Квазілінійна корисність

Квазіліні́йна фу́нкція ко́ри́сності (англ. quasilinear utility function) лінійна за одним зі своїх аргументів, зазвичай — за рахунковими грішми (англ. numeraire). Квазілінійні переваги можна виразити функцією

,

де є строго увігнутою[1]:164. Подібна функція має зручну властивість: маршаллівський попит на блага не залежить від рівня добробуту і, отже, не підпалий ефекту багатства[1]:165-166. Відсутність ефекту полегшує аналіз[1]:222, що робить квазілінійну корисність популярним засобом моделювання. Більш того, якщо корисність квазілінійна, то компенсувальна варіація доходу, еквівалентна варіація доходу і споживчий надлишок рівні[1]:163. В дизайні механізмів квазілінійна корисність дозволяє агентам здійснювати сторонні платежі.

Визначення в термінах переваг

Відношення переваги квазілінійне за товаром 1, якщо:

  • весь множини байдужості утворюються паралельним зміщенням уздовж осі товару 1. Якщо споживач індиферентний між наборами товарів x і y (x~y), то [2];
  • товар 1 має додатну корисність:

Іншими словами, відношення переваги квазілінійне, якщо існує один товар, який рухає множини байдужості, зберігаючи відстані між точками байдужості і нахил у кожній точці. У двовимірному випадку квазілінійність означає, що криві байдужості паралельні.

Визначення в термінах функцій корисності

Якщо функція корисності квазілінійна за товаром 1, то вона набуває форми

,

де є функція[3]. У двовимірному випадку це, наприклад, .

Квазілінійна форма характерна для таких функцій попиту, які залежать тільки від цін і не залежать від рівня добробуту. Скажімо, якщо

тоді попит на y виводиться з рівняння

,

так що

,

і цей вираз не залежить від рівня добробуту I.

Непряма функція корисності тоді має вигляд[1]:154, 169

.

Еквівалентність визначень

Кардиналістський і ординалістський підходи до визначення квазілінійної корисності еквівалентні за опуклості споживчої множини і неперервних перевагах, які локально ненасичувані за першим аргументу.

Див. також

Примітки

  1. Varian H. V. Microeconomic Analysis, 3 ed.
  2. Mas-Colell, Andreu; Whinston, Michael; Green, Jerry. 3 // Microeconomic Theory. — New York : Oxford University Press, 1995. — С. 45.
  3. Topics in Consumer Theory (PDF). hks.harvard.edu. 2006-08. с. 87–88. Архів оригіналу за 15 грудня 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.