Київська унійна архиєпархія (1596–1839)

Київська унійна архієпархія — унійна (греко-католицька) митрополича єпархія з центром у місті Київ, яка постала внаслідок переходу Київської православної архієпархії на унію з Римом у Бересті, 1596-го року. Ліквідована 1839 року на Полоцькому Соборі.

Київська архієпархія у 1772 році.

Наприкінці XVI ст. охоплювала Київське, Новогрудське, Мінське, Віленське та Троцьке воєводства Речі Посполитої, а також Жмудь.

Історія

Київська митрополія

Унійна архієпархія УГКЦ претендує на правонаступництво від Київської православної митрополії, що утворилася в 988 році в результаті хрещення Русі князем Володимиром Святославичем, як церковна провінція Константинопольського Патріархату з центром у місті Києві.

У 1458 році, через появу у Москві окремої Московської митрополії, Константинопольський Патріархат сформував нову Київську митрополію, що перебувала поза впливом московських ієрархів та князів.

Розділення Київської митрополії на Унійну та Православну

У 1596 році рішенням більшості церковної ієрархії Київської митрополії була відновлена єдність з Римом. Єпархія разом з іншими була перепідпорядкована Папі Римському після прийняття Берестейської унії і проіснувала як єдина еклезіальна структура до 1620 року, коли єрусалимський патріарх Феофан, на прохання гетьмана України Петра Сагайдачного, висвятив для Київської православної митрополії митрополита Йова Борецького та нових єпископів, що поклало початок існуванню двох Київських митрополій — унійної (греко-католицької) і православної.

Церковна структура

Після Берестейської унії 1596 унійними стали Київська, Полоцька архієпархії та Пінська, Луцька, Володимирська й Холмська єпархії. Унію не прийняли Львівська та Перемиська єпархії. Після смерти владики Кирила Терлецького в 1607 Луцька єпархія поступово відійшла від унії, повернувшись до неї в 1702 за єпископа Діонісія Жабокрицького. У 1691 до Унійної Київської митрополії приєдналася Перемисьська єпархія за владики Інокентія Винницького, а в 1700 приєдналась Львівська єпархія за єпископа Йосифа Шумлянського. Після взяття у 1616 польськими військами Смоленська, король номінував у 1625 Лева Кревзу-Жевуського на архієпископа Смоленського, започаткувавши тим самим унійну Смоленську архієпархію; у 1773, внаслідок Ужгородської унії 1646 року, виникла Мукачівська греко-католицька єпархія.

Впродовж 1798—1809 років на території Нової Східної Пруссії в складі Королівства Пруссії існувала Супрасльська унійна єпархія. Структура Унійної Церкви в Речі Посполитій 1772 року

До часу поділів Речі Посполитої Руська Унійна Церква налічувала 9 300 парафій, 10300 священиків і 4500000 прихожан (тоді як все населення Речі Посполитої становило 12300000 осіб). Крім того, Унійній Церкві належало 172 монастирі з 1 458 ченцями.

Архиєпископи


Ліквідація Київської Унійної митрополії

Київська Унійна Митрополія була ліквідована в 1839 р. на соборі в Полоцьку і насильно приєднана до Російської Православної Церкви щойно після смерті Йосафата Булгака.

Література
  • Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 788 с.: іл. ISBN 985-11-0378-0.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.