Карл Маннгайм

Карл Маннгайм (нім. Karl Mannheim, угор. Mannheim Károly; 27 березня 1893, Будапешт — 9 січня 1947, Лондон) — німецький та британський філософ, один із засновників соціології знання. Найбільш відомі праці «Ідеологія та утопія», «Діагноз нашого часу».

Карл Маннгайм
Народився 27 березня 1893(1893-03-27)[1][2][…]
Будапешт, Австро-Угорщина[3]
Помер 9 січня 1947(1947-01-09)[1][2][…] (53 роки)
Лондон, Велика Британія
Країна  Велика Британія
 Німеччина
 Угорщина
Діяльність соціолог, викладач університету, письменник
Галузь філософія
Alma mater Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла (1926) і Будапештський університет (1916)
Вчителі Вебер Альфред і Георг Зіммель
Відомі учні Норберт Еліас
Знання мов англійська[1], німецька[1] і угорська[1]
Заклад Франкфуртський університет, Лондонська школа економіки та політичних наук і Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Членство Sonntagskreisd
У шлюбі з Júlia Lángd

Філософські й соціологічні погляди

За Маннгаймом, завдання соціології знання полягає в аналізі соціально-історичної обумовленості мислення — як теоретичного, так і повсякденного — та в розробці вчення про «позатеоретичні умови знання». Аналізуючи марксистське поняття ідеології, він вирізняє в ньому два відмінних значення: «часткова» ідеологія виявляється там, де наявне більш-менш усвідомлене перекручування фактів, продиктоване соціальними інтересами суб'єкта; «тотальна» ідеологія відображає своєрідність усієї структури свідомості цілої соціальної групи, класу або навіть епохи.

З точки зору Маннгайма, існують два типи колективних уявлень: власне ідеології — мислення панівних соціальних груп, і утопії — мислення пригноблених верств. За допомогою цих понять Маннгайм намагається показати динаміку у сфері ідей, а головне — зробити соціологію знання науковим фундаментом політики і політичної освіти, формуючи таким чином міцніші основи для демократії.

Щодо досяжності наукової істини Маннгайм дотримується так званого «реляціонізму», за яким знання завжди відносне, тому що може бути сформульоване лише у співвіднесенні з певною соціально-історичної позицією.

Ідеї Маннгайма мали великий вплив на соціологічну думку Заходу. Хоча він не мав безпосередніх учнів-продовжувачів, беззастережно було прийнято його соціологічну методологію. Конкретні історично-соціологічні дослідження Маннгайма визнано класичними. Маннгайм до певної міри є предтечею «соціологічного повороту» у філософії науки, хоча він і не поширює свої висновки на сферу природничо-наукового знання.

Вибрані праці

Література
  • Richard Aldrich, (2002) The Institute of Education 1902—2002: A centenary history, London: Institute of Education.
  • David Frisby, (1983) The Alienated Mind, London: Heineman.
  • David Kettler, Volker Meja, and Nico Stehr (1984), Karl Mannheim, London: Tavistock.
  • David Kettler and Volker Meja, (1995) Karl Mannheim and the Crisis of Liberalism, New Brunswick and London: Transaction.
  • Colin Loader, (1985) The Intellectual Development of Karl Mannheim, Cambridge: Cambridge University Press.
  • Colin Loader and David Kettler (2001) Karl Mannheim's Sociology as Political Education New Brunswick and London: Transaction.
  • Volker Meja and Nico Stehr (eds), (1982[1990]) Knowledge and Politics. The Sociology of Knowledge Dispute, London: Routledge & Kegan Paul.
  • Eva Karadi and Erzsebet Vezer, (1985) Georg Lukacs, Karl Mannheim und der Sonntagskreis, Frankfurt/M: Sendler.
  • Reinhard Laube (2004) Karl Mannheim und die Krise des Historismus, Goettingen: Vandenhoeck & Ruprecht.

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118577190 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.