Кемер

Аж до 1910 року Кемер являв собою невелике селище і мало назву Ескікей (тур. Eskiköy — «Старе Село»). З його історії зберігся лише той факт, що в давнину селище згадувалось як лікійське місто Ідріос. Протягом багатьох років з гір на село обрушувалися селеві потоки, утворюючи спочатку численні озера, а потім багнисті болота. Щоб хоч якось захиститися від цього, місцеві жителі у 1910 році почали будівництво кам'яної стіни, яке завершилося тільки в 1917 році. У результаті споруда простягнулася вздовж гірських схилів на 23 кілометри. З боку це виглядало так, немов стіна оперізує гори, тому селище отримало нову назву — Кемер, що в перекладі з турецької означає «пояс» (ще один варіант перекладу: «кишеня»).

Існує ще одна з легенд про походження назви міста — з «Іліади». Гомер розповідає про те, що тут жила химера. Саме цей міф, як стверджують, дав назву містечку. Химера була повалена Беллерофонтом, але язик вогнедишного чудовиська досі видно на вершині невеликої гори Янарташ (що означає «камінь, що горить»).

До 1960-х років в Кемер можна було дістатися тільки морем. Але коли Анталія стала перетворюватися на великий міжнародний курорт, сюди проклали шосе. І вже у 1990-ті роки Кемер перетворився на один з найбільших туристичних центрів. Взимку 2010 року були добудовані 3 нових тунелі в бік Кемера. Це було зроблено для того, що було менше автомобільних аварій, тому що раніше на вузькій серпантинній дорозі був двосторонній рух і багато автобусів злітали в урвища або кювети.

Недалеко від Кемера збереглися руїни міст Фазеліс і Олімпос. Олімпос був заснований в III столітті до н. е. і до приходу римлян служив притулком для піратів. Був зруйнований землетрусом, до наших днів збереглися руїни бань і базиліки, а також численні надгробні пам'ятники та саркофаги.

Місто Кемер лежить в зоні середземноморського клімату. Не зважаючи на сонце, що постійно сяє, у Кемері відносно прохолодно через особливий мікроклімат. Взимку температура води 10-12 °C, влітку — близько 27 °C. Найдощовитий сезон припадає на зимові місяці. В інший час тут стоїть ясна сонячна погода.

Узбережжя Кемера

У Кемері та в його околицях розташовано безліч найрізноманітніших готелів — від скромних сімейних пансіонатів до розкішних п'ятизіркових клубів. Курортна зона Кемера охоплює райони Бельдібі, Гейнюк, м. Кемер, Кіріш, Чамьюва, Текірова.

Гробниця в Олімпосі

Св. Микола, Міри Лікійські

Акведук у Фаселісі

• Сільце Чиралі
• Руїни античного міста Олімпос
• Химера, або «Палаюча гора» (в селі Чиралі)
• Парк місячного світла (Moonlight Park) з насипним пісочним пляжем
• Парк Ерюк — експозиція побуту турків-кочівників
• Бульвар Ататюрка (тур. Atatürk Bulvarı) — головна вулиця Кемера, на якій встановлено пам'ятник засновнику сучасної Туреччини Мустафі Кемалю Ататюрку (Ататюрк відпускає в небо голуба миру). Недалеко від пам'ятника височіє годинникова башта з білого каменю — символ Кемера. Перед пам'ятником розташовані танцюючі фонтани. Щовівторка тут працює базар, де місцеві жителі продають фрукти, овочі, прянощі. Тут же розташована центральна станція міжміських автобусів, які відправляються в довколишні містечка та Анталію.
• Печера Білдібі — печера, що розташована за 16  км на північ від Кемера, зберігає сліди людини палеоліту.
• Каньйон Гойнюк
• Канатна дорога Olympos Teleferik на вершину гори Тахтали (2365 метрів, у селі Текірова)
• Демре Міри Лікійські — батьківщина св. Миколи Чудотворця
• Руїни античного міста Фазеліс

• 
  Міська площа
• 
  Вулиця Кемера
• 
  Годинникова башта
• 
  Порт Кемера

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кемер
• Офіційний сайт району Кемер (тур.)
• Офіційний сайт міста Кемер (тур.)