Колосова

Колосова́ — село в Україні, у Кременецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване в центрі району. До 2020 - центр сільради, якій були підпорядковані села Двірець і Рудка. З облікових даних виключений хутір Червона у зв'язку з переселенням жителів.

село Колосова
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Кременецький
Рада Кременецька міська громада
Облікова картка Колосова 
Основні дані
Засноване 1545
Населення 393
Територія 8.960 км²
Густота населення 43.86 осіб/км²
Поштовий індекс 47033
Телефонний код +380 3546
Географічні дані
Географічні координати 50°02′09″ пн. ш. 25°41′31″ сх. д.
Відстань до
районного центру		 10 км
Місцева влада
Адреса ради 47033, с. Колосова
Карта
Колосова
Колосова
Мапа

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Кременецької міської громади [1]

Населення — 419 осіб (2003).

Історія

Перша писемна згадка — 1545.

У переліку замкових сіл та людей при Кременецькому замку (дані за люстраціями 1542, 1545, 1552 рр): -Колосова (8 тяглих, 4 путніх; те ж; );[2]

1583 належало Ф. Ласці.

Населення

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[3]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 100 %

Релігія
Зовнішні відеофайли
 У селі на Кременеччині все ще ділять церкву на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 4 вересня.

Є церква Івана Богослова (1990). На початку вересня 2015 року розпорядженням голови Тернопільської ОДА статут місцевої громади УПЦ МП перереєстрували на статут громади УПЦ КП, ліквідувавши громаду УПЦ МП. Прихильники двох конфесій не змогли домовитись про почергові богослужіння в храмі.[4]

Віряни московського патріархату оскаржили дії обласної влади в Кременецькому районному суді, який скасував почерговість користування церквою, яку затвердили в ТОДА. Апелювати це рішення віряни Київського патріархату приїхали до Тернополю, однак у суді почергового богослужіння вони не добилися, бо прихильники УПЦ МП відмовилися йти на компроміс.

2 червня 2016 року Львівський апеляційний адмінсуд визнав законним розпорядження голови Тернопільської ОДА щодо перереєстрації статуту УПЦ (МП) на статут УПЦ КП.[5] Після набуття цим рішенням законної сили прихильники УПЦ КП намагалися відстояти свої права на храм, у чому їм заважали віряни УПЦ МП.[6]

23 листопада 2016 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за скаргою релігійної громади УПЦ (МП) проти Тернопільської ОДА було скасоване рішення Апеляційного суду Тернопільської області[7]. Справу за позовом прихильників УПЦ (МП) проти скасування їхньої громади, повернули на повторний розгляд.

Прихильники УПЦ (МП), не маючи статусу юридичної особи, почали будівництво нового храму на приватній території та звершують богослужіння в облаштованому житловому будинку. Новий храм був збудований весною 2018 року, віряни УПЦ (МП) розпочали готувати його до освячення.

Пам'ятки

Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1985, скульптор С. Соколов).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, 2 торговельні заклади, тік, тракторна бригада.

Відомі люди

Народилися
  • Іван Вихованець — вчений-мовознавець.
  • Петро Грицюк — доктор економічних наук.

Примітки
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 7 жовтня 2021.
  2. Кременецький замок | Спадщина Предків. spadok.org.ua. Процитовано 9 жовтня 2021.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
  4. На Тернопільщині через релігійний конфлікт вірні УПЦ КП моляться в будинку священика // Релігійно-інформаційна служба України. — 2016. — 10 лютого.
  5. Суд визнав законним перехід на Тернопільщині громади з Московського до Київського патріархату // Релігійно-інформаційна служба України. — 2016. — 6 червня.
  6. Вірянам УПЦ КП довелося зрізати замки, аби потрапити до свого храму // Релігійно-інформаційна служба України. — 2016. — 13 червня.
  7. Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine. // Єдиний державний реєстр судових рішень. — 2016. — 23 листопада.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.