Окупаційні війська РФ на Донбасі

Російські окупаційні корпуси, також відомі як Гібридна армія РФ,[1][2][3][4] або Об'єднані російсько-сепаратистські сили (за термінологією США)[5][6] — це військова структура, що підпорядковується Південному військовому округу Збройних сил РФ, і під час війни на сході здійснює окупацію частини території України, переважно Донбасу.

Російські окупаційні корпуси
Бойовий прапор
На службі 2015 — дотепер
Чисельність 35,000 (2015)
У складі Південний ВО
Війни/битви Війна на сході України

Корпуси були сформовані зусиллями Росії у кінці 2014 — на початку 2015 року на основі регулярних російських військ вторгнення і збройних колабораціонстських формувань так званої армії Новоросії, що діяли на окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

Управління корпусами здійснюється через штаб в Ростовській області — у 2014—2015 роках він носив назву 12-те командування резерву, а з серпня 2015 року Центр територіальних військ ПдВО. Штаб прямо підпорядкований Генеральному штабу у Москві.

Структура російських збройних сил на сході України (2015 р.)

Історія

В липні 2014 року російське видання «Независимая газета» повідомило про створення у Ростовській області 12-го командування резерву.[7][8][9]

На початку серпня 2014 року українське військо досягло успіхів в ході проведення АТО й, не зважаючи на відступ зі значної ділянки російсько-українського кордону на Донбасі, розсікло утримувані проросійськими збройними формуваннями території на кілька ізольованих одне від одного анклавів. В середині серпня 2014 року почалося вторгнення російських регулярних підрозділів на українську територію. Росія невідкладно почала формування регулярних військових з'єднань на території маріонеткових ДНР й ЛНР під своїм безпосереднім контролем.

За даними ГУР МОУ, формування двох армійських корпусів відбувалося на основі батальйонно-тактичних груп вторгнення Збройних сил Росії, що діяли в Україні у серпні-вересні 2014 року, а також незаконних збройних формувань, якими керували офіцери ГРУ Генштабу й ФСБ Росії.[10]

У липні 2015 року українськими силами було взято в полон майора Володимира Старкова, кадрового військовослужбовця Збройних сил РФ. Він дав детальні свідчення щодо структури та діяльності 12-го командування резерву.[14]

Протягом літа 2015 року, за словами голови РНБО Олександра Турчинова, терористичні війська, що формувалися місцевими й російськими добровільними терористами були замінені на структуровані військові підрозділи регулярної армії РФ.[12]

У серпні 2015 року «Інформнапалм» оприлюднив розслідування, згідно якого 12-те командування резерву (12 КРез, в/ч 89462) є ширмою для окупаційних військ на Донбасі — відряджених на проходження служби до Новочеркаська військовослужбовців відправляють далі до армійських корпусів на Донбасі.[15]

У серпні 2015 року 12-те командування резерву було перейменоване на Центр територіальних військ Південного військового округу (ЦТВ ПдВО, в/ч 64722).[14]

За даними ГУР МОУ, остаточне формування двох корпусів завершилося в жовтні-листопаді 2015 року.[13]

У грудні 2015 року ГУР МОУ повідомило, що командування окупаційними корпусами покладено на Центр територіальних військ, орган створений на базі 12-го командування резерву Південного військового округу.[16]

Інциденти

Служба безпеки України представила 9 лютого 2015 року докази співпраці з сепаратистами офіцерів російської групи спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін.[17]

У вересні 2015 року місія ОБСЄ сповістила, що зв'язок з її безпілотним літальним апаратом був втрачений неподалік села Сонцеве, що контролювалося проросійськими бойовиками. Бойовики не пустили співробітників місії на територію, де був втрачений безпілотник.[18] У травні 2017 року пошуковець Askai встановив, що до збиття безпілотника Schiebel Camcopter S-100 був причетний кадровий офіцер 90-ї зенітно-ракетної бригади протиповітряних військ РФ капітан Михайло Ус (рос. Михаил Ус).[19] Він з бойовиками фотографувався на фоні збитого безпілотника.[20][21]

Структура

2014

Російські окупаційні війська на Донбасі з кінця 2014 року діяли під управлінням 12-го командування резерву Південного військового округу, дислокованому у Новочеркаську. Оперативний та бойовий чин окупаційних військ здійснюється за стандартами й військовими статутами ЗС РФ. Війська були з'єднані у два армійські корпуси:[22]

2015

За повідомленням ГУР, замість 12-го командування резерву Південного військового округу у Новочеркаську сформовано Центр територіальних військ.[16]

2016

Навесні 2016 року ЗС РФ розпочали створення третього армійського корпусу на території Росії неподалік кордону з Україною.[23] Створено також Центр інформаційного протиборства.

Особовий склад

Чисельність

За даними ГУР МОУ станом на квітень 2016 року, до 70 % рядового особового складу корпусів укомплектовано з громадян Росії (у тому числі 45 % кадрові російські військові й 25 % — російські найманці) й 30 % громадян України з окупованих територій Донецької й Луганської областей[10][24] (за іншими даними — 40 %).

Штатна чисельність 2-ох армійських корпусів — понад 33 тисяч солдат та офіцерів.[22]

22 березня 2017 Дмитро Тимчук повідомив про існування розпорядженням керівництва Міноборони РФ щодо збільшення загальної чисельності окупаційних корпусів до 50 тис. чол.[25] Ці ж дані повідомив Олександр Турчинов 20 квітня 2017 року — на окупованих територіях публічно анонсоване збільшення чисельності 1-го та 2-го армійських корпусів з 35 тис. до 50 тис. людей.[26]

Окупаційний контингент кадрових військ

Окрім сформованих на змішаній основі армійських корпусів, на території України перебувають батальйонні і ротні тактичні групи кадрових військ РФ.

На початку березня 2015 року командувач сухопутними військами США в Європі генерал-лейтенант Бен Годжес повідомив, що Росія підтримує сепаратистів на сході України приблизно 12 тисячами солдатів. Йдеться про російських військових інструкторів, техніків з обслуговування сучасних систем озброєння і безпосередньо бойові частини.[27]

На літо 2015 року, на окупованій території знаходиться військовий резерв у складі 15-ти батальйонних й 6-ти ротних тактичних груп ЗС Росії чисельністю понад 9 тисяч чоловік.[22]

Чисельність регулярних військ РФ на території ОРДЛО у різний час оцінювали у 6—12 тис. чол.[28][29][30][31]

Оперативний резерв

Поряд зі східним кордоном України станом на серпень 2015 року були сконцентровані російські війська у складі 30-ти батальйонних й 14-ти ротних тактичних груп чисельністю 50,5 тисяч чоловік.[22]

1 січня 2016 року Олександр Турчинов повідомив, що Росія здійснює передислокацію своїх військових сил в західному напрямку поближче до кордону з Україною та збільшує російський військовий потенціал в окупованому Криму.[32]

Озброєння

На окупованих територіях накопичені велика кількість важкого озброєння, військової техніки, великих обсягів паливно-мастильних матеріалів та боєприпасів, що має забезпечити наступальні дії.

За даними СБУ станом на серпень 2015 року, армійські корпуси на території ОРДЛО мали:[22]

  • 450 танків
  • 950 бойових бронемашин (БМП, БТР, БМД)
  • 370 гармат
  • 200 систем залпового вогню

За мінімальними оцінками станом на січень 2017 року на основі лише фото матеріалів, що не враховують трофейну українську техніку, а також без врахування артилерійських формувань та підрозділів територіальної оборони проросійських сил, сумарне озброєння лінійних мотострілецьких бригад і полків на території ОРДЛО, без врахування САУ з артилерійських бригад, складає щонайменше:[33]

  • 305 танків
  • 409 БМП
  • 82 БТРів
  • 134 МТ-ЛБ
  • 129 САУ 2С1

За даними МВС України на червень 2018 року, окупаційні корпуси налічують 35 тис. чоловік. В їхньому арсеналі 478 танків, 848 бронемашин, 750 артилерійських систем і мінометів, 208 реактивних систем залпового вогню, 363 протитанкових засобів, 419 засобів протиповітряної оборони.[34]

Командування

Основні штабні й командні посади окупаційних військ обіймаються кадровими офіцерами ЗС РФ. Російські окупаційні війська на Донбасі підпорядковані спеціально для цього створеному 12-му командуванню резерву Південного військового округу ЗС Росії зі штабом у місті Новочеркаськ Ростовської області. Керівництво військами здійснюється Генеральним штабом Росії, зокрема через Центр територіальних військ Південного військового округу.

Загальне командування

Оперативним командуванням, координацією та взаємодією між усіма військовими формуваннями, котрі зосереджені на Донбасі — терористичними й регулярними військами ЗС РФ на Донбасі виконували:

12 Командування Резерву ПдВО → Центр територіальних військ ПдВО

Командувачі:

Начальники штабу:

Звіти розвідки

7 січня 2016 року прес-служба Головного управління розвідки Міноборони України повідомила, що незаконними збройними угрупуванням бойовиків в окупованому Новоазовську Донецької області керує полковник ЗС РФ.[42] Так, за даними української розвідки, командиром «9 окремого мотострілецького полку» виявився Бондарєв Дмитро Євгенович, колишній командир 51-го парашутно-десантного полку 106-ї повітряної дивізії, яка дислокується в Тулі. Відмічається, що російський військовик має досвід бойових дій на території Чеченської Республіки. Як повідомлялося, у березні ГУР МО України встановило факти участі у бойових діях наступних кадрових російських військових офіцерів: генерал-майор ЗС РФ Тимофєєв Ігор Борисович (прізвище прикриття — Соколов) перебуває на посаді «командира 3 отдельной мотострелковой бригады (Горловка) 1 АК (Донецк, Украина) Центра территориальных войск Южного военного округа ВС Российской Федерации»; командувач 1 АК генерал-майор ЗС РФ Асапов Валерій Григорович; «заместитель по работе с личным составом» 1 АК полковник ЗС РФ Чирков Євген Володимирович; командир 2 окремої мотострілецької бригади (Луганськ, Україна) 2 АК полковник ЗС РФ Рузинський Андрій Юрійович.[43] До того ж, ще у січні місяці в сепаратистських пабліках у соціальних мережах повідомлялося про виявлення у Стаханові тіла вбитого майора ЗС РФ, у речах якого було знайдено посвідчення на ім'я Андрюшкін А. А.[44]

Центр інформаційного протиборства

За даними ГУР МОУ, керівництвом ГШ ЗС РФ було створено «Центр інформаційного протиборства» з метою підвищення ефективності ведення інформаційної війни проти України. «Центр інформаційного протиборства» перебуває у складі Центру територіальних військ ПдВО.[45]

Керує центром полковник Збройних сил РФ Карпов Костянтин Леонідович.[46]

До завдань центру входить:

  • дискредитація політичного керівництва та командування Збройних Сил України, провокування недовіри до них;
  • формування думки про поширення в Україні расизму та міжнаціональної нетерпимості;
  • переконання міжнародної спільноти у систематичних порушеннях українською владою режиму припинення вогню та приховане нарощування ЗС України сил та засобів вздовж лінії розмежування з метою відновлення активних бойових дій;
  • створення негативного іміджу сил АТО шляхом звинувачення українських військовослужбовців у скоєнні злочинів та протиправних дій, зокрема стосовно цивільного населення;
  • деморалізацію українських військовослужбовців;
  • формування антиукраїнських настроїв у населення тимчасово окупованих територій України.

Структура

  • Відділ інформаційної ізоляції району бойових дій (забезпечує тотальне домінування російських мас-медіа в інформаційному просторі тимчасово окупованих територій України)
  • Відділ дезінформації і контрпропаганди (здійснює дискредитацію політичного керівництва та командування Збройних Сил України)
  • Відділ військово-цивільної взаємодії (створює негативний імідж сил АТО шляхом звинувачення українських військовослужбовців у скоєнні злочинів та протиправних дій стосовно цивільного населення)

Реакція

  • У серпні 2015 року голова РНБО України Олександр Турчинов сказав, що особливість формування й функціонування корпусів свідчить про створення російських окупаційних військ за німецькою моделлю «Ваффен-СС» часів Другої світової війни, коли такі підрозділи комплектувалися за рахунок добровольців-іноземців, а керівні посади обіймали німецькі офіцери СС. Іноземці-добровольці окупованих територій у лавах підрозділів «Ваффен СС» використовувалися як «гарматне м'ясо».[12]

Див. також

Примітки

  1. Гібридна армія РФ під Світлодарськом понесла великі втрати - ГУР. ЛIГА.Новости. 30 червня 2016. Процитовано 16 жовтня 2017.
  2. Гібридна армія вдарила з важкого озброєння на всіх напрямках – карта АТО. tyzhden.ua. Процитовано 16 жовтня 2017.
  3. Гібридна окупаційна російська армія вкотре спростовує Путіна, що “іхтамнєт” (ФОТО, ВІДЕО) (укр.). Процитовано 16 жовтня 2017.
  4. Російська гібридна армія знову засвітила поставки російської зброї на Донбас (ВІДЕО) (укр.). Процитовано 16 жовтня 2017.
  5. ukraineunderattack.org. У США почали використовувати термін “об’єднані російсько-сепаратистські сили” щодо конфлікту на Донбасі | Ukraine Under Attack. ukraineunderattack.org (укр.). Процитовано 3 червня 2017.
  6. США изменили подход в освещении роли Москвы в кризисе в Украине. Крым.Реалии (рос.). Процитовано 3 червня 2017.
  7. Россия тоже готовит резервистов (англ.). Процитовано 26 жовтня 2017.
  8. Россия тоже готовит резервистов / Воины и Армии / Независимая газета. archive.li. 26 жовтня 2017. Процитовано 26 жовтня 2017.
  9. ВИФ2 NE : Ветка : 12-е командование резерва ЮВО. archive.li. 26 жовтня 2017. Процитовано 26 жовтня 2017.
  10. 70% бойовиків на Донбасі – громадяни Росії, 25% - кадрові військові та 45% - так звані «добровольці», - воєнна розвідка | UACRISIS.ORG. Український кризовий медіа-центр (uk-UA). 27 квітня 2016. Процитовано 26 жовтня 2017.
  11. В Адміністрації Президента представили незаперечні докази збройної агресії Росії проти України | UACRISIS.ORG. Український кризовий медіа-центр (uk-UA). 31 серпня 2015. Процитовано 24 жовтня 2017.
  12. Олександр Турчинов: На Донбасі нам протистоять військові підрозділи регулярної армії РФ, сформовані за моделлю «Ваффен-СС» - Рада національної безпеки і оборони України. www.rnbo.gov.ua. Процитовано 26 жовтня 2017.
  13. Розвідка розкрила структуру окупаційних військ РФ в Донбасі. ЛIГА.Новости. 27 квітня 2016. Процитовано 26 жовтня 2017.
  14. Цензор.НЕТ. Росийский «зеленый горошек», или что такое загадочный 12-й КРЕЗ страны-агрессора?. Цензор.НЕТ (ru-RU). Процитовано 17 березня 2018.
  15. Військова частина №89462 у Новочеркаську — ширма для "ДНР/ЛНР"? - InformNapalm.org (Українська). InformNapalm.org (Українська) (uk-UA). 3 серпня 2015. Процитовано 26 жовтня 2017.
  16. Реорганізація 12 командування резерву Південного ВО ЗС РФ у Центр територіальних військ. www.ukrmilitary.com. Процитовано 25 жовтня 2017.
  17. СБУ отримала докази співпраці з терористами офіцерів РФ з СЦКК
  18. Latest from OSCE Special Monitoring Mission (SMM) to Ukraine based on information received as of 31 August 2015 | OSCE. www.osce.org (англ.). Процитовано 29 травня 2017.
  19. @DFRLab (30 травня 2017). Russian Air Defense Officer Found Exactly Where Putin Said He Was Not. Medium. Процитовано 31 травня 2017.
  20. Askai. Боевики "ДНР", российский офицер ПВО и сбитый беспилотник ОБСЕ. Фото сентября 2015-го года. (1/2). Twitter (укр.). Процитовано 29 травня 2017.
  21. Askai. Боевики "ДНР", российский офицер ПВО и сбитый беспилотник ОБСЕ. Фото сентября 2015-го года. (2/2). Twitter (укр.). Процитовано 29 травня 2017.
  22. Структура гібридної армії. www.depo.ua. Процитовано 23 квітня 2017.
  23. РФ создает третий армейский корпус на границе с Украиной - Грицак. ЛIГА.Новости. 22 березня 2016. Процитовано 12 квітня 2016.
  24. У арміях "ДНР-ЛНР" майже не залишилось місцевих. Експрес - онлайн. Процитовано 7 травня 2017.
  25. РФ хоче збільшити чисельність окупаційних військ на Донбасі до 50 тисяч осіб – Тимчук (укр.). Процитовано 4 жовтня 2017.
  26. Росія готує наступ, вторгнення потребуватиме 2-3 години, - Турчинов. espreso.tv. Процитовано 23 квітня 2017.
  27. Пентагон: На сході України — 12 тисяч російських солдатів // Українська правда. 04.03.2015
  28. Генштаб розкрив структуру російсько-окупаційних військ на Донбасі (інфографіка) (укр.). Процитовано 23 квітня 2017.
  29. США оцінюють кількість російських військових на сході України у 12 тисяч
  30. BBC News — Russian soldiers 'dying in large numbers' in Ukraine — Nato
  31. На Донбасі воюють від 9 до 12 тисяч російських військових — британський експерт
  32. Турчинов розповів, як РФ стягує військові сили до кордону з Україною
  33. feldherrnhalle (22 січня 2017). Чи настільки страшний вовк, як його малюють?. Обитель цивилизатора. Процитовано 24 січня 2017.
  34. Цензор.НЕТ. СТРАТЕГІЯ ВІДНОВЛЕННЯ ЦІЛІСНОСТІ УКРАЇНИ І ДЕОКУПАЦІЇ ДОНБАСУ."МЕХАНІЗМ МАЛИХ КРОКІВ". Цензор.НЕТ (рос.). Процитовано 16 травня 2019.
  35. Zaxid.net. СБУ опублікувала прізвища російських генералів, які командують військами на Донбасі. ZAXID.NET. Процитовано 21 жовтня 2017.
  36. Разведка назвала имена двоих высших чинов оккупанта в Донбассе. ЛIГА.Новости. 26 листопада 2015. Процитовано 21 жовтня 2017.
  37. Вищий командний склад збройних сил Росії, особисто відповідальний за ведення бойових дій на території України, генерал-полковник ІСТРАКОВ Сергій Юрійович. gur.gov.ua (укр.). Процитовано 24 жовтня 2017.
  38. Військовий злочинець, генерал-лейтенант ЗС РФ ГУРУЛЬОВ Андрій Вікторович. gur.gov.ua (укр.). Процитовано 24 жовтня 2017.
  39. Разведка выследила троих генералов РФ, командовавших боевиками. ЛIГА.Новости. 8 квітня 2016. Процитовано 24 жовтня 2017.
  40. Командувач Повітрянодесантними військами ЗС РФ генерал-полковник СЕРДЮКОВ Андрій Миколайович - Головне управління розвідки МО України. 24 липня 2017. Процитовано 24 жовтня 2017.
  41. Вищий командний склад Збройних сил Росії, особисто відповідальний за ведення бойових дій на території України. ГУР МО України.
  42. Бойовиками Новоазовська керує полковник Збройних сил РФ — Міноборони. Громадське радіо. 07.01.2016. Процитовано 31.01.2016.
  43. Обстановка в районі проведення АТО станом на 7 березня 2016 року. Служба зв’язків з громадськістю ГУР МО України. 07.03.2016. Процитовано 07.03.2016.
  44. В Стаханове найден убитым российский военный. Новости Донбасса. 30.01.2016. Процитовано 31.01.2016.
  45. Особливості діяльності Управління інформаційного протиборства Центру територіальних військ Південного військового округу ЗС РФ - Головне управління розвідки МО України. gur.mil.gov.ua (укр.). Процитовано 25 липня 2017.
  46. Військовий злочинець, полковник ЗС РФ КАРПОВ Костянтин Леонідович - Головне управління розвідки МО України. gur.gov.ua (укр.). Процитовано 25 липня 2017.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.