Киселинська волость
Киселинська волость — адміністративно-територіальна одиниця Володимир-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії та Української держави. Волосний центр — містечко Киселин.
Киселинська волость | ||||
Центр | Киселин | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 25 666 (1885) | |||
Населення | 6143 осіб (1885) | |||
Густота | 21.9 осіб / км² | |||
Наступники | Ґміна Кісєлін |
Станом на 1885 рік складалася з 14 поселень, 14 сільських громад. Населення — 6143 осіб (3057 чоловічої статі та 3086 — жіночої), 535 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 5644 | 3141 |
Приватної власності | 15190 | 3719 |
Казенної власності | 4457 | — |
Іншої власності | 375 | 213 |
Загалом | 25666 | 7073 |
Основні поселення волості:
- Киселин — колишнє власницьке містечко при річці Стохід за 37 верст від повітового міста, волосне правління, 447 осіб, 55 дворів, православна церква, костел, 2 єврейські молитовні будинки, школа, 29 крамниць, базар щонеділі, 2 ярмарки. За 2 версти — винокурний завод. За 4 версти — колонія Висока з молитовним будинком. За 6 верст — колонія Янів з молитовним будинком. За 6 ½ верст — садиба Городище з паровим і водяним млинами та сукновальнею. За 8 верст — смоляний завод. За 9 верст — колонія Маринків із молитовним будинком. За 9 верст — колонія Вінцентів із молитовним будинком.
- Береськ — колишнє власницьке село, 412 осіб, 40 дворів, православна церква, заїжджий будинок, вітряк.
- Ворочин — колишнє власницьке село при річці Стохід, 410 осіб, 50 дворів, православна церква, каплиця, заїжджий будинок, водяний млин.
- Затурці — колишнє державне і власницьке село при річці Турія, 480 осіб, 73 двори, православна церква, костел, заїжджий будинок.
- Оздютичі — колишнє власницьке містечко при річці Турія, 247 осіб, 22 двори, синагога, єврейський молитовний будинок, водяний млин.
- Сірнички — колишнє власницьке село при річці Сарна, 346 осіб, 51 двір, православна церква, заїжджий будинок, водяний млин.
- Смогилів — колишнє державне село при річці Сарна, 302 особи, 52 двори, православна церква, заїжджий будинок.
- Твердині — колишнє державне і власницьке село при річці Турія, 275 осіб, 44 двори, православна церква, заїжджий будинок.
- Холопечі — колишнє власницьке село при річці Турія, 258 осіб, 43 двори, православна церква, заїжджий будинок, водяний млин.
Під владою Польщі
Гміна Кісєлін | |
1921-1939 | |
Воєводство | Волинське |
---|---|
Повіт | Горохівський |
Адмінцентр гміни | Киселин |
Тип гміни | Сільська |
Громади | 31 |
18 березня 1921 року Західна Волинь анексована Польщею. З 1921 по 1939 роки волость існувала як ґміна Кісєлін Горохівського повіту Волинського воєводства в тих же межах, що й за Російської імперії та Української держави
Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 31 громади[2]:
- Олександрівка — колонії: Олександрівка і Островок;
- Апонівщина — колонія: Апонівщина;
- Береськ — село: Береськ та хутори: Громош, Ямне, Волоки, Заозіря і Запуст;
- Холопичі — село: Холопичі, хутори: Мошенщина і Новосілки та фільварок: Холопичі;
- Щаснівка — колонії: Щаснівка, Киселівка і Августів;
- Діброва — колонії: Діброва і Пасіка;
- Геленів — колонії: Геленів, Забара Гостинська і Забара Німецька;
- Губин — село: Губин та селища: Рогізне і Смолярня;
- Яхимівка — колонії: Яхимівка, Янівець, Медвежа Яма і Волова;
- Янів — колонії: Янів, Липник, Луків, Тристак, Запуск Янівський і Журавець;
- Юнгівка — колонії: Юнгівка, Галли, Кругляк і Жарки;
- Киселин — містечко: Киселин, колонії: Дмитрівка, Леонівка , Запуст Киселинський і Зелена;
- Ледахів — колонія: Ледахів;
- Маньків — колонія: Маньків;
- Маринів — колонії: Маринів і Маків;
- Михайлівка — колонія: Михайлівка;
- Оздютичі — містечко: Оздютичі;
- Оздютичі — село: Оздютичі, колонії: Червінські, Мар'янівка і Застава та фільварок: Оздютичі;
- Павловичі — село: Павловичі та хутір: Помірки;
- Рудня — село: Рудня та колонії: Липник і Мовчанів;
- Студині — село: Студині;
- Сірнички — село: Сірнички;
- Сірнички — колонія: Сірнички;
- Твердині — село: Твердині, колонії: Дунай та фільварки: Твердині I і Твердині II;
- Тумин — село: Тумин, селище: Завали та фільварок: Тумин;
- Вінцентів — колонія: Вінцентів;
- Ворончин — село: Ворончин, колонії: Діброва та селища: Громош, Келецька і Ферма;
- Вілька Садівська — село: Вілька-Садівська;
- Висока — колонії: Висока, Ясинець, Клементинів, Курант і Софіївка;
- Затурці — село: Затурці, хутори: Лихачівка, Кляшторний Кут і Вівчани та фільварки: Затурці I, Затурці II, Затурці III;
- Журавець — село: Журавець.
Після входження Західної України до складу СРСР, у 1940 р. ґміну Кісєлін ліквідовано у зв'язку з утворенням Киселинського (Затурцівського) району.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 15-16 Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine. (пол.)