Карло Мірабелло

Карло Мірабелло народився 15 листопада 1847 року в Тортоні. У віці 14 років вступив до військово-морської школи. У званні молодшого лейтенанта брав участь у австро-італійській війні (1866). Дослужився до звання адмірала (1898 рік).

Карло Мірабелло зацікавився дослідами Гульєльмо Марконі з передачі радіосигналів на далекі відстані та надавав йому повну підтримку. У 1902 році на крейсері «Веттор Пізані» було встановлене відповідне обладнання. Під час походу крейсера на Далекий Схід у 1902 році були здійснені сеанси радіозв'язку між кораблем та італійським посольством у Пекіні.

У 1902 році король Італії Віктор Емануїл III на крейсері «Карло Альберто» прибув у Велику Британію на коронацію короля Едуарда VII та королеви Олександри. На борту крейсера перебували також Карло Мірабелло та Гульєльмо Марконі.

Потім крейсер відвідав Росію, де у Кронштадті на палубу судна прибув російський імператор Микола II. «Карло Альберто» був першим кораблем, з борта якого була здійснена радіопередача сигналів. Коли крейсер перебував у Кронштадті, Марконі у присутності Віктора Емануїала III та Миколи II продемонстрував можливість радіозв'язку між Кронштадтом та станцією у Корнуолі, розташованою за 2600 км[1].

У 1904 році Карло Мірабелло був призначений Міністром військово-морських сил Італії, і перебував на цьому посту до 1909 року. Він започаткував програму будівництва нових кораблів для італійського флоту.

Карло Мірабелло тричі обирався депутатом Палати депутатів Італії.

Помер 24 березня 1910 року в Мілані.

На честь Карло Мірабелло був названий есмінець однойменного типу.

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карло Мірабелло
• Senato della Repubblica (італ.)