Шаленж Ів дю Мануар

Шаленж Ів дю Мануар — турнір з регбі-юніон, який був розіграний у Франції між 1931 та 2003 роками під різними назвами. Вона названа на честь колишнього гравця Ів дю Мануар.

Історія

Шаленж Ів дю Мануар було офіційно створено 21 вересня 1931 клубом Рейсінг Клаб де Франс за підтримки двох інших клубів, Бодро-Бегль Жиронда (фр. CA Bègles) та АС Монтферрад. У 1931 році дванадцять клубів відокремились і вирішили створити свою власну лігу (UFRA, Union Française du Rugby Amateur) в знак протесту проти насильства і удаваного професіоналізму, в яке і понурилось французьке регбі, що призвело до виключення Франції з Турніру п'яти націй у тому ж році.

Хоча Рейсінг Клаб не був одним з них, і він вирішив залишитися вірним Французькій федерації. Її рада зобов'язалась до повернення грі колишньої «перчинки». В іграх часто обмежувано гравців, а крилові іноді під час цілої гри навіть один раз не змогли торкнутись м'яча. Тому, організатори були зацікавлені змінами та хотіли гарантувати вболівальникам видовищну гру (багату кількість атак, свободу рухів), де рахувалась лише перемога. Введено спеціальні правила, наприклад, заборону роздавати стусани, для того, щоб прискорити темп гри. Конкурсна назва увійшла в історію французького регбі як втілення фр. Le Beau Jeu (красива та чесна гра).

Офіційно, запрошення на матч висилав клуб Рейсінг Клаб де Франс. З них сім команд взяли участь у першому конкурсі. Перші два матчі були зіграні за коловою системою. Після двох матчів розіграно плей-офф, а дві найсильніші команди вийшли у фінал. Шаленж став другим турніром у Франції. Як наслідок, турнір отримав прізвисько Le Du-мануарі і став дуже популярним.

Турнір носить ім'я молодого перспективного французького міжнародного гравця з команди Рейсінг Клаб де Франс, Ів дю Мануар, який загинув в авіакатастрофі в січні 1928 року в віці 23 років. Між 1939 і 1952 роками конкуренція була дуже мала. Під час цього періоду Французька Федерація створила чемпіонат Куп де Франс.

У 1996—1997 роках, Французька Федерація здобула популярність завдяки Trophée Du-Manoir Coupe de France. У 2001 році цей турнір було названо Coupe de la Ligue, а потім перейменовано на Challenge Sud-Radio на час одного року у 2003. Конкуренція була дуже обмежена через нестачу часу, а також через розвиток Європейських Кубків і міжнародних обов'язків для топ-гравців.

Починаючи з 2004 року Шаленж Ів дю Мануар перетворився в молодіжний конкурс для дітей віком до 15 років. Нарбонн виграв його 9 разів (12 разів дійшов до фіналу, 20 до півфіналу). Як це не парадоксально, Рейсінг Клаб де Франс ніколи не став переможцем Шаленж Ів дю Мануар і лише один раз посів друге місце.

Фінали
Рік Чемпіон Рeзультат Фіналіст
1932 Ажен Ліон
1933 Ліон Ажен
1934 Тулуза
Тулон		 0:0 (нічия)
1935 Перпіньян 3:3, 6:0 AС Монтферрад
1936 Авірон Байонне 9:3 Перпіньян
1937 Біарріц Олімпік 9:3 Перпіньян
1938 AС Монтферрад 23:10 Перпіньян
1939 Сексьйон Палуаз 5:0 Тулон
1952 Сексьйон Палуаз Рейсінг Клаб де Франс
1953 Лурд 8:0 Сексьйон Палуаз
1954 Лурд 28:12 Тулон
1955 Перпіньян 22:11 Мазамет
1956 Лурд 3:0 Перпіньян
1957 Дакс 6:6
(нічия)		 АС Монтферрад
1958 Мазамет 3:0 Стад Монтуа
1959 Дакс 12:8 Сексьйон Палуаз
1960 Стад Монтуа 9:9
(більше спроб)		 Безьє Еро
1961 Стад Монтуа 17:8 Безьє Еро
1962 Стад Монтуа 14:9 Сексьйон Палуаз
1963 Ажен 11:0 Брів
1964 Безьє Еро 6:3 Сексьйон Палуаз
1965 Коньяк 5:3 Перпіньян
1966 Лурд 16:6 Стад Монтуа
1967 Лурд 9:3 Нарбонн
1968 Нарбонн 14:6 Дакс
1969 Дакс 24:12 Гренобль
1970 Тулон 25:22 Ажен
1971 Дакс 18:8 Тулуза
1972 Безьє Еро 27:6 АС Монтферрад
1973 Нарбонн 13:6 Безьє Еро
1974 Нарбонн 19:10 Брів
1975 Безьє Еро 16:12 Ажен
1976 АС Монтферрад 40:12 Грольет
1977 Безьє Еро 19:18 Лурд
1978 Нарбонн 19:19
(більше спроб)		 Безьє Еро
1979 Нарбонн 9:7 АС Монтферрад
1980 Авірон Байонне 16:10 Безьє Еро
1981 Лурд 25:13 Безьє
1982 Дакс 22:19 Нарбонн
1983 Ажен 29:7 Тулон
1984 Нарбонн 17:13 Тулуза
1985 РК Найс 21:16 АС Монтферрад
1986 АС Монтферрад 22:15 Гренобль
1987 Гренобль 26:7 Ажен
1988 Тулуза 15:13 Дакс
1989 Нарбонн 18:12 Біарріц Олімпік
1990 Нарбонн 24:19 Гренобль
1991 Нарбонн 24:19 Бордо-Бегль Жиронда
1992 Ажен 23:18 Нарбонн
1993 Тулуза 13:8 Кастр
1994 Перпіньян 18:3 АС Монтферрад
1995 Тулуза 41:20 Бордо-Бегль Жиронда
1996 Брів 12:6 Сексьйон Палуаз
1997 Сексьйон Палуаз 13:11 Буржен Жальєв
1998 Тулуза 22:15 Стад Франсе Парі
1999 Стад Франсе Парі 27:19 Буржен Жальєв
2000 Біарріц Олімпік 24:13 Брів
2001 АС Монтферрад 34:24 Аух
2002 Атлантик Стад Рошель 23:19 Біарріц Олімпік
2003 (March) Атлантик Стад Рошель 22:20 Буржен Жальєв
2003 (November) Кастр 27:26 Буржен Жальєв

Переможці

Кількість програних фіналів вказана в дужках.

Див. також

Посилання
  • Le challenge Yves Du Manoir, de Jean Mérillon, éd. Chiron, 1990 (фр.)

Відео

Джерела
  • François Duboisset, Les riches heures du rugby, 2002, Mango Sport
  • Henri Garcia, La fabuleuse histoire du rugby, 2001, Minerva, Genève, Suisse
  • Jean Mérillon, Le challenge Yves Du Manoir, 1990, Chiron
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.