Карл Каутський

Карл Йо́ганн Ка́утський (нім. Karl Johann Kautsky, *16 жовтня 1854, Прага — †17 жовтня 1938 Амстердам) — провідний теоретик соціал-демократії. Він займає видатне місце в історії марксизму, був редактором четвертого видання «Капіталу» Карла Маркса.

Каутський Карл
нім. Karl Kautsky
Народився 18 жовтня 1854(1854-10-18)
Прага, Королівство Богемія, Австрійська імперія
Помер 17 жовтня 1938(1938-10-17) (83 роки)
Амстердам, Нідерланди
Поховання
Westerveldd : 
Країна  Австро-Угорщина
 Німецький рейх
Діяльність політик, філософ, економіст, журналіст
Галузь економіка, історія і філософія
Alma mater Віденський університет
Знання мов німецька[1]
Magnum opus Forerunners of Modern Socialismd
Партія Соціал-демократична партія Німеччини і Незалежна соціал-демократична партія Німеччини
Конфесія атеїзм
Батько Johann Kautskyd
У шлюбі з Luise Kautskyd
Діти Karl Kautskyd

Біографія

Карл Каутський народився в Празі у мистецькій єврейській родині у 1854 році. Він вивчав історію і філософію в Віденському Університеті і ставав членом Соціал-демократичної Партії Австрії (SPÖ) в 1875. У 1883 р. Каутський заснував журнал Neue Zeit («Новий Час»), був його редактором до 1917 р. З 1885 до 1890, він жив в Лондоні, де він став близьким другом Фрідріха Енгельса. У 1891 р. він разом з Августом Бебелем і Едуардом Бернштейном виробив програму Соціал-демократичної партії Німеччини (SPD).

Після смерті Енгельса в 1895 р. Каутський став одним з найголовніших і найвпливовіших теоретиків марксизму, формуючи ядро партії разом з Августом Бебелем. Він залишився з партією, коли Роза Люксембург і ліве крило партії відійшло в 1916 через підтримку партією Першої Світової Війни. У 1917 він відійшов до Незалежної Соціал-демократичної Партії Німеччини (USPD), в якій він залишався аж до 1919. Під час повстання спартакістів в січні 1919 року був одним з посередників під час переговорів Революційного комітету з урядом, який революціонери мали намір повалити.

У 1922 знову приєднався до SPD. Каутський піддав критиці більшовицький режим Володимира Леніна в своїй книзі «Марксизм і більшовизм: Демократія і диктатура», вважаючи його продовженням царської диктатури. Ленін в свою чергу вважав Каутського зрадником ідеалів марксизму.

Карл Каутський жив у Берліні протягом багатьох років зі своєю дружиною Луїзою Каутською. У 70-річному віці 1924 р. він переїхав назад до Відня зі своєю сім'єю, де залишався до 1938. У 1938 під час гітлерівського аншлюсу він утік до Чехословацької республіки і звідти літаком до Амстердама, де й помер в тому ж році.

Основні твори
  • Фрідріх Енґельс (Friedrich Engels, 1887)
  • Економічне вчення Карла Маркса (Karl Marx´ ökonomische Lehren, 1887)
  • Томас Мор і його Утопія (Thomas More und seine Utopie, 1888)
  • Клясова боротьба, починаючи з 1789 року (Die Klassengegensätze von 1789, 1892)
  • Аґрарне питання (Die Agrarfrage, 1899)
  • Соціяльна революція (Die Soziale Revolution, 1902)
  • Початок християнства (Der Ursprung des Christentums, 1908)
  • Шлях до влади (Der Weg zur Macht, 1909)
  • Диктатура пролєтаріяту (Die Diktatur des Proletariats, 1918)
  • Тероризм і комунізм (Terrorismus und Kommunismus, 1919)
  • Пролєтарська революція та її проґрама (Die proletarische Revolution und ihr Programm, 1922)
  • Матеріялістичне розуміння історії (Die materialistische Geschichtsauffassung, 1927)

Видання українською
  • Карл Кавтський. Національність і інтернаціональність / Пер. з нім. — Б. м.: Наклад і друк друкарні Партії Українських Соціялїстів-Революціонерів, 1915. — 56 с.
  • Карл Кавтський. Національна держава, імперіялїстична держава і союз держав / Пер. з нім. — Б. м.: Наклад і друк друкарні Партії Українських Соціялїстів-Революціонерів.
  • Карл Кавцький. Основи соціялїзму. – Нью-Йорк: Виданє Української Федерації Американської Соціялїстичної Партії, 1918. – 64 с.
  • Карло Каутський. Тероризм і комунізм. Причинки до історії революції / Пер. з нім. — Берлін; Київ, 1920. — 204 с.
  • Карл Каутський Диктатура пролєтаріяту. Відень : Закордонна Група УСДРП, 1921. 76 с.
  • Карл Кавтський. Аграрне питання. — Харків, 1930. — 438 с.

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Література
  • В. Пономарьов. Каутський Карл Йоганн // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.322 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.