Кемпбелли

Стосовно походження прізвища Кемпбелл (шотл. гел. Caim Beul («криворотий»)) нині не існує однієї думки: одні історики ведуть початок родини від норманських лицарів на службі у шотландських королів, інші заявляють про кельтське чи ірландське коріння Кемпбеллів. За однією з версій, рід веде своє походження від шотландця, який втік до Нормандії, (рятуючись від тиранії короля Макбета), де одружився з дочкою барона Белкампо (Belcampo), прізвище якої й узяв та яке він у подальшому, повернувшись до Шотландії (за Вільгельма Завойовника) латинізував, і так з'явилось прізвище Campus Bellus, що перетворилось на «Кемпбелл».[1]

Перші документальні згадки про Кемпбеллів належать до кінця XI століття. Ймовірно, представники цього роду були васалами графів Леннокс у Західній Шотландії. У другій половині XIII століття жив Колін Мор Кемпбелл з Лохоу — знаменитий воїн, якого вважають сином сера Галієспі Кемпбелла з Местрі. У 1294 році сер Колін Мор Кемпбелл був убитий Макдугалами з Лорна. З тих пір кожен глава клану Кемпбелл йменується МакКоллумором, тобто, сином великого Коліна. Справжнім основоположником впливу й процвітання роду став син сера Коліна Мор Кемпбелла сер Нейл Кемпбелл, який у 1306 році врятував короля Роберта Брюса після битви під Метвеном, а згодом одружився з його сестрою. Підтримка Роберта Брюса за часів війни за незалежність Шотландії забезпечила Нейлу Кемпбеллу приєднання значних земельних володінь в Аргайлі, Кінтайрі та Ковалі.

Кемпбелли стали головною силою проникнення королівської влади у західні гірські регіони країни й на Гебридські острови, які до того часу цілковито перебували під контролем гельських кланів. Представники цієї родини неодноразово ставали королівськими генерал-лейтенантами у Західній Шотландії, придушуючи заколоти горців та запроваджуючи у цих регіонах інституції державної адміністрації. Це призвело до швидкого зростання могутності та впливу роду в Шотландії. Володіння Кемпбеллів до кінця XV століття включали практично весь Аргілл, а також Напдейл, Ковал, частину Лорна й Бредалбейн. У 1445 році сер Дункан Кемпбелл з Лохоу, одружений з дочкою регента Шотландії герцога Роберта Стюарта — Мерджорі, отримав титул барона Кемпбелла. У 1457 році його онук Колін Кемпбелл отримав титул графа Аргілла.

У 1513 році II граф Аргайл був убитий разом з багатьма людьми з його клану в битві під Флодден.

У 1568 році відбулась битва під Лангсайд, в якій вождь клану Кемпбелл — Арчібальд Кемпбелл — V граф Аргайл командував військами, які боролися королеву Шотландії Марію І Стюарт.

У 1567 році стався конфлікт між кланом Кемпбелл і кланом Артур (МакАртур). Дункан МакАртур і його син з гілки МакАртур Лох-Ейв мали конфлікт зкланом Кемпбелл, який переріс у збройну сутичку і перестрілкою. Закінчилось тим, що Дункана МакАртура та його сина люди клану Кемпбелл втопили в озері Лох-Ейв. В архіві замку Інверейв є документ про те, що клан Кемпбелл отримав прощення за цей злочин, і що люди клану МакАртур «намагаючись захиститись, самі себе загнали в озеро і потонули». У 1970 році на березі озера Лох-Айв був знайдений старовинний меч.

У 1594 році Арчібальд Кемпбелл — VII граф Аргайл отримав Королівські повноваження для боротьби проти графа Гантлі, але зазнав поразки під час битви під Гленлівет.

У XVII столітті клан Кемпбел підтримував короля Англії та Шотландії Якова І. За це Арчібальд Кемпбелл — VII граф Аргайл отримав землі клану МакДольд з Кінтайру в 1607 році, а в 1615 році клан Кемпбелл отримав у володіння острів Айл, що раніше належав клану МакЛін Дуарт.

Герцоги Аргайл	Маркізи Бредалбейн	Графи Кавдор	Графи Лаудаун
Кемпбелл Аберахілл	Кемпбелл Ардхаттан	Кемпбелл Баркалдайн	Кемпбелл Кавдор
Кемпбелл Клатік	Кемпбелл Ловерс	Кемпбелл Лохав	Кемпбелл Лохдохарт
Кемпбелл Лохелл	Кемпбелл Монзі	Кемпбелл Мой	Кемпбелл Оттар
Кемпбелл Парк	Кемпбелл Поссіл	Кемпбелл Сміддігрін	Кемпбелл Крайгніш
Кемпбелл Авхінбрек	Кемпбелл Авхавілліг	Кемпбелл Арентінні	Кемпбелл Ардкінглас
Кемпбелл Гаргуннок	Кемпбелл Інвернейл	Лорд Страхеден	Кемпбелл Нетерплейс
Кемпбелл Гленлайон	Кемпбелл Лікс	Кемпбелл Блайтвуд	Кемпбелл Гленфаллох

У 1641 році почалась громадянська війна на Британських островах, що отримала назву «Війна Трьох Королівств». У Шотландії громадянська війна ускладнилась тим, що шотландські республіканці — Ковенантори воювали то проти короля, то за короля, то проти англійських республіканців, протестанти воювали проти католиків, клани які були ворогами ставали на той чи інший бік конфлікту не тому що справді симпатизували певним політичним силам, а тому, що воювали проти своїх давніх ворогів. Клан Кемблелл підтримав ковенанторів, більше того Арчібальд Кемпбелл — І маркіз Аргайл був одним із лідерів ковенанторів. У 1645 році війська Арчібальда Кемпбелла були розбиті роялістами, яких очолив Джеймс Грем — І маркіз Монтроз, чия армія в основному складалася з людей з кланів МакДональд, МакЛін та з ірландських кланів. Після битви під Інверлохі клани МакЛін та Грем спалили замок Кемблелл, але замок все одно лишився в руках клану Кемпбелл. Клан Ламонт скористався ситуацією і зробив рейд на землі клану Кемпбелл з метою грабунку. За це клан Кемпбелл провів рейд у відповідь і влаштував різанину клану Ламонт, яка ввійшла в історію як «Різанина Данун». Мстивий вождь клану Кемпбелл спустошив землі клану МакЛін, а потім осадив і захопив замок Дуарт, що належав клану МакЛін.

У 1648 році відбулась битва під Стірлінгом. Ковенантори, яких очолював Арчібальд Кемпбелл — І маркіз Аргайл були розбиті Ковенанторами Енджейджерами, яких очолював сер Джордж Манро — І лорд Ньюмор, що підтримував графа Ланарк. Серед загиблих в бою був Вільям Кемпбелл Гленфаллох.

У 1672 році почалася ворожнеча між кланами Кемпбелл та Сінклер. Джордж Сінклер — VI граф Кейтнесс мав фінансові проблему і заліз у борги. Він змушений був віддати свої титули, землі і маєтки серу Джону Кемпбеллу. У 1676 році Джордж Сінклер помер, клан Кемпбелл захопив ще землі і маєтки клани Сінклер і титулом граф Кейтнесс. Спадкоємець вождя клану Сінклер Джордж Сінклер Кейсс оскаржував це в суді в 1678 році. Конфлікт переріс у збройний. Відбулась битва під Алтімарлех 13 липня 1680 року між загонами клану Кемпбелл та загонами клану Сінклер. Клан Кемпбелл переміг. Легенда говорить, що загинуло багато людей клану Сінклер, люди клану Кемпбелл загатили їхніми тілами річку і змогли перейти річку ступаючи по їхнім тілам навіть не замочивши ноги. Ті хто вцілів з клану Сінклер знову звернулись до суду. Згідно рішення суду землі і титул графа Кейтнесс були повернуті клану Сінклер, а як компенсацію за втрату вождь клану Кемпбелл отримав титул графа Бределбейн.

У 1678 Арчібальд Кемпбелл — IX граф Аргайл очолював загони міліції Аргайлу, командував військовим походом на острів Малл, взяв штурмом замок Дуарт, що належав клану МакЛін. Потім вождь клану Аргайл підтримав змову проти короля Джеймса ІІ. За це граф Аргайл був засуджений за «державну зраду», зійшов на ешафот і поклав голову на плаху 30 червня 1685 року. Пізніше, в 1692 році Арчібальд Кемпбелл — І герцог Аргайл знову отримав у володіння замок Дуарт.

У 1692 році відбулась сумнозвісна «Різанина в Гленкоу» — 38 беззбройних людей з клану МакДональд були вбиті людьми з клану Кемпбелл. У ті часи тривали якобінські війни, клан МакДональд підтримував якобітів. Різанину влаштував капітан Роберт Кемпбелл Гленлайон після того як він тиждень був гостем у людей клану МакДональд. Ця різанина була грубим порушенням законів гостинності Хайленду. Серед людей капітана Кемпбелла які влаштували різанину були: капрал Арчібальд Кемпбелл, ще троє на ім'я Арчібальд Кемпбелл, двоє на ім'я Дональд Кемпбелл, Джеймс Кемпбелл, солдат Дункан Кемпбелл.

У XVIII столітті під час повстань якобітів клан Кемпбелл підтримав британський уряд та ганноверську династію королів Великої Британії. 23 жовтня 1715 року вождь клану Кемпбелл — Джон Кемпбелл — ІІ герцог Аргайл дізнався, що загони повстанців рухаються повз замок Кемпбелл у напрямку на Дунфермлайн. Він раптово напав на загони повстанців, розгромив їх. Добивали навіть поранених і мало кого брали в полон. Через місяць загони клану Кемпбелл в складі британської армії брали участь у битві під Шеріфмуйр проти повстанців. Але невелика частина людей з клану Кемпбелл підтримала повстанців, зокрема в лавах повстанців воював Кемпбелл Гленлайон, батько якого 22 роки до того командував урядовими військами, які вчинили різанину клану МакДональд. Під час повстання Кемпбелл Гленлайон та вождь клану МакДональд зустрілись і поклялися забути давню ворожнечу і разом воювати за свободу Шотландії. Проте одним з командирів урядових британських військ, що розбили повстанців був Джон Кемпбелл — ІІ герцог Аргайл.

У 1725 році британський уряд сформував у Хайленді збройні загони шотландців на свою підтримку. Три загони були з клану Кемпбелл, один загін з клану Фрейзер, один з клану Манро, один з клану Грант. Ці загони отримали назву Рейкудан або Чорна Варта. Офіційно був сформований у 1739 році 43-ій шотландський піхотний полк. Перший набір у цей полк був в 1740 році в Аберфелді.

У 1745 році спалахнуло нове повстання якобітів. На той час озброєні загони клану Кемпбелл нараховували 5000 чоловік. Клан Кемпбелл знову підтримав британський уряд. Загони клану Кемпбелл брали участь у битві під Фолкерк у 1746 році, де понесли важкі втрати. Потім брали участь в блокаді фортеці Форт-Вільям. Потім брали учать у битві під Куллоден, де якобіти були остаточно розбиті. Командував загонами клану підполковник Джон Кемпбелл та капітан Дугаод Кемпбелл Авхроссан.