Карачунівське водосховище
Карачу́нівське водосхо́вище — водосховище в Україні, на річці Інгулець, біля Кривого Рогу. Площа водосховища сягає понад 36 км².
Карачунівське водосховище | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
47°55′04″ пн. ш. 33°13′27″ сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Україна[1] | |||
Регіон | Криворізький район[1] | |||
Розташування |
Україна Дніпропетровська область Криворізький район | |||
Геологічні дані | ||||
Тип | водосховище | |||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 26,9 км² | |||
Глибина середня | 6,88 м | |||
Глибина макс. | 19,1 м | |||
Довжина | 35 км | |||
Берегова лінія | 43 км | |||
Вода | ||||
Басейн | ||||
На об'єкті | Інгулець | |||
↑ Водний басейн | басейн Дніпра | |||
Вливаються | Інгулець, Бокова, Боковенька | |||
Витікають | Інгулець | |||
Інше | ||||
Оператор | Софіївське МУВГ | |||
Міста та поселення | Кривий Ріг | |||
Geonames | 706833 | |||
| ||||
Карачунівське водосховище (Дніпропетровська область) | ||||
Карачунівське водосховище (Україна) | ||||
|
Загальні дані
Водосховище є основним джерелом водопостачання Кривого Рогу (очисна станція дозволяє очищувати до 200 тисяч кубометрів на добу), зрошення земель, промислового та побутового використання, ведення рибопромислу. Створене на місті виходу граніту та порогів Інгульця. Середня глибина — 5—6 м (до 12 м на старому річищі Інгульця). Корисний об'єм водосховища — 291.5 млн м³.
Є природною перлиною Кривого Рогу. Запаси води стримує потужна гребля, на берегах висаджені ліси. Вище за течією Інгульця розташоване Іскрівське водосховище.
Гребля
Довжина греблі по пасму становить 205 м, найбільша висота — 24 м, ширина по пасму — 7,5 м. Вся споруда гідровузла Карачунівського водосховища відноситься до 1-го класу капітальності.
Історія
В 1930 році (за іншими даними в 1932 році) у Кривому Розі в районі села Карачунівка закладено Карачунівське водосховище через будівництво Криворізького металургійного заводу (КМЗ , тепер — «АрселорМіттал Кривий Ріг»), потрібно було багато води.
Будівництво водосховища тривало в періоди з 1932 року по 1938 рік (перша черга), і з 1954 по 1958 рік (друга черга).
На березі водосховища були висаджені водозахисні лісонасадження, побудовані туристичні бази, піонерські табори і профілакторії. Лісонасадження навколо Карачунівського водосховища називаються Карачунівським лісовим масивом, площа якого становить 300 гектарів, використовується як зона відпочинку містян.
В 2004 році побудована горизонтальна дрена, що запобігає потраплянню засолених вод до Карачунівського водосховища, з якого подається питна вода до міста.
Список населених затоплених пунктів
У зону затоплення водами Карачунівського водосховища потрапили такі населені пункти, села (в дужках дані ранні назви)
- Моїсеївка;
- Карачунівка (Богданівка, спадкоємців Степанових (в 1856 році 13 дворів), Бутівське);
- Андріївка (Настасіївка);
- Хрущовка;
- Богоблагодатне (Попівка, Усівка);
- Володимирівка;
- Данилівка, жителі в 1939 році заснували і переселилися до села Кіровка;
- Ганнівка (Соломинка).
Цікаві факти
На правому березі водосховища розташований курган Ляхова Могила.
Примітки
- GEOnet Names Server — 2018.
Джерела
- Водні ресурси Криворіжжя
- Водний фонд України: Штучні водойми - водосховища і ставки: Довідник / За ред. В.К. Хільчевського, В.В. Гребеня. - К.: Інтерпрес, 2014. - 164 с.
- Хільчевський В. К. Гідрохімічний режим та якість води Інгульця в умовах техногенезу : Монографія [Електронний ресурс] / В.К. Хільчевський, Р.Л. Кравчинський, О.В. Чунарьов — К.: Ніка-центр, 2012. — 180 с.
- Шерстюк Н. П, Хільчевський В. К. Особливості гідрохімічних процесів у техногенних і природних водних обє'ктах Кривбасу: Монографія [Електронний ресурс] / — Дніпропетровськ: Акцент, 2012. — 263 с.