Капська флористична область

Капська флористична область (від нід. Kaap — мис Доброї Надії, до якого і примикає область) — своєрідна природна екосистема Африки, відома завдяки видовій різноманітності рослин-ендеміків (до 90 видів)[1] і своєму розташуванню в прохолоднішій субтропічній зоні (через Бенгельську течію[2]), завдяки чому область стала однією з небагатьох зон інтенсивної європейської поселенської колонізації (Капська колонія). Нині Капська область цілком входить до складу ПАР (Західна Капська провінція із столицею у місті Кейптаун і Східна Капська провінція)[3]. Капська область — найменше з флористичних царств Землі[1].

Карта флористичного районування

Капська область охороняється різними міжнародними програмами. У 1975 році регіон Де-Хуп увійшов до списку водно-болотяних угідь, що охороняються Рамсарською конвенцією, в 1998 році було створено біосферний заповідник Когелберг, а в 2004 році території Капської флористичної області, що охоронялися, були зараховані до об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО[4].

Фізико-географічна характеристика
Гора Седерберг.

Капська область розташована на крайньому південному заході Африканського континенту і займає 0,5% його площі[3]. Область займає смугу шириною до 100 км по берегах Атлантичного океану[5] від міста Кланвільяма на заході до околиць міста Порт-Елізабет на сході. За своїми кліматичними умовами і характером флори область відрізняється від суміжних з нею територій тропічної савани. Домінує середземноморський клімат при зворотному в порівнянні з північною півкулею тимчасовому положенні сезонів. Помірні температури (0-12 °C) і максимальна велика кількість опадів взимку (червень-серпень) (500–700 мм на рік; 70% взимку[2]). Літо (грудень-лютий) жарке і посушливе (25-+35). Подібний клімат в південній півкулі мають Чилі, Західна Австралія (Перт)[5], а в північному — Середземномор'я[5], Каліфорнія.

Флора і фауна
Босмансбос

Хоча ґрунти в цій області кам'янисті і бідні поживними речовинами, Капська флористична область — одне з найбагатіших рослинністю місць на Землі[3][6].

Переважають зарості твердолистих вічнозелених кущів і низькорослі дерева (фінбош/маквіс). У області ростуть близько 9000[6] видів вищих рослин, до 90% ендеміки (амариліси, іриси, протейні, срібне дерево, пеларгоніум, сукуленти). Зустрічаються цілі ендемічні родини (Grubbiaceae, Roridulaceae, Bruniaceae, Penaeaceae, Greyiaceae, Geissolomataceae, Retziaceae)[7]. Найбільш характерні також інші родини складноцвітих, вересових, бобових[5]. Окрім ендеміків поширені і інвазивні рослини, такі як космея, завезена з кормом для коней, і швидкоросла акація, завезена з Австралії як джерело дров. Остання погрожує традиційним природним співтовариствам[7].

Багато декоративних рослин регіону в 1950-1960-х роках було акліматизовано в СРСР (Крим, Кавказ) (амариліс, клівія, остеоспермум або капська маргаритка, агапантус, декоративна спаржа, фрезія, гальтонія, гербера, види гладіолуса, клівія, кніпхофія, плюмбаго та ін.)[1].

Фауна також різноманітна. В області мешкає 11000 видів морських тварин, біля третини з яких ендеміки, 560 видів хребетних, серед яких 142 види рептилій[7]. Зокрема, тут мешкає капський даман та ін.

Історія

Європейську переселенську колонізацію області почав голландець Ян ван Рибек і інші голландські переселенці (бури) — найчисленніші білі поселенці на африканському континенті. Потім її продовжила Британська імперія.

Див. також

Ресурси Інтернету

Примітки
  1. А. Л. Тахтаджян. IV. Капское царство (рос.). molbiol.ru Классическая и молекулярная биология. Архів оригіналу за 9 грудня 2010. Процитовано 4 червня 2010.
  2. Капские горы (рос.). Экологический центр «Экосистема». Архів оригіналу за 15 листопада 2010. Процитовано 4 червня 2010.
  3. Cape Floral Region Protected Areas (англ.). ЮНЕСКО. Архів оригіналу за 1 липня 2010. Процитовано 4 червня 2010.
  4. CAPE FLORAL REGION PROTECTED AREAS (англ.). United Nations Enviroment Program. Архів оригіналу за 14 січня 2009. Процитовано 4 червня 2010.
  5. В. С. Говорухин А. И. Толмачев. Капская область (рос.). БСЭ. Процитовано 4 червня 2010.[недоступне посилання з липня 2019]
  6. Уилсон Эдвард О. Приключения одного куба — биологическое разнообразие в миниатюре // National Geographic. — ООО «Юнайтед Пресс», 2010. — Вып. февраль 2010, № 2. — 81 с.
  7. Весна в Национальном парке Намаквалэнд (Капское флористическое царство) (рос.). www.greeninfo.ru. Архів оригіналу за 21 січня 2010. Процитовано 4 червня 2010.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.