Князь Володимир

Володимир Красне Сонечко — персонаж руського билинного епосу, великий князь київський. На складання образу вплинув Володимир Святославич - київський князь, одна з ключових фігур билин київського циклу, що об'єднує багатьох руських богатирів. Билинний князь Володимир не є точним віддзеркаленням історичної постаті Володимира Святославича. Він є їхнім главою, але, разом з тим, сам він не має жодних прав зватися богатирем. Його можна сприймати як народне відображення, синтез декількох історичних особистостей, або ж як зовсім міфічну особу. Він полюбляє у час небезпеки користуватися послугами богатирів, пригощаючи їх за це, проте, разом з тим, не бажаючи ризикувати власним життям, а часом він і чинить з богатирями несправедливо. З точки зору Ореста Міллера, хороші і погані риси билинного князя Володимира могли скластися під різними впливами. Відомо, наприклад, що важкою працею народ вважає тільки працю фізичну, якою не займаються владарі. І сонце повільно рухається небом, перебуваючи у стані спокою в бездіяльності, і без всіляких зусиль зі свого боку посилає на землю свої промені; та нерідко воно буває пекучим і злісним. Звідси, можливо, деякі риси в особі билинного князя Володимира, доповнені відображенням стародавнього історичного деспотизму патріархальних часів, або ж впливом візантійських поглядів на необмежену верховну владу, або спогадами епохи Івана Грозного.

«Володимир Красне Сонечко і його дружина Апраксия Королевічна». 1895. Ілюстрація до книги «Російські билинні богатирі»

Володимир, окрім билин, також виступає головною дійовою особою ще й у вірші про Голубину книгу; він носить там імена: Володар, Володимер, Володимир Сиславіч, Володумор; замінює він також Волота або Волотомана у «Єрусалимській бесіді» або «Повісті града Єрусалима», де ім'я Володимир, більш популярне і улюблене народом, витіснило собою більш давнє «Волот» або «Волотоман».