площа | 1,709 км² | ||
| Густота населення | 806,9 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 34543 | ||
| Телефонний код | +380 3655 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 51°13′02″ пн. ш. 26°48′01″ сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
159 м | ||
| Водойми | річки: Случ, Тусталь, Ремінь | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 34543, Рівненська обл., Сарненський р-н, с. Кам’яне-Случанське, вул. Литовська, 1а | ||
| Карта | |||
  Кам'яне-Случанське | |||
 Кам'яне-Случанське | |||
| Мапа | |||
| |||
Географія
Розташоване на правому березі річки Случ.
Історія
Найдавніша з відомих писемних згадок належить до 1545 року, в ревізії овруцького замку село зазначене як маєток Семена Бабинського.[1] До др. пол. XVIII ст. володіння та один з головних центрів шляхтичів Бабинських. Неподалік функціонували кам'яні та залізні рудні, тут виготовляли попіл, поташ які сплавляли річкою Случ, зокрема на експорт до портів Балтійського моря.[2]
У XVI — XVIII столітті Кам'яне адміністративно належало до Овруцького повіту Київського воєводства Польської Корони. На північ одразу за селом Чудель розпочиналися землі Пинського повіту Берестейського воєводства, що належали до Великого князівства Литовського. По інший берег річки Случ землі належали до Луцького повіту Волинського воєводства Польської Корони. В Кам'яному функціонувала церква Св. Василя Великого (соснова, дерев'яна), що була збудована 1722 року.
На 1789 рік селом володів князь Антоній-Ян-Непомуцен Святополк-Четвертинський який купив його у шляхтичів Бабинських.
З 1795 року в складі Волинської губернії Російської імперії.
У 1906 році село належало до Вирівської волості Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 110 верст, від волості 10. Дворів 115, мешканців 872[3].
З 1917 по 1920 рік у складі Погоринського краю Української Народної Республіки.
З 1921 по 1939 рік у складі Польської республіки.
Інше
Село Кам'яне-Случанське належить до 3 зони радіоактивного забруднення[4].
Населення
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1 330 осіб[5].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,85 % |
| російська | 0,07 % |
Джерела
Stecki T.J. «Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki». — Kraków, 1888. — S. 122—123
Цинкаловський О. «Стара Волинь і Волинське Полісся» Вінніпег, 1984р. Т.1. 601 с. Ст. 484
Примітки
- Цинкаловський О. «Стара Волинь і Волинське Полісся» Вінніпег, 1984р. Т.1. 601 с. с. 484.
- Stecki T.J. «Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki». – Kraków, 1888. с. 122–123.
- Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- Радіологічний стан територій, віднесених до зон радіоактивного забруднення. Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 29 грудня 2013.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 5 лютого 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 5 лютого 2019.