Капуста червоноголова

Використовують здебільшого у свіжому вигляді в їжу у вигляді салатів в осінній і зимово-весняний періоди, для тушкування та приготування гарнірів. Червоноголову капусту рекомендують використовувати в їжу для профілактики пухлинних захворювань та лікування виразки шлунку.

Будова качана аналогічна білоголовій капусті. Кочан являє собою стебло-кочеригу, на якій розташовані щільно звиті листя, що прикривають бічні й верхівкові ростові бруньки. Червоне або фіолетове забарвлення листя обумовлене наявністю в клітинах тканин фарбувальних речовин антоціанів — рубробрассіціну, який є тріглюкозідом ціанідину, та інших. Вміст у капусті антоціанів сильно коливається залежно від сорту і становить від 73 до 223 мг/100 г[2]. Антоціани розташовуються в клітинах шкірки листя, внутрішня поверхня листя біла або зелена, аналогічна білоголовій капусті, але листя червоноголової капусти зазвичай товщі, ніж у білоголової[3]. Відмінності в забарвленні капусти визначаються кислотністю ґрунту, на якій вона вирощувалася. Вміщені в тканинах капусти мінеральні й органічні сполуки сірки (глюкозинолати) надають їй злегка гіркуватий смак із перцевим відтінком.

Спочатку качани червоної капусти були виключно круглими. На теперішній час виведені сорти з іншими формами качана — плескатої, овальної й конічної[3]. Якісний качан червоноголової капусти важить не менше 400 г, його вага може сягати 4 кг, він щільний, при натисканні не вдавлюється. Качани червоноголової капусти, які, поряд із червоними, містять біле або зелене листя, мають гірші смакові якості. За оптимальних умов (температурі 1 °C і вологості 95 %) деякі сорти можуть зберігатися 6—7 місяців.

• Капуста Романеско