Кисіль Іван Гордійович

Іван Гордійович Кисі́ль (нар. 27 січня 1896, Мирівка[1][lower-alpha 1] — пом. 25 липня 1971, Київ) — український радянський художник; член Асоціації художників Червоної України з 1923 року та Спілки радянських художників України з 1938 року.

Кисіль Іван Гордійович
Народження 15 (27) січня 1896
Мирівка, Кагарлицький район, Київська округа, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Смерть 25 липня 1971(1971-07-25) (75 років)
  Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Жанр портрет і пейзаж
Навчання Державна художня середня школа імені Тараса Шевченка (1919) і Київський художній інститут (1925)
Діяльність художник
Вчитель Кричевський Федір Григорович і Кричевський Василь Григорович
Член Асоціація художників Червоної України і Національна спілка художників України
Нагороди

Біографія

Народився 15 [27] січня 1896(18960127) року в селі Мирівці (нині Обухівський район Київської області, Україна). 1919 року закінчив Київську художню школу; 1925 року — Київський художній інститут, де навчався у Федора Кричевськго і Василя Кричевського.

Упродовж 1925–1931 років викладав у Києві в художньому технікумі, а у 1930–1931 роках — фотокінотехнікумі.

Брав участь у німецько-радянській війні з 1941 року. Нагороджений орденом Червоної Зірки (11 квітня 1945), медалями «За оборону Ленінграда» (12 червня 1943) і «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945)[1].

Помер у Києві 25 липня 1971 року.

Творчість

Працював у галузі станкового живопису, графіки, монументального мистецтва. Автор олійних пейзажів, портретів, тематичних картин. Серед робіт:

  • малюнки для декоративних тканин, тканих панно та гобеленів («Каховка», «Дніпрогес»)[2];
  • проекти оформлення інтер'єрів громадських споруд (1928—1933, 1955—1958);
  • ілюстрація книг для київського видавництва «Культура»:
    • збірка «Чудеса без чудес», «Кури сплять» Сергія Шервінського (1929);
    • «Ні здобичі, ні толку» Софії Федорченко (1929)[2];
  • серія портретів «Кращі люди Армії і фронту» (1944—1945; сангіна, вугілля);
живопис
  • «Прикордонники» (1937);
  • «Переправа» (1943);
  • «Виборзька фортеця» (1945);
  • «Тарас ;Шевченка серед дітей в Україні» (1946);
  • «Київська ТЕЦ» (1946—1947);
  • «Бориславські нафтопромисли» (1947);
  • «Під Корсунем-Шевченківським» (1947);
  • «Колгоспне квітникарство» (1949);
  • «Зима. Іній» (1951);
  • «Хвиля» (1957);
  • «Дніпро біля Канева» (1958);
  • «Прибій» (1964);
  • «Берег моря» (1960—1970);
  • «Ґенуезька фортеця» (1960—1970);
  • «Яблуня квітуча» (1971);
  • «Півонії» (1971).

Брав участь у виставках з 1924 року, всеукраїнських з 1927 року, зокрема:

  • Всеукраїнська ювілейна виставка, присвяченої 10-річчю Жовтня (1927; пересувна містами України);
  • 3-я Всеукраїнська художня виставка Наркомосу УРСР (1930; пересувна містами України);
  • республіканська шевченківська виставка (1941);
  • 1-ша виставка робіт художників-фронтовиків (1943);
  • 3-я виставка художників Ленінградського фронту (1945; Ленінград);
  • виставка образотворчого мистецтва УРСР (1951);
  • ювілейна художня виставка УРСР (1957);
  • художня виставка, присвячена 100-річчю від дня смерті Тараса Шевченка (1961; Київ)[2].

Персональні виставки відбулися у Виборзі у 1945 році, Києві у 1955 році.

Роботи художника представлені в Національному музеї історії України, Канівському музеї Тараса Шевченка, Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського[3].

Зауваги
  1. В Енциклопедії сучасної України вказана дата народження 17 січня 1896, а місце народження — місто Миронівка.

Примітки
  1. Пам'ять народу.(рос.)
  2. Інвестиції в мистецтво.(рос.)
  3. Аукціонний будинок «ЄвроАрт».

Література

;

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.