Катуньчик перлистий

Кату́ньчик перлистий[2] (Leucosticte brandti) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae). Мешкає в горах Центральної Азії. Названий на честь зоолога Федіра Брандта[3].

?
Катуньчик перлистий

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: В'юркові (Fringillidae)
Підродина: Щигличні (Carduelinae)
Рід: Катуньчик (Leucosticte)
Вид: Катуньчик перлистий
Leucosticte brandti
Bonaparte, 1851
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Leucosticte brandti
Віківиди: Leucosticte brandti
ITIS: 560780
МСОП: 22720472
NCBI: 571888

Опис

Довжина птаха становить 16,5–19 см, вага 26–34 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. Забарвлення переважно світло-коричнево-сіре. Спина темніша, ніж покривні пера крил, живіт і гузка, які є сіруватими. Крила чорні зі світло-сірими краями. Голова і шия також чорнуваті. Дзьоб роговий, очі темно-карі.

Пара перлистих катуньчиків

Підвиди

Виділяють сім підвидів:[4]

Поширення і екологія

Перлисті катуньчики поширені в Китаї, Індії, Непалі, Бутані, Монголії, Пакистані, Афганістані, Таджикистані, Узбекистані, Казахстані та Росії. Популяції Алтайських гір і Тянь-Шаню взимку мігрують на південь, популяції Тибету і Гімалаїв є осілими. Перлисті катуньчики живуть в горах і на високогір'ях, гніздяться серед скель і на високогірних луках, на висоті від 4000 до 6000 м над рівнем моря.

Поведінка

У негніздовий період перлисті катуньчики утворюють великі зграї до 2000 птахів. Вони живляться переважно насінням трав, а також іншими частинами рослин. Влітку іноді харчуються комахами. Сезон розмноження триває з липня по серпень. Гніздо має чашоподібну форму, зроблене з трави, корінців, лишайників і моху, встелене шерстю і пір'ям. Воно розміщується на землі або серед каміння. В кладці 3-5 яєць, інкубаційний період триває 2 тижні. Пташенята покидають гніздо на 3 тиждень. І самці, і самички піклуються про них ще деякий час.

Галерея

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Leucosticte brandti.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 77. ISBN 978-1-4081-2501-4.
  4. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Finches, euphonias. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 листопада 2021.

Джерела

  • Horst Bielfeld: Zeisige, Girlitze, Gimpel und Kernbeißer. Verlag Eugen Ulmer, Stuttgart 2003, ISBN 3-8001-3675-9.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.