Тібанський ярус

Тібанський вік і ярус (англ. Chibanian) — стратиграфічний підрозділ нижнього плейстоцену, є другим віком четвертинного періоду.[4] До того, як назва тібанський ярус була офіційно ратифікована у січні 2020 року, цей часовий інтервал був відомий як середній плейстоцен. Проміжок часу між 770 000—126 000 років тому. У цей вік також відбувся перехід у палеоантропології від нижнього до середнього палеоліту близько 300 000 років тому.

Система/
Період
Відділ/
Епоха
Ярус/
Вік
Вік
(млн років)
Антропоген, Q Голоцен, Q2 Мегхалейський 0 0,0042
Нортгриппський 0,0042 0,0082
Гренландський 0,0082 0,0117
Плейстоцен, Q1 Тарантський 0,0117 0,126
Тібанський 0,126 0,781
Калабрійський 0,781 1,80
Гелазький 1,80 2,58
Неоген, N Пліоцен, N2 П'яченський старіше
Примітки і коментарі
          Підрозділи четвертинної системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік[1].

Для голоценових віків і ярусів встановлено датування відносно 2000 року (тобто гренландій розпочався 11,7 тис. років тому, відраховуючи від останнього мілленіуму)[2][3].

Чибаній і Тарантій є неофіційними пропонованими назвами для ярусів середнього і верхнього плейстоцену, відповідно.

У Європі та Північній Америці голоцен традиційно поділяється на Пребореальний, Бореальний, Атлантичний, Суббореальний і Субатлантичний періоди за схемою Блітта — Сернандера (англ. Blytt–Sernander). Існує багато локальних систем поділу верхнього плейстоцену. Головними елементами такої переодизації слугують стадії наступу льодовиків (гляціали, льодовикові періоди) та їхнього відступу (інтергляціали, межильодовиків'я).

Тібанянському ярусу передує калабрійський, наступним є тарантський ярус.[5] Початок чибанського віку інверсія Брюна-Матуями, коли магнітне поле Землі востаннє зазнало геомагнітної інверсії.[6] Завершення — початок Еємського інтергляціалу (5-а морська ізотопна стадія).[7]

Міжнародний союз геологічних наук ратифікував назву Тібанський ярус у січні 2020, на честь місця розкопок у префектурі Тіба.[4]

Хронологія

Час Палеокліматологія Гляціологія Палеоантропологія
790–761 kaMIS 19Гюнцький гляціалHomo erectus pekinensis
761–712 kaMIS 18
712–676 kaMIS 17
676–621 kaMIS 16
621–563 kaMIS 15Гюнц-Гаслахський інтергляціалМауер 1 (Homo heidelbergensis), череп Бодо
563–524 kaMIS 14
524–474 kaMIS 13кінець Кромеріанської стадіїБоксгровська людина (Homo heidelbergensis)
474–424 kaMIS 12Гаслахський гляціалТотавельська людина (Homo erectus)
424–374 kaMIS 11Гоксненський інтергляціал (Британія), Ярмаутський гляціал (Північна Америка)Свонскомбська людина (Homo heidelbergensis)
374–337 kaMIS 10Міндельський гляціал, Ельстерський гляціал, Рісс
337–300 kaMIS 9Marine Isotope Stage 9}Пурфлітський інтергляціал у БританіїМустьєрська культура
300–243 kaMIS 8Ірхуд 1 (Homo sapiens); Середній палеоліт; Гаплогрупа A (Y-ДНК)
243–191 kaMIS 7Авелійський інтергляціал у БританіїМугарет-ель-Зуттіє; Хауа-Фтеах
191–130 kaMIS 6Іллінойський гляціалHomo sapiens idaltu; Макро-гаплогрупа L (мтДНК); Мустьєрська культура
130123 kaMIS 5пік Еємського інтергляціалу; Сангойська культура

Примітки

  1. Chart/Time Scale : [англ.] : [арх. 22 червня 2019 року] // stratigraphy.org. International Commission on Stratigraphy. — Дата звернення: 22 червня 2019 року.
  2. IUGS ratifies Holocene. Процитовано 18 серпня 2018.
  3. announcement ICS chart v2018/07. Процитовано 9 August 2018.
  4. Hornyak, Tim (30 січня 2020). Japan Puts Its Mark on Geologic Time with the Chibanian Age. Eos – Earth & Space Science News. American Geophysical Union. Процитовано 31 січня 2020.
  5. Cohen, K. M.; Finney, S. C.; Gibbard, P. L.; Fan, J.-X. (January 2020). International Chronostratigraphic Chart. International Commission on Stratigraphy. Процитовано 23 лютого 2020.
  6. Gradstein, Felix M.; Ogg, James G.; Smith, Alan G., ред. (2004). A Geological Time Scale 2004 (вид. 3rd). Cambridge: Cambridge University Press. с. 28. ISBN 9780521786737.
  7. D. Dahl-Jensen & others (2013). Eemian interglacial reconstructed from a Greenland folded ice core. Nature 493 (7433): 489–494. Bibcode:2013Natur.493..489N. PMID 23344358. doi:10.1038/nature11789.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.