Катастрофа Ан-12 у Львові

Ан-12БК з реєстраційним номером UR-CAH (заводський 8345604) випущено 15 травня 1968 року на ТАПО імені Чкалова в Ташкенті. До розпаду СРСР перебував в експлуатації у ВПС СРСР (1968—1985 — в/ч 21822 в Мелітополі, від 1985 — в/ч 61776 у Жданові, на початку 1990-х — в/ч 45076 у Вінниці)[2]. 1993 року отримав цивільну реєстрацію UR-11314, літав в «Авіалініях України», «Львівських авіалініях», авіакомпаніях Aeronord і Jupiter. 2006 року перереєстровано під молдавським бортовим номером ER-AXX, літав в «Аеронорді», 2007 року отримав реєстрацію UR-CAH, літав в авіакомпаніях «Меридіан» і Air Ukraine Alliance[3]. На день катастрофи здійснив 6616 циклів «зліт-посадка» і налітав 12 922 години. Останнє планове технічне обслуговування виконано в липні 2019 року[1].

2011 року цей Ан-12 використовувався під час знімання фільму «Всесвітня Війна Z», для чого був тимчасово перефарбований у ліврею авіації Військово-морських сил США)[4][5].

На борту літака перебувало 8 осіб. Склад екіпажу був таким[6][7]:

• Командир повітряного судна — 46-річний Віталій Степаненко. Закінчив Харківське вище військове авіаційне училище льотчиків, у 1990-х і 2000-х служив у Вінниці в бригаді транспортної авіації. Налітав 6750 годин, 6570 з них на Ан-12[1][8].
• Другий пілот — 64-річний Ігор Маєвський. Закінчив Актюбинське вище льотне училище цивільної авіації. Налітав 14 670 годин, 9620 з них на Ан-12[9].
• Штурман — 52-річний Юрій Кузьменко. Закінчив Кіровоградське вище льотне училище цивільної авіації. Налітав 13 385 годин, 6280 з них на Ан-12.
• Бортовий технік — 52-річний Ігор Анатолійович Завадюк. Закінчив Ризьке вище військове авіаційне інженерне училище. У 1990-х і 2000-х служив у Вінниці в бригаді транспортної авіації. Налітав 11 950 годин, всі на Ан-12.
• Бортовий технік — Андрій Корякін.
• Бортрадист — 55-річний Володимир Кириленко. Випускник Навчально-тренувального центру цивільної авіації України. Налітав 9350 годин, 2150 з них на Ан-12.
• Інженер — Олег Шахов.
• Інженер — Андрій Амелькін.

Другий бортовий технік — Андрій Корякін — після перенавчання з Як-40 на Ан-12 перевірявся в попередніх польотах бортінженером-інструктором Завадюком і повинен був вийти у Львові. Супровідники вантажу в цьому рейсі були відсутні.

За офіційним повідомленням Львівського аеропорту у Facebook, вантажний літак виконував рейс UKL4050 з Віго (Іспанія) в Стамбул з проміжною технічною посадкою у Львові для дозаправлення[1][10]. Рейс 4050 вилетів з аеропорту Віго 3 жовтня близько 22:30 UTC (збігається з місцевим часом). У вантажній кабіні містились поперечні підсилювачі дверей і дахів для автомобілів Renault[11] загальною масою 13 тонн.

Приблизно о 03:20 UTC (06:20 EET) 4 жовтня літак увійшов у повітряний простір України і приступив до зниження для заходу на посадку в аеропорту Львова[12]. Захід проходив у штатному режимі. Органи УВС Львова дозволили екіпажу посадку. Зв'язок з літаком з нез'ясованих причин зник о 06:48 місцевого часу, а о 07:10 годин ранку за місцевим часом (04:10 UTC), перебуваючи на посадковій прямій при підході до аеропорту, літак зник з радарів[13].

Як незабаром стало відомо, літак здійснив вимушену посадку на вкритій невеликими деревами місцевості на території села Сокільники, не долетівши 1300 метрів до торця ЗПС № 31[13]. Внаслідок зіткнення з деревами на висоті 7—5 метрів і удару об ґрунт літак отримав значні пошкодження. Кабіну льотного екіпажу повністю зруйновано. Троє людей інженерного складу, які перебували в кабіні супроводу, зазнали травм різних ступенів тяжкості. Один з членів екіпажу, що вижив, о 07:29 вийшов на зв'язок за телефоном 101 і повідомив про аварійну посадку.

На момент посадки метеоумови відповідали мінімуму командира корабля. Нижній край хмар був 60 метрів, видимість на смузі в точці приземлення та в середині ЗПС — 800 метрів, у кінці ЗПС — 750 метрів. Метеоумови видано екіпажу безпосередньо за запитом на дозвіл посадки. Згідно зі зведенням METAR від 03:30 UTC (06:30 EET), погодні умови в аеропорту були складними через сильний туман, вертикальна видимість становила 60 м (200 футів)[14].

Поліція Львівської області порушила кримінальну справу за частиною 3 статті 276 КК України (порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного або повітряного транспорту)[17].

За словами міністра інфраструктури України Владислава Криклія, як основну причину спочатку розглядали закінчення палива; його заступник Юрій Лавренюк уточнив, що розглядаються й інші версії, такі, як помилки екіпажу і погані погодні умови[18]. Версію про нестачу палива спростував заступник голови правління з безпеки польотів компанії «Україна-Аероальянс» Борис Бондаренко[2]. Через кілька днів від версій про нестачу палива і перевантаження остаточно відмовилися, за словами заступника начальника слідчого управління ГУ НП у Львівській області Андрія Кумечко, основні чотири версії, опрацьовувані слідством — помилки екіпажу або КДП, погані метеоумови і несправність повітряного судна[11].

Через катастрофу дію сертифіката експлуатанта авіакомпанії Air Ukraine Alliance припинили[19]. Бортові самописці Ан-12 вилучено 5 жовтня[2].

20 грудня 2019 року українське Національне бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами опублікувало попередній звіт про катастрофу. За даними бортових самописців, під час польоту на передпосадковій прямій, від 6 км до порога ЗПС літак знижувався значно нижче від глісади, зокрема, на відстані 1,8 морських милі (3,3 км) від точки приземлення, він знизився до висоти 100 метрів і продовжував політ майже вдвічі нижче від глісади. На висоті 60 метрів спрацювала звукова сигналізація про досягнення висоти прийняття рішення, на яку ніхто з членів екіпажу не відреагував. На відстані 1359 м від порога ЗПС, на висоті 5-7 метрів літак зіткнувся з деревами і впав на землю. При цьому до виходу на посадкову пряму політ проходив у штатному режимі, всі системи аеропорту також діяли нормально[1].