Кандимов Юнус Уразович
Юнус Уразович Канди́мов (крим. Yunus Qandım; 4 вересня 1959, Аккурган — 20 березня 2005, Сімферополь) — кримськотатарський поет, прозаїк, перекладач, публіцист, літературознавець, історик. Заслужений діяч мистецтв України (2000).
| Кандимов Юнус Уразович | ||||
|---|---|---|---|---|
| крим. Yunus Qandım | ||||
| Народився |
4 вересня 1959 Аккурган, Ташкентська область, Узбецька РСР, СРСР | |||
| Помер |
20 березня 2005 (45 років) Сімферополь, Україна | |||
| Діяльність | поет, перекладач, публіцист | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
Життєпис
Народився 4 вересня 1959 року в селі Аккурган Аккурганського району Ташкентської області Республіки Узбекистан.
Проходив службу в Радянській армії біля Жовтих Вод (1981—1983), зацікавився українською мовою та літературою, історією українсько-кримськотатарських суспільно-культурних взаємин. 1981—1989 — кореспондент, завідувач відділу кримськотатарської газети «Ленінський прапор» (Ташкент).
Після закінчення Ташкентського державного педагогічного інституту ім. Нізамі (відділення кримськотатарської мови і літератури) з 1981 по 1989 рік працював у редакції республіканської кримськотатарської газети «Ленин байрагъы» («Ленінський прапор»).
1989 року повернувся у Крим. Діяльність у Криму: 1989—1993 — кореспондент газет «Достлукъ» («Дружба»), «Янъы дюнья» («Новий світ»), 1993—1996 — голова Кримськотатарського фонду культури, 1996—2001 — завідувач відділу газети «Янъы дюнья», 2001—2005 — завідувач редакційно-видавничого відділу Всеукраїнського інформаційно-культурного центру в Криму, викладач кафедри кримськотатарської і турецької філології Кримського інженерно-педагогічного університету.
Очолював Кримськотатарський фонд культури. З 2001 по 2005 рік був співробітником Всеукраїнського інформаційно-культурного центру.
Помер у місті Сімферополь 20 березня 2005 року.
Творча діяльність
Член Спілки журналістів Узбекистану та Спілки журналістів СРСР (1986), Національної спілки письменників України.Заслужений діяч мистецтв України(2000)
Перша збірка поезій кримськотатарською мовою «Ти на море схожа» побачила світ у 1988.
Пишучи в жанрі візуальної і зорової поезії, Кандим відродив такі її види, як паліндром і акровірш. Поетичній манері притаманна вишукана метафоричність, ліризм, влучність та несподіваність образних асоціацій, що є наслідуванням традицій східної орнаментальності[1].
Спільно з київським поетом Миколою Мірошниченком, Юнус Кандим підготував до друку три томи антології кримськотатарської літератури: поезії — «Окрушина сонця» та прози — «Молитва ластівок», що вийшли вже після його смерті.
Перекладацтво
Кандимов перекладав кримськотатарською мовою твори українських, російських, білоруських, узбецьких, азербайджанських, казахських, каракалпакських поетів і прозаїків. Кандимов — перекладач творів Дженґіза Дагджи: з 1992 по 2001 рік Кандимов переклав п'ять його романів. У творчому доробку чільне місце належить поетичним інтерпретаціям і перекладам творів Т.Шевченка, Лесі Українки, М.Коцюбинського, М.Вороного, А.Кримського, П.Тичини, В.Сосюри, поетів і прозаїків. У 2001 році у видавництві «Доля» (м. Симферополь) вийшли друком дві книги творів Лесі Українки: «Orman tyrkysy» («Лісова пісня», драма-феєрія) та «Квітка на долоні вічності» \ «Бакъийлик авучындаки чечек» (поетичні цикли «Кримські спогади» (пер. Абліязиз Велієв) та «Кримські відгуки» в перекладі Юнуса Кандимова кримськотатарською.
Виставу за драмою-феєрією української поетеси Лесі Українки «Лісова пісня» («Orman tyrkysy») у перекладі кримськотатарського поета Юнуса Кандимова планує здійснити актор та режисер Ахтем Сеітаблаєв у 2020 (2021) рр. Разом із ним реалізацією проєкту займається продюсер Юлія Синькевич за підтримки Українського культурного фонду (УКФ). Постановка цього спектаклю вже проходила в Сімферополі 2003 року під керівництвом А.Сеітаблаєва.
Збірки віршів:
- 1988 у поезії — «Ти на море схожа»
- 1997 у поезії — «Жовта мить»
- 2001 у поезії — «Нитка надії»
- 2008 у поезії — «Серцем прикрита земля»
- 2009 у поезії — «Нема сну в очах»
Науково-редакційна діяльність
Юнус Кандимов — автор понад тридцяти наукових статей, у тому числі науково-публіцистичний нарис «Курултай: як це було» і монографію про першого голову кримського уряду Кримської Народної Республіки (1917–1918) Номана Челебіджихана «Не заросте травою поле бою…», є укладачем і редактором майже двадцяти художніх, науково-популярних книг, підручників, навчальних посібників і словників. Він брав участь у багатьох конференціях, симпозіумах, які проводилися в Туреччині, Румунії, країнах СНД.
У наукових та публіцистичних працях висвітлював кримськотатарськкого національно-визвольного руху початку 20 століття, діяльність І. Гаспринського, Н. Челебіджихана, А. Озенбашли, Е. Шем'і-заде.
Значення творчості
Творчість Кандимова вивчають у школах і вищих навчальних закладах Криму, на його вірші написано понад тридцять пісень, які користуються популярністю в слухачів. 2002 на сцені Кримськотатарського академічного музично-драматичного театру була поставлена «Лісова пісня» Лесі Українки в його перекладі («Орман тюркюси»).
Сім'я
Дружина — Сабріє Кандимова, провідний редактор редакційно-видавничого відділу Всеукраїнського інформаційно-культурного центру. Укладач двох останніх збірок поезії Ю.Кандима.
Джерела та література
- В.І Гуменюк. Кандим Юнус // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 79. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- М. М. Мірошниченко, С. В. Шукурджієв. Кандим Юнус // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.