Киев (фототехніка)

«Киев» торгова марка радянських та українських фотоапаратів, що виготовлялися з кінця 1940-х до 2000-х років у Києві на заводі «Арсенал».

Киев
Тип бренд фотоапаратівd і виробник камерd
Засновано 1940
Закриття (ліквідація) 2009
 Киев у Вікісховищі
Фотокамера «Киев-4АМ»
Оригінальна камера Jena Contax II 1936 року, прототип фотоапаратів «Киев»

35 мм фотокамери

Далекомірні камери

Фотокамера «Киев-2А» з об'єктивом CZJ Sonnar 2/50.
Фотокамера «Киев-3А» з об'єктивом «Юпитер-8» 2/50.
Фотокамера «Киев-4» з об'єктивом «Юпитер-8М» 2/50 та оригінальним кофром.
Фотокамера «Киев-5» з об'єктивом «Гелиос-94» 1,8/50.

Далекомірні фотоапарати «Киев» — перша фототехніка, яку почав виготовляти завод «Арсенал». Моделі «Киев-2» та «Киев-3» були точними копіями німецьких камер Zeiss Contax-II і Contax-III. Найперші екземпляри виготовлялися з оригінальних німецьких комплектуючих (на деяких камерах можна знайти навіть оригінальні німецькі гравірування)[1], причому до побудови лінії виробництва на заводі «Арсенал» фотоапарати «Киев» виготовлялися на заводі Цейсса в Йені (НДР)[1]. Пізніше всю документацію та техніку вивезли до Києва за рахунок репарацій, і почалося виробництво фотокамер на «Арсеналі».

Моделі «Киев-2» і «Киев-3» відрізнялися один від одного наявністю експонометра в «Киева-3», який був першим в СРСР фотоапаратом із вбудованим експонометром. Деякі екземпляри камери «Киев-3» були виготовлені з написом українською «Київ». Крім того, в 1956 році з'явилися нові модифікації «Киев-2А» й «Киев-3А», до яких додали X-синхроконтакт для фотоспалаху. Задня стінка фотоапарата — знімна. Можна використовувати одноциліндрові або двоциліндрові касети з фотоплівкою. Камери мають фокальний затвор із гнучкими шторками «жалюзі», зібраними з вузьких металічних ланок, який рухався зверху вниз. Затвор був укомплектований автоспуском. Взвод затвора, встановлення витримки, перемотування плівки виконувалися за допомоги однієї голівки. Діапазон витримок — від 1/1250 до 1 с.

В 1957—1958 роках завод модернізував «Киев-2» та «Киев-3», замінивши їх на «Киев-4А» та «Киев-4» відповідно. В нових моделях була оновлена задня стінка, дещо змінений корпус та експонометр. Ці моделі вироблялися на заводі доволі довго: «Киев-4» — до 1979 року, «Киев-4А» — до 1980. Існують також модифікації «Киев-4М» (1976) та «Киев-4АМ» (1980), в яких доданий центральний контакт, модифікована голівка взводу затвора та перероблено механізм перемотування плівки на «рулетку». Ці модифікації виготовлялися на заводі до 1985 року.

Останнім новим далекомірним фотоапаратом був «Киев-5». За технічними даними він подібний до «Киева-4», але зовнішній вигляд камери був перероблений, зокрема верхня частина. «Киев-5» мав курковий взвод затвора, автоматичний компенсатор паралакса, рулетку для перемотування плівки. Був дещо змінений діапазон витримок: замість 1/1250 з'явилася витримка 1/1000. Камера також має модернізований експонометр.

Далекомірні камери «Киев» комплектувалися такими штатними об'єктивами: «Юпитер-8» 2/50 (всі моделі), «Гелиос-94» 1,8/50 (Киев-5), «Гелиос-103» 1,8/50 (Киев-4М, Киев-4АМ).

Об'єктиви для далекомірних камер

Далекомірні фотоапарати «Киев» мали свій байонет — байонет Contax-Киев (або Contax RF). Під такий байонет об'єктиви виготовляли завод «Арсенал», Казанський завод (КОМЗ), Красногорський завод (КМЗ) та Литкаринський завод (ЛЗОС).

МодельІлюстраціяФокусна
відстань
Відносний
отвір
БайонетКут поля
зору
ТипВиробник
Юпитер-12
352,8зовнішній62,5°ширококутнийКМЗ, ЛЗОС
Юпитер-8
502,0внутрішній45°нормальнийАрсенал, КМЗ
Гелиос-94501,8внутрішній46°нормальнийАрсенал
Гелиос-103
501,8внутрішній45°нормальнийАрсенал
Юпитер-9
852,0зовнішній28,8°телеоб'єктивАрсенал, КМЗ, ЛЗОС
Юпитер-11
1334,0зовнішній18,5°телеоб'єктивАрсенал, КМЗ, КОМЗ

Дзеркальні камери з байонетом «Автомат»

Фотокамера «Киев-10» з об'єктивом «Гелиос-81 Автомат» 2/50.
Фотокамера «Киев-15TTL» з об'єктивом «Гелиос-81 Автомат» 2/50.

Перші дзеркальні камери, що почав серійно виготовляти завод «Арсенал», мали оригінальний байонет «Автомат» власної розробки. До цієї лінійки входять такі фотокамери:

  • «Киев-10» (1965—1974).
  • «Киев-15Tee» (1974—1980).
  • «Киев-15TTL» (1980).

«Киев-10» — перша в світі однооб'єктивна автоматична дзеркальна фотокамера[2], мала автомат на селеновому фотоелементі з пріоритетом витримки. Затвор був унікальним для тих часів, оскільки мав віялову конструкцію, і відпрацьовував витримки від 1/2 с до 1/1000 с. Фотокамера мала металічний корпус із відкидною кришкою на шарнірах. Окрім автоматичного режиму, можна було встановлювати експозицію й у ручному режимі; для перемикання між режимами використовувався диск, що розташовувався під кнопкою спуску, внаслідок чого об'єктиви з байонетом «Автомат» не мали кільця встановлення діафрагми. Також «Киев-10» мав дзеркало постійного візирування, автоматичний лічильник кадрів, рулетку зворотньої перемотки на нижній кришці, синхроконтакт.

Наступна після «Киев-10» модель — фотоапарат «Киев-15», що існує у двох модифікаціях: «Киев-15Tee» і «Киев-15TTL». На відміну від попередньої моделі, «Киев-15» укомплектований стаціонарною пентапризмою з TTL-експонометром на основі CdS-фоторезисторів, що керує автоматикою з пріоритетом витримки. В модифікації «Киев-15TTL» експонометр має один режим роботи, у «Киев-15Tee» — два: нормальний режим та режим недостатньої освітленості. Механічний ламельний затвор має віялову конструкцію з балансиром, що мінімізує вібрації камери при спрацюванні затвора, а механізм взводу затвора з'єднаний із перемоткою плівки. Діапазон витримок, що відпрацьовує фотокамера «Киев-15» — від 1/2 с до 1/1000 с. Як і в моделі «Киев-10», експозицію можна встановлювати й у ручному режимі за допомогою диску, що розташовується на передній частині фотокамери. Також «Киев-15» має синхроконтакт Х із витримкою синхронізації 1/60 с, фокусувальний екран із мікрорастром та матованим кільцем, автоматичний лічильник кадрів. Крім оригінальних об'єктивів із кріпленням «Автомат», фотокамера «Киев-15» підтримує об'єктиви для фотокамер «Зенит» із різьбовим кріпленням М39x1 за допомогою спеціального адаптера, що міститься у комплекті.

Об'єктиви для дзеркальних камер з байонетом «Автомат»

Об'єктиви під байонет Автомат для дзеркальних фотоапаратів «Киев-10» та «Киев-15» виготовляв лише завод «Арсенал».

МодельІлюстраціяФокусна
відстань
Відносний
отвір
Кут поля
зору
Тип
Мир-20 Автомат203,596°надширококутний
Мир-1 Автомат372,860°ширококутний
Гелиос-65 Автомат522,045°нормальний
Гелиос-81 Автомат502,045°нормальний
Юпитер-9 Автомат852,028° (29°)телеоб'єктив
Юпитер-11 Автомат1334,018°30'телеоб'єктив
Рубин-2 Автомат45 — 803,5варіооб'єктив

Дзеркальні камери з байонетом Н

Фотокамера «Киев-19» з об'єктивом «Гелиос-81Н» 2/50.

У 1970-х роках на заводі «Арсенал» для заміни попередніх моделей була розроблена нова лінійка дзеркальних фотокамер із байонетом Н, що фактично являв собою байонет F фірми Nikon. До цієї лінійки входять такі фотокамери:

  • «Киев-17» (1975—1984).
  • «Киев-18» (1978—1988, серійно не випускалася).
  • «Киев-19» (1985—1991).
  • «Киев-19М» (1990-?).
  • «Киев-20» (1983—1986).

Об'єктиви для дзеркальних камер з байонетом Н

Об'єктиви під байонет Н для дзеркальних фотоапаратів «Киев-17», «Киев-18», «Киев-19» та «Киев-20» виготовляли завод «Арсенал», білоруське об'єднання «БелОМО» та частково російські КМЗ та Вологодський завод (ВОМЗ).

МодельІлюстраціяФокусна
відстань
Відносний
отвір
Кут поля
зору
ТипВиробник
МС Пеленг 3,5/8А83,5180°надширококутнийБелОМО
МС Зенитар-Н 2,8/16162,8180°надширококутнийКМЗ
МС Пеленг А172,8180°надширококутнийБелОМО
МС Мир-47Н202,596°ширококутнийВОМЗ
МС Мир-73Н202,896°ширококутнийАрсенал
МС Мир-20Н203,596°ширококутнийАрсенал
МС Мир-24Н352,066°ширококутнийАрсенал
ПКС МС Мир-67352,864/84°ширококутний із зміщенням оптичної осіАрсенал
МС Волна-8Н501,245°нормальнийАрсенал
МС Гелиос-81Н502,045°нормальнийАрсенал
МС Калейнар-5Н1002,824,5°телеоб'єктивАрсенал
Телеар-Н2003,512°телеоб'єктивАрсенал
МС Гранит-11Н80 — 2004,512° — 30°варіооб'єктивАрсенал
МС Янтарь-14Н Макро28 — 82 (85)2,8 — 429° — 75°варіооб'єктивАрсенал
МС Янтарь-20Н35 — 2003,5 — 4,512° — 63,5°варіооб'єктивАрсенал
МС Яшма-4Н302,8телеоб'єктивАрсенал

Шкальні камери

Фотокамера «Киев-35А» з об'єктивом МС Корсар 2,8/35.

У 1980-х роках завод «Арсенал» почав виробляти шкальну фотокамеру «Киев-35», прототипом якої є німецький фотоапарат Minox 35[3]. Камера «Киев-35» існувала у двох модифікаціях:

  • «Киев-35А» (1984–?).
  • «Киев-35АМ» (1991–?).

Середньоформатні камери

Класичні середньоформатні камери

Фотокамера «Киев-6С TTL» з об'єктивом Arsat C 2,8/80.
Фотокамера «Киев-60» з об'єктивом МС Волна-3 2,8/80.
  • «Киев-6С» (1971—1980)
  • «Киев-6С TTL» (1978—1986)
  • «Киев-60» (1984-?)

Модульні середньоформатні камери

Фотокамера «Салют» з об'єктивом «Индустар-29» 2,8/80.
Фотокамера «Киев-88» з об'єктивом Arsat B 2,8/80.
  • «Салют» (1957—1972)
  • «Салют-C» (1972—1980)
  • «Киев-88» (1979-?)
  • «Киев-88СМ» (?)
  • «Киев-90» (1983—1985, 1987—1990[4])

Об'єктиви для середньоформатних камер з байонетами Б та В

Об'єктиви під байонет В для фотоапаратів «Салют» та «Киев-88» виготовляв лише завод «Арсенал» і частково російський ДОІ. Своєю чергою, об'єктиви під байонет Б, що був розроблений у 1950-х роках фірмою Carl Zeiss Jena, виготовлялися фірмами Pentacon та Carl Zeiss Jena у НДР, Schneider Kreuznach, Kilfitt, Novoflex та Astro у ФРН, Zoomar у США і на заводі «Арсенал» та уманському заводі «Вега», а також частково у ДОІ. До недавнього часу об'єктиви під байонет Б виготовляли українські фірми Arax та Hartblei.

МодельІлюстраціяФокусна
відстань
Відносний
отвір
БайонетКут поля
зору
ТипВиробник
Зодиак-8
303,5Б, В180°надширококутнийАрсенал
Мир-26
453,5Б, В83°ширококутнийАрсенал, Вега
CZJ Flektogon 4/50504,0Б78°ширококутнийCarl Zeiss Jena
CZJ Flektogon 2,8/65652,8Б64°ширококутнийCarl Zeiss Jena
Мир-3653,5Б, В66°ширококутнийАрсенал
Мир-38
653,5Б, В66°ширококутнийАрсенал, Вега
CZJ Tessar 2,8/80802,8БнормальнийCarl Zeiss Jena
Индустар-29
802,8В44°нормальнийАрсенал, ДОІ
МС Волна-3
802,8Б, В44°нормальнийАрсенал
CZJ Biometar 2,8/80
802,8Б54°нормальнийCarl Zeiss Jena
Вега-12
902,8Б, В47°нормальнийАрсенал
МС Вега-28
1202,8Б, В31°телеоб'єктивАрсенал, Вега
CZJ Biometar 2,8/120
1202,8Б41°телеоб'єктивCarl Zeiss Jena
Калейнар-3
1502,8Б, В28°телеоб'єктивАрсенал, Вега
CZJ Sonnar 2,8/180
1802,8Б24,5°телеоб'єктивCarl Zeiss Jena
Юпитер-36
2503,5Б, В19°телеоб'єктивАрсенал, Вега
МС Телеар-52505,6Б, В18°телеоб'єктивАрсенал
CZJ Sonnar 4/300
3004,0Б15,5°телеоб'єктивCarl Zeiss Jena
Таир-333004,5Б, В15°телеоб'єктивАрсенал
ЗМ-36008,0Б, В7,5°дзеркально-лінзовий телеоб'єктивАрсенал, ДОІ
CZJ Spiegelobjektiv 5,6/100010005,6Бдзеркально-лінзовий телеоб'єктивCarl Zeiss Jena

Напівформатні камери

Фотокамера «Київ-Вега» з об'єктивом «Індустар-М» 3,5/28.
Фотокамера «Вега-2».
Фотокамера «Киев-30»
Фотокамера «Киев-303».
  • «Київ-Вега» (1960—1962)
  • «Вега-2» (1961—1964)
  • «Киев-30» (1975—1983)
  • «Киев-30М» (1987-?)
  • «Киев-303» (1990-?)

Серії

Фотокамери Киев випускались у декількох серіях:

  • далекомірні фотоапарати «Киев-2», «Киев-3», «Киев-4» та «Киев-5» з форматом кадру 24×36 мм, металічним фокальним затвором та змінними об'єктивами. Ці фотокамери за конструкцією подібні до німецьких фотоапаратів Zeiss Contax II та III (окрім Киев-5 з переробленими механізмами взводу затвору та іншою системою візирування об'єкта, що фотографується). Документацію та виробниче обладнання для камер Contax було вивезено до СРСР після Німецько-радянської війни з заводу фірми Zeiss в Дрездені у залік репарацій. «Киев-2» та «Киев-3» були точним відтворенням камер Contax II та III відповідно. Їхні перші партії збирали із залишків деталей німецького виробництва за участю німецьких фахівців, ці апарати мають сьогодні неабияку колекційну вартість;
  • однооб'єктивні дзеркальні середньоформатні камери модульної конструкції із змінною касетою для плівки та фокальним затвором «Салют», «Салют-С», «Киев-88», подібні до камер Hasselblad 1000F та 1600F;
  • мініатюрні фотокамери з форматом кадру 10×14 та 13×17 мм «Киев-Вега», «Вега-2», «Киев-30», «Киев-303», що їхню конструкцію запозичено у японської фотокамери Minolta 16;
  • однооб'єктивні дзеркальні середньоформатні камери «Киев-6С», «Киев-60», подібні до камери VEB Pentacon Six.
  • однооб'єктивні дзеркальна камери з форматом кадру 24×36 мм, фокальним затвором та змінними об'єктивами «Киев-10», «Киев-15Тее» (з байонетом власної розробки, оригінальним фокальним затвором та автоматичним керуванням експозицією) та «Киев-17», «Киев-19», «Киев-19М», «Киев-20» (з байонетом Н — радянським аналогом байонету Nikon F, та ламельним фокальним затвором);
  • компактна автоматична фотокамера у пластмасовому корпусі із форматом кадру 24×36 мм «Киев-35А».

Найпоширенішими серед споживачів в СРСР камерами марки «Киев» були «Киев-4» в кількох модифікаціях, а з 1980-х років — «Киев-19» та «Киев-19М». Середньоформатні камери «Киев» досі вважаються непоганим бюджетним інструментом для фотографа-митця.

На більшості апаратів назва писалася російською («Киев»), але були також випуски з написанням назви українською («Київ»)[5]. Зокрема, написи українською можна зустріти на камерах «Киев-3»[6] та «Киев-Вега»[7].

«Киев» у літературі

Про «Киев» згадує, зокрема, відомий дитячий автор Всеволод Нестайко у повісті «Таємниця трьох невідомих», де хлопці Ява та Павлуша вирішили сфотографувати привида:

— Нiчого все-таки не вийде. Це ж фотоапарата треба не якогось, а такого… якогось спецiального. Щоб уночi знiмав. Моя «Смена» не вiзьме.

Я скипiв.

— Ах ти ж, г-г… — хотiв я сказати на нього за звичкою «глистюк паралiзований», але вчасно збагнув, що одразу втрачу напарника, i сказав: — Г-герой! Теж iще! Якого там спецiального. Просто хорошого апарата треба. «Київ», чи що.

Виноски

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.