Квазілінійна корисність
Квазіліні́йна фу́нкція ко́ри́сності (англ. quasilinear utility function) лінійна за одним зі своїх аргументів, зазвичай — за рахунковими грішми (англ. numeraire). Квазілінійні переваги можна виразити функцією
- ,
де є строго увігнутою[1] . Подібна функція має зручну властивість: маршаллівський попит на блага не залежить від рівня добробуту і, отже, не підпалий ефекту багатства[1] . Відсутність ефекту полегшує аналіз[1] , що робить квазілінійну корисність популярним засобом моделювання. Більш того, якщо корисність квазілінійна, то компенсувальна варіація доходу, еквівалентна варіація доходу і споживчий надлишок рівні[1] . В дизайні механізмів квазілінійна корисність дозволяє агентам здійснювати сторонні платежі.
Визначення в термінах переваг
Відношення переваги квазілінійне за товаром 1, якщо:
- весь множини байдужості утворюються паралельним зміщенням уздовж осі товару 1. Якщо споживач індиферентний між наборами товарів x і y (x~y), то [2];
- товар 1 має додатну корисність:
Іншими словами, відношення переваги квазілінійне, якщо існує один товар, який рухає множини байдужості, зберігаючи відстані між точками байдужості і нахил у кожній точці. У двовимірному випадку квазілінійність означає, що криві байдужості паралельні.
Визначення в термінах функцій корисності
Якщо функція корисності квазілінійна за товаром 1, то вона набуває форми
- ,
де є функція[3]. У двовимірному випадку це, наприклад, .
Квазілінійна форма характерна для таких функцій попиту, які залежать тільки від цін і не залежать від рівня добробуту. Скажімо, якщо
тоді попит на y виводиться з рівняння
- ,
так що
- ,
і цей вираз не залежить від рівня добробуту I.
Непряма функція корисності тоді має вигляд[1]
- .
Еквівалентність визначень
Кардиналістський і ординалістський підходи до визначення квазілінійної корисності еквівалентні за опуклості споживчої множини і неперервних перевагах, які локально ненасичувані за першим аргументу.
Див. також
Примітки
- Varian H. V. Microeconomic Analysis, 3 ed.
- Mas-Colell, Andreu; Whinston, Michael; Green, Jerry. 3 // Microeconomic Theory. — New York : Oxford University Press, 1995. — С. 45.
- Topics in Consumer Theory (PDF). hks.harvard.edu. 2006-08. с. 87–88. Архів оригіналу за 15 грудня 2011.