Катерина Андрєєва

Катерина Андрєєва (справж. Катерина Андріївна Бахвалова; біл. Кацярына Андрэеўна Бахвалава, біл. Кацярына Андрэева; нар. 2 листопада 1993, Мінськ, Білорусь) — білоруська журналістка, політична ув'язнена.

Катерина Андрєєва
Псевдо Кацярына Андрэева
Народилася 2 листопада 1993(1993-11-02) (28 років)
Мінськ, Білорусь
Країна  Білорусь
Діяльність журналістка, репортер, політичний в'язень
Знання мов білоруська і російська
Нагороди «Журналіст року» (2020)
імені Даріуша Фікуса (2021)
«За мужність у журналістиці» (2021)
Премії «Гонар журналістыкі» імені Олеся Ліпая (2021)
«Axel-Springer-Preis» (2021)
«За свободу і майбутнє ЗМІ» (2021)
«Вільна преса Східної Європи» (2021)
«Prix Europa» (2021)

Біографія

Родина

Прадід Катерини Давид Пінхасік (1914—1996), був відомим журналістом, прабабуся Марія Ваганова (1908—?) була першим головним редактором заснованої нею «Поліської правди», а пізніше працювала в «Радянській Білорусі». Дід Катерини Сергій Ваганов, білоруський журналіст, був головним редактором газети «Праця в Білорусі». Батьки — філологи[1].

Навчання та професійна діяльність

Початкову освіту Катерина Бахвалова отримала в мінській школі № 19, потім навчалася в гімназії № 23. Після школи вступила до Мінського державного лінгвістичного університету, але на третьому курсі поїхала волонтером в Іспанію, де провела два роки[1]. Після повернення на батьківщину вирішила продовжити сімейну династію і зайнятися журналістикою. Свій шлях розпочала з отримання призового місця на конкурсі «Народний журналіст». Стала писати публіцистику в «Нашій Ниві».

З часом перейшла на телебачення, від 2017 року Катерина співпрацює з телеканалом «Белсат», веде стріми, займається вуличною журналістикою. Через активну професійну позицію неодноразово привертала негативну реакцію влади на виконання своїх професійних обов'язків[1]. Разом з чоловіком Ігорем Ільяшом займалася розслідуваннями корупції серед високопоставлених чиновників і бізнесменів, які висвітлювали тему війни на сході України. У 2020 році вийшла їх спільна книга «Білоруський Донбас», але вже в 2021 році її визнали екстремістською в Білорусі: у книзі висвітлено підсумки багаторічного журналістського розслідування, яке з'ясувало, серед іншого, як білоруські служби та держпідприємства беруть участь у війні на боці сепаратистів[2].

Катерину вперше затримували у 2017 році в Орші[3]. 12 вересня 2020 року вона була затримана ОМОНом за пряму трансляцію жіночого маршу в Мінську. Її заарештували на 3 діб[3].

Кримінальне переслідування

Разом з журналісткою Дар'єю Чульцовою стала фігуранткою кримінальної справи про організацію дій, що грубо порушують громадський порядок, після прямого ефіру з місця жорсткого розгону силовиками людей, які прийшли вшанувати пам'ять убитого Романа Бондаренка, на «Площі Змін» у Мінську 15 листопада 2020 року[4][1]. Після семи діб адміністративного арешту вона не вийшла на свободу. Катерину перевели в ізолятор в Жодино, де вона перебувала до суду. 24 листопада 2020 року спільною заявою десяти організацій, серед яких Правозахисний центр «Вясна», Білоруська асоціація журналістів, Білоруський Гельсінський комітет, Білоруський ПЕН-центр, була визнана політичною ув'язненою[5].

18 лютого 2021 року судом Фрунзенського району Мінська (суддя — Наталя Бугук, державний обвинувач — Аліна Касьянчік, слідчий — Ігор Курилович[6]) був оголошений вирок, згідно з яким Катерина Андрєєва отримала 2 роки позбавлення волі в колонії загального режиму[7][8].

27 березня 2021 року стало відомо, що у жодинській в'язниці Андрєєва отримала статус схильної до екстремізму за відмову визнати свою провину перед тюремною комісією і була взята під особливий контроль[9].

23 квітня 2021 року суд міста Мінська залишив чинним вирок[10].

Реакція на переслідування
Київ, 5 травня 2021 року. Солідарність із затриманими журналістами телеканалу «Белсат» Катериною Андрєєвою та Дар'єю Чульцовою

4 лютого 2021 року шефство над політичною ув'язненою взяла Делара Бурхардт, депутатка Європейського парламенту[11]. 8 лютого 2021 року посольство США в Білорусі виступило із заявою, в якій закликала звільнити Чульцову та Андрєєву[12]. Після винесення вироку, 18 лютого 2021 року, президент Польщі Анджей Дуда закликав амністувати Чульцову і Андрєєву[13].

Відповідно до рішення Ради Європейського Союзу від 21 червня 2021 року Суддя Наталя Бугук була включена в «Чорний список ЄС» зокрема за «численні політично вмотивовані рішення щодо журналістів і протестуючих, винесення вироку Катерини Бахвалової (Андрєєвій) та Дарії Чульцової тощо» і порушення прав на захист і справедливий суд[6]. Цим же рішенням під санкції потрапили помічник прокурора суду Фрунзенського району Мінська Аліна Касьянчік зокрема за притягнення до кримінальної відповідальності журналісток за «відеозапис мирних акцій протесту за безпідставними звинуваченнями в „змові“ і „порушенні громадського порядку“», старший слідчий суду Фрунзенського району Мінська Ігор Курилович зокрема за підготовку політично вмотивованої кримінальної справи проти журналісток, які зафіксували мирні акції протесту[6].

Нагороди
  • 10 грудня 2020 року білоруські правозахисники назвали її «Журналістом року»[14][15][16].
  • 10 березня 2021 року Катерина була удостоєна нагороди імені Даріуша Фікуса[17].
  • 9 квітня 2021 року стала лауреаткою премії «Гонар журналістыкі» (укр. Честь журналістики) імені Олеся Ліпая[18].
  • 7 червня 2021 року стала лауреаткою Премії «Axel-Springer-Preis»[19].
  • 10 червня 2021 року стала лауреаткою нагороди «За мужність у журналістиці»[20].
  • 29 липня 2021 року була обрана лауреаткою Премії «За свободу і майбутнє ЗМІ»[21][22].
  • 15 жовтня 2021 року стала лауреаткою премії «Prix Europa» в категорії «Європейський журналіст 2021 року»[23][24].

Оцінки

«Міцні духом, впевнені у своїй правоті, підтримані друзями, колегами і зовсім незнайомими людьми — такими увійдуть до підручників Катя і Даша», — написала Оксана Колб, головний редактор «Новага Часу», напередодні винесення вироку Катерині Андрєєвій та Дар'ї Чульцовій[25].

Особисте життя

З майбутнім чоловіком журналістом Ігорем Ільяшом познайомилася в 2015 році, через рік вони одружилися[1].

Бібліографія
  • «Білоруський Донбас» (2020, спільно з Ігорем Ільяшом)

Примітки
  1. Панкавец, Зміцер (21 листопада 2020). Хто такая журналістка Кацярына Андрэева? Расказваюць яе муж і дзядуля (біл.). Наша Ніва. Архів оригіналу за 25 березня 2021. Процитовано 25 березня 2021.
  2. В Минске судили книгу «Белорусский Донбасс». Признали экстремистской (рос.). Белсат. 26 березня 2021. Архів оригіналу за 27 березня 2021. Процитовано 27 березня 2021.
  3. Styrczula, Antoni. Mąż aresztowanej reporterki Biełsatu: „To tak bolesne nie móc przytulić ukochanej osoby” (пол.). Белсат. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 27 березня 2021.
  4. Суд над журналістками «Белсату». ЄС, Британія, США, ОБСЄ заявляють про тиск на правозахисників та журналістів Білорусі (укр.). Радіо Свобода. 17 лютого 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
  5. Правозащитники признали политзаключенными журналисток Борисевич, Андрееву и Чульцову (рос.). Naviny.by. 24 листопада 2020. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
  6. COUNCIL IMPLEMENTING REGULATION (EU) 2021/997 - EUR-Lex, 21.06.2021
  7. Спевак, Дарья (18 лютого 2021). Журналисток «Белсата» приговорили к 2 годам лишения свободы. Onliner.by (рос.). ex-press.by. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 27 квітня 2021.
  8. Журналістак «Белсату» Андрэеву і Чульцову пакаралі 2 гадамі турмы за стрым з «плошчы Перамен». ФОТА і ВІДЭА (біл.). Радіо Свобода. 18 лютого 2021. Архів оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 16 березня 2021.
  9. “Tabliczka z napisem bojowniczka”. Dziennikarka Biełsatu uznana w więzieniu za ekstremistkę (пол.). Белсат. 27 березня 2021. Архів оригіналу за 28 березня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
  10. Суд пакінуў без зменаў вырак Кацярыне Андрэевай і Дар’і Чульцовай. Каці і Дашы ў зале не было (біл.). Белсат. 23 квітня 2021. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021.
  11. Members of Parliament from Switzerland, Germany and Ireland take over godparenthood for Yuliya Slutskaya, Katsiaryna Andreyeva and Vitold Ashurak (англ.). Libereco. 4 лютого 2021. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 24 лютого 2021.
  12. ЗША заклікалі вызваліць журналістак Кацярыну Андрэеву і Дар’ю Чульцову перад судом (біл.). Радіо «Свобода». 8 лютого 2021. Архів оригіналу за 16 березня 2021. Процитовано 16 березня 2021.
  13. Польскі прэзыдэнт заклікаў улады Беларусі амніставаць асуджаных журналістак «Белсату» (біл.). Радіо «Свобода». 18 лютого 2021. Архів оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 16 березня 2021.
  14. Названы лауреаты Национальной правозащитной премии (рос.). Правозахисний центр «Вясна». 10 грудня 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
  15. Есть такая профессия! "Журналистами года" правозащитники пр (рос.). Белорусский партизан. 10 грудня 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
  16. «Журналистами года» правозащитники назвали трех арестованных по уголовным делам журналисток, в том числе и Катерину Борисевич (рос.). TUT.BY. 10 грудня 2020. Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
  17. Кацярына Андрэева і Дар’я Чульцова сталі лаўрэаткамі прэміі імя Дар’юша Фікуса (біл.). Будзьма беларусамі!. 10 березня 2021. Архів оригіналу за 10 березня 2021. Процитовано 10 березня 2021.
  18. Катерина Борисевич, Катерина Андреева и Дарья Чульцова удостоены премии «Гонар журналістыкі» (рос.). Брестская газета. 9 квітня 2021. Архів оригіналу за 9 квітня 2021. Процитовано 10 квітня 2021.
  19. Axel-Springer-Preis an Nachwuchsjournalisten verliehen (нім.). Die Welt. 7 червня 2021. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021.
  20. Журналистки Андреева и Чульцова стали лауреатами журналистской премии за мужество (рос.). Хартія 97. 10 червня 2021. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.
  21. - Leipziger Medienpreis geht an belarussische Journalistinnen (нім.). Deutschlandfunk Kultur. 29 липня 2021. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
  22. „Zeichen der Ermutigung“ nach Belarus (нім.). Medienstiftung der Sparkasse Leipzig. 29 липня 2021. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
  23. Ik, Adom (16 жовтня 2021). Kaciaryna Andrejewa i Daria Czulcowa europejskim dziennikarzem roku (пол.). TVP Info. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021.
  24. PRIX EUROPA 2021 European Journalist of the Year 2021 (англ.). Prix Europa. 15 жовтня 2021. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021.
  25. Колб, Аксана (12 лютого 2021). Помста за праўду. Новы Час (біл.) (6 (714)): 1.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.