Ковалин

Відображення Ковалина на Загальній карті України Гійома Боплана, 1648 р.

Поселення ще в старовину називалося «Ковалі». З великого шляху, що йшов з Переяслава до Києва, тяглася дорога до Ковалина і спускалася з гори, де зараз у селі стоїть магазин, а далі річковою долиною – до Дніпра. Це була важка дорога, але безпечна для перевезення товарів на Лівобережжя. Ось тут при спуску з гори і поселилися ковалі. Купці разом з верховою охороною робили біля них привал для ремонту упряжі, щоб підкувати коней, бо взимку кригою не підкований кінь пройти не може. Так ця місцевість стала називатися «Ковалі».[1][2]

Перша письмова згадка про село відноситься до 1581 року, де в польському джерелі — «Регістр поборів землі Київської» — згадується село Ковалин (Kowalin) на Карані на землях Пустинського монастиря. В ній зазначено, що лише як 1 рік осаджено тільки.

Позначене на одній з ранніх мап авторства Гійома Левассера де Боплана, укладеній орієнтовно 1635 року, що зберігається в Державному архіві Швеції.[3]

За часів козаччини село належало до Першої сотні Переяславського полку Війська Запорозького.[4]

з 1751 року церква Різдва Пресвятої Богородиці[5]

Карта Київського намісництва на якій також відображений Ковалин, 1792 р.

За описом Київського намісництва 1781 року село відносилось до Переяславського повіту цього намісництва, і у ньому нараховувалось 104 хати виборних козаків, козаків підпомічників та підсусідків.[6]

За книгою Київського намісництва 1787 року у селі проживало 324 душ. Було у володінні різного звання «казенних людей» і козаків та власників — полковника Луки Лукашевича і колезького асесора Концевича.[7]

З ліквідацією Київського намісництва село як і увесь Переяславський повіт перейшло до складу Полтавської губернії.

Є на мапі 1812 року[8]

За даними 1859 року село є «власницьким та козацьким»; дворів — 126; населення — 966 особи (ч. — 483, ж. — 483); є православна церква, сільське училище та волосна управа[9].

У 1880 році у Ковалині знаходилось волосне правління Ковалинської волості Переяславського повіту. Однак, наприкінці XIX століття волосне правління перенесено до села Єрківці і назву волості змінено на Єрковецька.

У 1920-х роках Ковалин входив до Рогозівського району Київської округи УРСР.

В 1930 році у Ковалині було 417 дворів та мешкало 2010 жителів. Влітку того ж року було організовано дві артілі — «Нове життя» та ім. Шевченка, які в 1931 році об'єднались в одне господарство — колгосп ім. Леніна. Під час колективізації розкуркулено 7 сімей. До наших днів дійшли фрагменти записів з книги реєстрації смертей за січень-листопад 1932 року, які засвідчують велику смертність дітей і людей працездатного віку. Загальна кількість померлих від голоду близько 500 чоловік, з них поіменно встановлено — 40. Поховані жертви Голодомору на сільському кладовищі, де встановлено дерев'яний хрест з написом: «Жертвам Голодомору 1932—1933 рр.»[10].

16 вересня 1941 року село було окуповане військами Вермахту під час німецько-радянської війни. За 2 роки німецького забрали на роботи 250 юнаків і дівчат з яких 11 чоловік не повернулося.

У післявійськовий час почалася відбудова села. Вже в 1955 році колгосп мав усю необхідну техніку для роботи. Будувалися нові стайні. Побудовано великий цегляний клуб для села, з'явилися нові магазини, контора, заасфальтовані дороги.

В 1992 році населення Ковалина збільшилось на 270 будинків завдяки переселенцям із Чорнобильської зони відчуження. 560 жителів села Новий Мир Поліського району Київської області переселились до Ковалина. З приїздом переселенців у селі була побудована нова школа. В 2010 році було відкрито пам'ятник жертвам Чорнобиля.[11]

У листопада 2017 року Ковалин увійшов до Дівичківської сільської об'єднаної територіальної громади утвореної шляхом об'єднання жителів сіл: Дівички, Єрківці, Ковалин, Стовп'яги, Веселе, Гречаники, Кавказ.[12][13]

• Буряк Марія Пантелеймонівна (1935-2008) — майстриня декоративного розпису, Заслужений майстер народної творчості України.
• Роман Олексій Петрович (1922-1995) — військовик, Герой Радянського Союзу.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

• (рос. дореф.) Списки населенныхъ мѣстъ Россійской имперіи / Н. Штинецъ. — Санкт-Петербургъ : Центральный статистический комитетъ Министерства внутренихъ дѣлъ, 1862. — Т. Т. XXXIII Полтавская губернія.