Клименко Василь Олексійович

Васи́ль Олексі́йович Климе́нко (нар. 13 березня 1975(19750313), Донецька область, Українська РСР — пом. 24 червня 2014, м. Макіївка, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, миротворець, молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, снайпер 72-ї окремої механізованої бригади.

Клименко Василь Олексійович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 13 березня 1975(1975-03-13)
Вороньків
Смерть 24 червня 2014(2014-06-24) (39 років)
Макіївка, Донецька область
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 72 ОМБр
Війни / битви

Миротворча місія у Косові
Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Біографія

Народився у Воронькові (в інших джерелах — на Донеччині). Останні 15 років мешкав у с. Вороньків Бориспільського району Київської області, куди переїхав із сім'єю.

Учасник миротворчої операції у Косові.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України призваний за частковою мобілізацією 20 березня 2014 року.

Молодший сержант, снайпер 72-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2167, м. Біла Церква.

З травня виконував завдання в районі Волновахи, Маріуполя, Амвросіївки.

23 червня 2014 група з шести неозброєних військовослужбовців механізованого батальйону — заступник командира батальйону капітан Роман Засуха, заступник начштабу, водій-механік, навідник-оператор, кулеметник і снайпер Василь Клименко, — на машині виїхала у відпустку після виконання завдань на кордоні з РФ, однак у ніч на 24-те заблукала в дорозі і натрапила на блокпост бойовиків терористичного угруповання «Російська православна армія» поблизу міста Макіївка. Згодом на російських телеканалах з'явилось відео допитів поранених і побитих українських військовослужбовців у Макіївці. Російські журналісти брали участь у допитах, вимагали сказати на камеру, що керівництво ЗСУ дало наказ стріляти по мирних мешканцях. Коли Засуха сказав, що такого наказу не було, йому прострелили ногу. В подальшому заручників передали угрупованню «Оплот», а по тому — банді Безлера («Бєс») в Горлівку, наприкінці липня звільнили за обміном на російську терористку Ольгу Кулигіну[1]. Як розповів звільнений з полону капітан Засуха, бойовики сказали, що розстріляли Василя Клименка, бо в його військовому квитку вказано, що він снайпер, але сам Засуха тіла не бачив і пострілу не чув[2][3].

З 23 червня 2014 вважався зниклим безвісти.

Залишилися дружина Тетяна Василівна і двоє дітей, — 15-річна донька та 11-річний син.

4 липня 2016 року нагороджений орденом посмертно. Станом на серпень 2017-го тіло не знайдене.

Нагороди

Указом Президента України № 291/2016 від 4 липня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].

Примітки
  1. Терорист Ігор Безлер хоче обміняти агента ФСБ Ольгу Кулигіну на 15 українських полонених // iPress.ua, 27 липня 2014
  2. Місяць у полоні Безлера: історія Романа Засухи та його дружини // «ВВС Україна», 4 серпня 2014
  3. Рятуючи чоловіка, дружина заступника комбата 72-ї бригади капітана Засухи сама пішла у полон до Бєса(рос.) // «Факти», 13 серпня 2014
  4. Указ Президента України від 4 липня 2016 року № 291/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.