Качур Вадим Миколайович

В 1958 році, виступаючи за добровільне спортивне товариство «Водник», під керівництвом свого тренера Ястребова Григорія Федоровича у 18-річному віці здобув звання чемпіона УРСР з веслування на байдарках серед дорослих. В тому самому 1958 році став срібним призером чемпіонату СРСР серед дорослих. В 1959 році повторно став чемпіоном УРСР. В цьому ж році Вадимові Качуру було присвоєно звання «Майстер спорту СРСР», та він був включений до складу збірної команди СРСР з веслування на байдарках і каное. Неодноразовий чемпіон і призер чемпіонатів МРСР та Збройних сил СРСР з веслування на байдарках і каное, виступав за ЦСКА. В 1959—1962 роки проходив військову службу в спортивній роті при військової частині № 44605 Спортивного клубу Армії двічі Червонопрапорного Одеського військового округу в м.Дубоссари, МРСР, де продовжив спортивну діяльність.

Під час строкової військової служби в 1960 році, рішенням Комітету з фізичної культури та спорту при Раді міністрів СРСР, Качур Вадим Миколайович був призначений «граючим» головним тренером збірної команди Одеського військового округу.

З 1962 року цілком перейшов на тренерську роботу. В період з 1964 по 1977 роки — головний тренер збірної МРСР з веслування на байдарках і каное. В цей самий час з 1965 по 1967 роки — тренер з веслування на байдарках юнацької збірної команди СРСР, с 1967 по 1974 роки — тренер з веслування на байдарках основної збірної команди СРСР.

За роки тренерської роботи Вадим Миколайович Качур підготував[1][2][3]:

• 5 олімпійських чемпіонів;
• 17 чемпіонів світу;
• 15 чемпіонів Європи;
• 3 Заслужених майстра спорту СРСР та Заслуженого майстра спорту України;
• 29 майстрів спорту міжнародного класу;
• більш 110 майстрів спорту СРСР;
• більш 30 майстрів спорту України.

З 1970 по 1972 роки Вадим Качур підготував екіпаж байдарки-четвірки, до якого входили Юрій Філатов[4], Юрій Стеценко[5], Володимир Морозов (1940 р.н.)[6], Валєрій Діденко[7]. Цей склад отримав перемогу на Літніх Олімпійських іграх 1972 в Мюнхені.

Інші досягнення його вихованців:

• Матвєєв Дмітрій[8] — чемпіон Світу серед юнаків (1963 рік), чемпіон Європи серед юнаків (1963 рік), чемпіон Світу (1966 рік);
• Філатов Юрій[9] — чемпіон Літніх Олімпійських ігор 1972 в Мюнхені, чемпіон Літніх Олімпійських ігор 1976 в Монреалі, шестиразовий чемпіон Світу, неодноразовий чемпіон Європи;
• Цегоєв Олег[10] — чемпіон Світу (1973 рік) та чемпіон Європи (1973 рік);
• Борзуков Андрій[11] — чемпіон Світу (2003 рік) і т.і.;
• також 4 спортсмени зі складу вихованців Вадима Качура в різний час були удостоєні звання Заслужений тренер СРСР з веслування на байдарках і каное, а 16 — звання Заслужений тренер республіки СРСР (країни колишнього СНД).

За підготовку чемпіона Світу 24-річному тренеру Вадимові Качуру в 1964 році було присвоєно звання Заслужений тренер Молдавської РСР;
за підготовку збірної команди СРСР-2, яка зайняла 3-є командне місце на Чемпіонаті Європи — в 1969 році присвоєне звання Заслужений тренер СРСР;
за підготовку срібного призера Чемпіонату світу 1989 року та бронзового призера Чемпіонату світу 1990 року — Вадимові Миколайовичу Качуру в 1990 році присвоєне звання Заслужений тренер Української РСР.

В 1977 році Вадим Качур обіймає посаду директора Республіканської школи вищої спортивної майстерності, м. Кишинів, Молдавська РСР. За період з 1977 по 1982  роки Республіканська школа вищої спортивної майстерності під його керуванням підіймається у всесоюзній системі оцінки діяльності ШВСМ з 65 на 12 місце серед 130 шкіл СРСР.

В 1983 році Вадим Миколайович очолює Навчально-спортивне управління Комітету по фізичній культурі і спорту при Раді міністрів МРСР. В 1985 році займає піст 1 заступника Голови Комітету по фізичній культурі і спорту. Під безпосереднім керівництвом В. М. Качура підготовкою, зведена збірна команда Молдавської РСР в 1986 році підіймається з 13 на 9 місце на Спартакіаді народів СРСР.
З 1990 по 1999 роки Вадим Миколайович Качур працював директором Школи вищої спортивної майстерності (ШВСМ) на батьківщині, в місті Херсоні. В 1994 році Херсонська ШВСМ під його керівництвом за високий рівень кваліфікації та досягнення тренерського складу, отримує статус бази Олімпійської підготовки з веслувальних видів спорту. В 1996 році в складі збірної команди, яка представляла Україну на Літніх Олімпійських іграх 1996 року в Атланті, Херсонську Школу вищої спортивної майстерності представляє найбільша кількість вихованців — 12 спортсменів.
З 1999 по 2001 роки Вадим Качур працює головним тренером Національної збірної команди України з веслування на байдарках і каное. Під його керівництвом на Чемпіонаті Європи в 2000 році Українська збірна посіла 6 командне місце, а по кількості здобутих медалей — 4 місце. Під керівництвом Качура В. М. на Літніх Олімпійських іграх 2000 року в Сіднеї збірна команда України у фінальних заїздах була представлена 3 екіпажами, яки зайняли 5, 7 та 8 місця[12].

З 2007 по 2017 роки, перебуваючи в пенсійному віці, мешкав та працював в місті Гола Пристань, Херсонська область, Україна. Спортивну діяльність продовжував на посту директора Дитячо-юнацької спортивної школи міста Гола Пристань[13], відновленої зусиллями групи тренерів-однодумців під його керівництвом.
Помер 17 липня 2018 року в місті Гола Пристань, Херсонська область, Україна. Похований в Почесном секторі кладовища селища Геологів міста Херсона, Україна.