Кастр (регбійний клуб)

Кастр Олімпік (фр. Castres olympique) або просто Кастр - французький регбійний клуб, який виступає в Топ 14. Клуб міститься в місті Кастр, Окситанія, що у Франції. Команду було засновано у 1898 році, проте сьогоднішню назву було прийнято в 1906. Колектив проводить домашні матчі на стадіоні Стад П'єр-Антуанн, що вміщає 11 500 глядачів. Традиційні кольори клубу - синій і білий.

Кастр Олімпік
Повна назваCastres Olympique
Коротка назва Кастр
Засновано 1906
Населений пункт Кастр, Франція
Стадіон Стад П'єр-Антуанн
Вміщує 11 500
Президент П'єр-Ів Револь
Головний тренер Крістоф Уріос
Ліга Топ 14
2015-2016 6
Домашня
Виїзна
Запасна

Історія

У 1898 році декілька випускників Кастрського міського коледжу зібралися в одному з центральних барів і вирішили створити спортивний клуб. Спочатку організація була мультиспортивна, проте в 1906 році регбісти, незадоволені домінуючим становищем велосипедистів, покинули структуру. Спортсмени вирішили сформувати власну виключно регбійну команду. Було вирішено, що команда носитиме назву Кастр Олімпік і буде виступати в синьому, білому і сірому кольорах замість жовтого та чорного.

15 років пізніше, цей клуб поповнив число провідних французьких команд. З тих пір Кастр є одним з постійних учасників вищої ліги. Регбісти провели в секції "Б" лише пару сезонів в 80-тих роках. Команда виступала з перемінним успіхом. У 1948, команда Кастра виграла свій перший національний кубок. Рік по тому регбісти здобули перемогу в чемпіонаті Франції і змогли захистити цей титул ще і в 1950. З 1960-тих команда грала досить посередньо і трофеїв не вигравала. Ситуація змінилася в 1988 році, коли Кастр очолив місцевий бізнесмен-фармацевт П'єр Фабр. Уже в 1993 році колектив став триразовим чемпіоном Франції, а в 1995 заграв у фіналі, де, однак, поступився команді з Тулузи.

У сезоні 2012/2013 клуб здобув свій четвертий чемпіонський титул. Команда зайняла лише четверте місце в регулярному сезоні, однак пройшла як в перший раунд плей-офф, так і в півфінал. У підсумковому матчі Кастр обіграв Тулон з рахунком 19:14[1].

Власник клубу, П'єр Фабр помер 20 липня 2013[2].

Досягнення

Топ 14

  • Чемпіон: 1949, 1950, 1993, 2013
  • Віце-чемпіон: 1995

Кубок Франції

  • Переможець: 1948

Шаленж Ів дю Мануар

  • Друге місце: 1993

Група "Б" чемпіонату Франції

  • Переможець: 1989

Європейський кубок

  • Віце-чемпіон: 1997, 2000

Європейський щит

  • Чемпіон: 2003

Фінальні матчі

Чемпіонат Франції

Дата Чемпіон Фіналіст Рахунок Стадіон Вболівальники
22 травня 1949 Кастр Стад Монтуа 14:3 [3] Стад де Пон Жюмо, Тулуза 23 000
16 квітня 1950 Кастр Рейсінг 92 11:8 Стад де Пон Жюмо, Тулуза 25 000
5 червня 1993 Кастр Гренобль 14:11 Парк де Пренс, Париж 48 000
6 травня 1995 Тулуза Кастр 31:16 Парк де Пренс, Париж 48 615
1 червня 2013 Кастр Тулон 19:14 Стад де Франс, Сен-Дені 80 033
31 травня 2014 Тулон Кастр 18:10 Стад де Франс, Сен-Дені 80 174

Сезон 2016/17 Топ 14

2016–17 Топ 14 таблиця
Клуб Pозіграних Виграних Нічия Програш Бали за Бали проти Різниця балів Diff. Проби за Проби проти Здобуті бонуси Втрачені бонуси Бали
1Атлантик Стад Рошель171034439313+12642245354
2АСМ Клермон Овернь171034497351+14652365253
3Монпельє Еро171007434378+5638333346
4Кастр17917438347+9142273243
5Тулон17818408363+4537354442
6Тулуза17908348333+1532242442
7Бордо-Бегль17818397388+933341439
8Сексьйон Палуаз16808366395–2935361437
9Брів Коррез17818366414-4824370236
10Рейсінг16817350349–134302036
11Стад Франсе17719397431–3438392234
12Ліон16628325361–3624262333
13Гренобль164013392537–14537491623
14Авірон Байонне164210256453–19718470016

Якщо команди знаходяться на одному рівні в таблиці на будь-якому етапі, будуть застосовані тайбрейкі в наступному порядку:

  1. Конкурсні бали здобуті під час матчів head-to-head
  2. Різниця балів здобутих під час матчів head-to-head
  3. Різниця спроб здобуття балів під час матчів head-to-head
  4. Різниця балів здобутих під час усіх матчів
  5. Різниця спроб здобуття балів під час усіх матчів
  6. Бали здобуті в усіх матчах
  7. Спроби здобуті в усіх матчах
  8. Менша кількість анульованих матчів
  9. Класифікація в попередньому сезоні Топ 14
Зелений фон (1 та 2 рядки) отримують пів-фінальні плей-офф місця і візьмуть участь у 2017-18 Європейському кубкові чемпіонів з регбі.
Голубий фон (рядки від 3 до 6) здобудуть чвертьфінальні плей-офф місця і візьмуть участь у Кубку чемпіонів.
Жовтий фон (7 рядок) авансують до плей-офф щоб отримати шанс позмагатись в Кубку чемпіонів.
Білий фон вказує на команди, які здобули місце в Кубку Європи з регбі.
Червоний фон (13 і 14 рядки) - команди будуть перенесені до Регбі Про Д2. Фінальна таблиця

Знамениті гравці

Французькі гравці

  • Марк Ендрю
  • Давід Аттоуб
  • П'єр Бернард
  • Дейвід Бори
  • Метью Боуррет
  • Алан Кармінаті
  • Ромейн Кабаннес
  • Томас Кастаньєд
  • Жерард Шоллей
  • Антоні Клаассен
  • Арнод Костес
  • Янн Делайгу
  • Ібрахім Діарра
  • Рішард Доурт
  • Бріце Дулін
  • Карім Гхезаль
  • Рафаель Ібанез
  • Бенджамін Кайзер
  • Лоурент Лабіт
  • Яннік Форестьєр
  • Тьєррі Лакруа
  • П'єр-Жуль Лакафія
  • Ремі Ламерат
  • Лайонел Наллет
  • Паскаль Папе
  • Жан-Батіст Пера-Лустале
  • Маттіас Ролланд
  • Ніколя Спанжеро
  • Патрік Табакко
  • Ремі Талес
  • Жульям Тауссак
  • Ромейн Тейлет
  • Себастьєн Тіллус-Борде
  • Жульєн Томас
  • Ромейн Фромент

Міжнародні гравці

  • Ігнаціо Фернандез Лоббе
  • Марйо Ледесма
  • Філ Крістоферс
  • Поль Воллей
  • Серемайя Баі
  • Адріан Лунгу
  • Аквсенті Гіоргадзе
  • Антон Пейкрішвілі
  • Пабло Канавочіо
  • Раміро Пез
  • Фабіо Стайбано
  • Кеес Ленсінг
  • Франк Бунке
  • Карл Хефт
  • Кеес Мееувс
  • Кевін Сеніо
  • Сітівені Сівівату
  • Гері Веттон
  • Карена Віхонджі
  • Руді Вульф
  • Даррон Нелл
  • Педрі Ванненбург
  • Кірілл Кулемін
  • Пюля Фа'асалеле
  • Лалоа Мілфорд
  • Джо Текорі
  • Фредді Туйлагі
  • Ромі Ропаті
  • Макс Еванс
  • Річі Грей
  • Гленн Меткалф
  • Грегор Товнсенд
  • Хосе Діаз
  • Цедрік Гарсія
  • П'єр-Еммануель Гарсія
  • Салесі Сіка

Примітки

  1. Castres et " la magie du rugby ". www.republicain-lorrain.fr. 3 червня 2013. Процитовано 3 червня 2013.
  2. Pierre Fabre, founder of pharmaceutical giant, dies. Agence France Presse (France 24). 20 липня 2013. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 17 серпня 2013.
  3. Перший фінальний матч, розіграний 15 травня 1949 на Стад де Пон Жюмо в Тулузі закінчився з рахункомАрхівовано 25 листопада 2006 у Wayback Machine. 3-3 після приділення додаткового часу.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.