Касько Віталій Вікторович

Свою кар'єру Віталій Вікторович розпочав в органах прокуратури України 1998 року на посаді слідчого Львівської транспортної прокуратури. У червні наступного, 1999, року до квітня 2002 року обіймав посади старшого слідчого, заступника начальника слідчого відділу управління нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство прокуратури Львівської області.

З квітня 2002 року по жовтень 2005 року працював у центральному апараті Генеральної прокуратури України старшим прокурором відділів екстрадиції та доручень, правової допомоги, міжнародного співробітництва, договірно-правового відділу міжнародно-правового управління.

З 2004 року Касько працював консультантом Ради Європи та інших міжнародних організацій у сфері кримінальної юстиції та захисту прав людини, зокрема з питань застосування Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і практики Європейського суду з прав людини.

У жовтні 2005 року залишив органи прокуратури й зайнявся приватною адвокатською практикою.

Після повернення в органи прокуратури з квітня 2007 року по грудень 2010 року очолював міжнародно-правове управління Генеральної прокуратури України.

У грудні 2010 року повернувся до власної адвокатської практики. З жовтня 2013 року — партнер і керівник департаменту кримінального права Адвокатського об'єднання «Арцінгер».

Наказом Генерального прокурора України від травня 2014 року Каська Віталія Вікторовича було призначено заступником Генерального прокурора України[3].

З вересня 2015 року Касько — член виконавчого комітету Міжнародної асоціації прокурорів.[4]

У рамках Антикорупційної стратегії на 2014—2017 роки та у зв'язку з необхідністю виконання другої фази Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, розпорядженням Президента України Петра Порошенка від 26 березня 2015 року була створена міжвідомча робоча група з координації повернення в Україну коштів, одержаних злочинним шляхом колишніми високопосадовцями України. Очолив її саме Віталій Касько.[5] До роботи міжвідомчої групи були залучені фахівці Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури, представників громадянського суспільства (зокрема, Реанімаційного пакету реформ). Результатом їх діяльності став законопроект, внесений до парламенту Кабінетом Міністрів 4 вересня 2015 року «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».[6]

15 лютого 2016 року заступник Генерального прокурора України Віталій Касько подав у відставку[7]. У той же день Генеральна прокуратура України задовольнила заяву заступника Генерального прокурора України Віталія Каська про відставку[8]. 16 лютого 2016 року Віталій Касько здав службове посвідчення працівника прокуратури та отримав на руки трудову книжку[9].

10 квітня 2016 року Генеральна прокуратура України повідомила про підозру Віталію Каську в шахрайстві щодо отримання службових квартир[10].

13 квітня 2016 року Віталій Касько повідомив про те, що Генеральна прокуратура України вручила йому клопотання про взяття під варту[11]. 14 квітня Печерський районний суд Києва відмовився заарештувати Віталія Каська та обрав запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на строк досудового розслідування до 10 червня[12].

23 травня 2016 року Апеляційний суд Києва зняв арешт з квартири Віталія Каська[13].

Війський прокурор сил АТО Костянтин Кулик[14] закинув йому, що за час роботи на посаді заступника генпрокурора (два роки) в Україну не повернули жодної копійки зарубіжних активів Курченка—Януковича; також ствердив, що «Арцингер» до Євромайдану співпрацював з юристами Курченка.[15]

5 вересня 2019-го Касько призначений першим заступником генпрокурора Руслана Рябошапки[16].