Ковильне (Джанкойський район)

Кови́льне (до 1945 року Той-Тьобе, крим. Toy Töbe) село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 595 осіб. Орган місцевого самоврядування - Луганська сільська рада. Розташоване в центрі району.

село Ковильне
Країна  Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Луганська сільська рада
Облікова картка Ковильне 
Основні дані
Населення 595
Поштовий індекс 96142
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°47′50″ пн. ш. 34°16′55″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради 96140, АРК, Джанкойський район, с.Луганське, пров.Центральний, 7
Карта
Ковильне
Ковильне
Мапа

 Ковильне у Вікісховищі

Географія

Ковильне - село в центрі району в степовому Криму, висота над рівнем моря - 17 м [1]. Сусідні села: Ударне за 0,5 км на південь і Луганське за 3 км на захід. Відстань до райцентру - близько 16 кілометрів, найближча залізнична станція - Богемка (на лінії Джанкой-Армянськ ) за 1 км.

Історія

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму ... 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Тойтепе входило до Орта Чонгарського кадилику Карасубазарського каймакамства [2].

Після приєднання Криму до Російської імперії (8) 19 квітня 1783 [3], (8) 19 лютого 1784, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Перекопського повіту [4]. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входила в Перекопський повіт Новоросійської губернії [5]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії [6], Той-Тьобе був включений до складу Джанайськоъ волості Перекопського повіту.

За Відомості про всіх селища в Перекопському повіті... від 21 жовтня 1805 року , у селі Тойтебе числилося 14 дворів, 73 кримських татарина, 27 циган і 1 ясир [7]. На військово-топографічної карті 1817 село Туйтобе позначене з 15 дворами [8]. Після реформи волосного поділу 1829 року Той-Тьобе залишився у складі Джанайської волості [9]. Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар в Туреччину [10], село спорожніло і на карті 1842 року село записана як Аджень Тойтьобе і позначене умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів [11] (населення скоротилося внаслідок еміграції кримських татар в Туреччину [10]).

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Ішуньської волості. Згідно «Пам'ятної книги Таврійської губернії за 1867 рік» , село було покинуте жителями в 1860-1864 роках, внаслідок еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853-1856 років, в Туреччину [12] і залишалося в руїнах[13]. Але вже на триверстовій мапі 1865-1876 року в селі Аджень Тойтьобе позначено 2 двори [14]. У «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року» за результатами Х ревізії 1887 року записаний Тай-тебе з 12 дворами і 68 жителями.

Після земської реформи 1890 року[15] Той-Тьобе віднесли до Богемської волості. У «...Пам'ятній книзі Таврійської губернії за 1892 рік» у відомостях про Богемську волость ніяких даних про село, крім назви, не наведено [16]. За «... Пам'ятною книгою Таврійської губернії нза 1900 рік» на хуторі Той-Тьобе числилося 19 жителів у 2 дворах [17]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року [18], у Богемській волості Перекопського повіту значаться 2 хутора Той-Тьобе [19].

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район [20]. У 1922 році повіти перетворили в округи [21]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округи були ліквідовані, основний адміністративною одиницею став Джанкойський район [22] і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСРза Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Той-Тьобе входив до складу скасованої до 1940 року [23] Джадрія-Борлакської сільради Джанкойського району [24].

Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року, Той-Тьобе перейменували в Ковильне [25].

Примітки

  1. Прогноз погоди в с. Ковильне (Крим). Weather.in.ua. Процитовано 6 квітня 2015.
  2. Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто складається. // Камеральний опис Криму, тисяча сімсот вісімдесят чотири года. — +1888.
  3. Гржибовська, 1 999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 с. 96.
  4. Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784, стор. 117.
  5. Про новий поділі Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
  6. Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенатові про створення Таврійської губернії, с. 124.
  7. Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті перебувають з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805. // Известия таврійської вченої комісії, т. 26. Стор. 102. — 1897.
  8. Карта Мухіна +1817 року. Археологічна карта Криму. Процитовано 20 березня 2015.
  9. Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 с. 136.
  10. Ляшенко В. І. До питання про переселення кримських мусульман до Туреччини наприкінці XVIII - першій половині ХІХ століть. Культура народів Причорномор'я. Том 2. Архів Option = com_content & task = view & id = 28 оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
  11. Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 р. Археологічна карта Криму. Архів [http: //www.archmap.ru/1842/42-1-4.jpg оригіналу] за 23 вересня 2015. Процитовано 21 березня 2015.
  12. Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // {{{Заголовок}}}. — 2 005.
  13. Ханацкій К. В. {{{Заголовок}}}. — Сімферополь : друкарня Таврійського Губернського Правління, 1867. — С. 419. Архівовано 2015-06-26 у Wayback Machine.
  14. Трехверстовая карта Криму ВТД 1865-1876. Лист XXXII-13-a
  15. Борис Веселовский. Історія земства за сорок років. Т. 4; Історія земства. — 1911.
  16. Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
  17. Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
  18. Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915
  19. Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915 рік, с. 235.
  20. Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
  21. Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
  22. Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  23. Административно-территориальное поділ РРФСР на 1 січня 1940 року. Стор. 389. Комісія з адміністративно-територіальним поділом при РНК РРФСР. 1940. Процитовано 3 квітня 2015.
  24. Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року, с. 320.
  25. Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.