9-й механізований корпус (СРСР)

Перше формування

Корпус розпочав своє формування в листопаді 1940 року на території Київського ОВО. До його складу увійшли новостворені 19-та і 20-та танкові дивізії та переформована із стрілецької 131-ша моторизована дивізія. Станом на 10 червня 1941 року в корпусі було 298 легких танків, 73 бронеавтомобілі, 1067 автомобілів, 133 трактори і 181 мотоцикл.

З початком Радянсько-німецької війни корпус вів важкі оборонні бої південно-східніше Луцька, брав участь в контрударі радянських механізованих корпусів проти 1-ї танкової групи Клейста в районі Луцьк Дубно Броди 26 червня2 липня 1941 року.

В подальшому корпус з важкими оборонними боями відійшов на річку Случ. 7 липня корпус отримав наказ відійти на Коростеньський УР і зосередитись в районі 15-20 км південно-західніше Коростеня с метою подальшої контратаки в напрямку Новоград-Волинська і Житомира. Станом на 7 липня в корпусі налічувалось 164 танки.

Протягом 10-14 липня 1941 року 9-й мехкорпус у взаємодії зі стрілецькими корпусами 5-ї армії наносив контрудар по ворогу, внаслідок чого втратив майже всі танки (станом на 15 липня їх в корпусі залишилось 32). Протягом липня-серпня 1941 року корпус з важкими боями відходив в напрямку Києва. 19 серпня отримано директиву штабу Південно-Західного фронту на відведення корпусу за Дніпро. На її виконання ввечері 22 серпня частини 9-го і 22-го механізованих корпусів переправились через річку Прип'ять, а на ранок 23 серпня з’єднання пройшли рубіж річки Дніпро.

На ранок 24 серпня 1941 року 9-й мехкорпус зосередився північніше Чернігова, зайнявши оборону і прикриваючи підступи до міста з півночі.

На початку вересня 1941 року 9-й і 22-й механізовані корпуси були зведені в батальйони і включені до складу 15-го і 31-го стрілецьких корпусів.

Командири корпусу

Склад корпусу

Друге формування

Вдруге 9-й механізований корпус сформований у серпні 1943 року в Ясній Поляні Тульської області[1] й включений до складу 3-ї гвардійської танкової армії.

В другій половині вересня 1943 року корпус було перекинуто на Воронезький фронт і переміщено до Дніпра. 22 вересня південно-східніше Києва, на Букринському напрямку корпус розпочав форсування Дніпра. Особливо відзначились бійці 69-ї механізованої бригади, за що 38 її воїнів удостоєні звання Героя Радянського Союзу (з них 32 — бійці 1-го мотострілецького батальйону). 26 жовтня по 1 листопада корпус було потайки перекинуто на Лютізький плацдарм північніше Києва.

До 20 грудня 1943 року корпус вів оборонні бої північніше Києва, а в ніч на 21 грудня був замінений військами 38-ї армії.

29 грудня 1943 року корпус пішов у наступ на Коростишів, беручи участь в Житомирсько-Бердичівській наступальній операції (24.12. 1943 – 14.01.1944 р). Вранці 31 грудня воїни 9-го мехкорпусу звільнили Житомир.

В ході проведення Проскурівсько-Черновицької наступальної операції (4.03 – 17.04. 1944 р.) корпус, після сильної арт.підготовки 4 березня 1944 року пішов у прорив і вранці 12 березня вийшов на підступи до Проскурова.

Повна назва

9-й механізований Київсько-Житомирський Червонопрапорний, орденів Суворова і Кутузова корпус

Командування

Командири корпусу:

Начальники штабу корпусу:

Склад корпусу

  • Управління корпусу
  • 69-та механізована бригада;
  • 70-та механізована бригада;
  • 71-ша механізована бригада;
  • 91-ша танкова бригада;
  • Корпусні частини:
    • 999-й окремий батальйон зв’язку (з 13.09.1943);
    • 82-окремий сапер батальйон (з13.09.1943);
    • 148-й ремонтно-відновлювальний батальйон (з 13.09.1943 по 05.12.1944);
    • 543-тя польова танкоремонтна база (з 05.12.1944);
    • 544-та польова авторемонтна база (з 05.12.1944);
    • 183-тя окрема рота хімічного захисту (з 13.09.1943);
    • 614-та окрема автотранспортна рота підвозу ПММ (з 13.09.1943);
    • Окрема авіаланка зв’язку (з 13.09.1943);
    • 20-й польовий автохлібозавод (з 13.09.1943);
    • 913-та польова каса Держбанку (з 13.09.1943);
    • 2662-га військово-поштова станція (з 13.09.1943).

Нагороди і почесні найменування

Література

  • Катуков М. Е. На острие главного удара. — М.: Воениздат, 1985. (рос.)
  • Рокоссовский К. К. Солдатский долг. — М.: Воениздат, 1968. (рос.)
  • Владимирский А. В. На киевском направлении: По опыту ведения боевых действий войсками 5-й армии Юго-Западного фронта в июне-сентябре 1941 г. — М.: Воениздат, 1989. (рос.)
  • 3-я гвардейская танковая. Боевой путь 3-й гвард. танковой армии / под ред. А. М. Зварцева. — М.: Воениздат, 1982. (рос.)

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.