Конклав 2013

Конклав 2013 року (лат. Conclave anni 2013) — вибори 266-го Папи Римського. До відкриття Конклаву папа Бенедикт XVI дав можливість кардиналам почати конклав «достроково», не вичікуючи 15 днів після оголошення «вакантного престолу»[1]. Конклав почався 12 березня в 15:30 за місцевим часом, в його роботі брали участь 115 кардиналів. Засідання проходили в будівлі Сікстинської капели[2].

25 лютого 2013 Папа Бенедикт XVI змінив статут[3], щоб прискорити процес ухвалення рішення щодо свого наступника. Раніше голова прес-центру Святого Престолу Федеріко Ломбарді вже повідомляв[4], що церковні правила, що регулюють час і порядок роботи подібних зібрань, можуть бути «порушені» через історичну унікальність ситуації у випадку з Бенедиктом XVI.

4 березня 2013 в Ватикані збиралися члени Генеральної конгрегації кардиналів, щоб призначити дату конклаву, на якому буде обрано нового Папу Римського[5].

З 117 (у тому числі двох неактивних) кардиналів-вибірників Конклаву більше половини представляють Європу. Бенедикт XVI після зречення не зберіг за собою сан кардинала і не брав участі в конклаві.

13 березня новим папою був обраний Хорхе Маріо Бергольо, який прийняв ім'я Франциск.

Претенденти на папство

В ЗМІ було названо більше двох десятків відомих кардиналів, які були папабілямі — можливими кандидатами на папський престол. У числі найбільш імовірних кандидатів називали наступних кардиналів[6][7][8]:

  • Хорхе Маріо Бергольо[6][8] — кардинал-священик з 2001 року, архієпископ Буенос-Айреса та примас Аргентини, головний суперник кардинала Ратцінгера на конклаві 2005 року, з Аргентини, 76 років, обраний Папою римським;
  • Френсіс Арінзе[6][7][8] — кардинал-єпископ з 1985 року, колишній префект Конгрегації Богослужіння та Дисципліни Таїнств, 80 років;
  • Пітер Тарксон[6][7] — порівняно молодий та активний кардинал-священик з 2003 року, голова Папської Ради Справедливості та Миру, з Гани, 64 роки;
  • Анджело Скола[6][7] — кардинал-священик з 2003 року, архієпископ Мілана, з Італії, 71 рік;
  • Марк Уелле[6][7] — кардинал-священик з 2003 року, префект Конгрегації по справах єпископів, з Канади, 68 років;
  • Джанфранко Равазі[6] — кардинал-диякон з 2010 року, голова Папської Ради з Культурі, Ватикан, 70 років;
  • Крістоф Шенборн[7][8] — кардинал-священик з 1998 року, архієпископ Відня, з Австрії, 68 років.
  • Оскар Родрігес Марадьяга[8] — кардинал-священик з 2001 року, архієпископ Тегусігальпи, з Гондурасу, 70 років.
  • Оділь Шерер[7] — кардинал-священик з 2007 року, архієпископ Сан-Паулу, з Бразилії, 63 роки.

Статистика Конклаву 2013

Папський Конклав 2013
Вибірники 117[9] загальної кількості
Були відсутні 2
(Дармаатмаджа та О'Брайен)[10]
Були присутні 115
Африка 11
Азія і Близький Схід 11
Європа 61
Океанія 1
Північна Америка 17
Південна Америка 16[11]
ВІДРІКШИЙСЯ ПАПА Бенедикт XVI
(2005—2013)
НОВИЙ ПАПА Франциск

Учасники конклаву

Кардинали, що не беруть участь в роботі конклаву

Список кардиналів Римсько-католицької Церкви, старше 80 років на момент зречення папи римського Бенедикта XVI 28 лютого 2013. Також вони не мали права брати участь у Папському конклаві, який розпочався 12 березня 2013 для того, щоб обрати наступника Бенедикта XVI.

Цей список складений в алфавітному порядку в межах географічних місць.

Більшість кардиналів зведені в сан Папою Іоанном Павлом II — 72 кардинала, Папою Бенедиктом XVI — 16 кардиналів та Папою Павлом VI — двоє.


Римська курія

  1. Джильберто Агустоні — колишній префект Верховного Трибуналу Апостольської Сигнатури;
  2. Фьоренцо Анджеліни — колишній голова Папської Ради з пасторського піклуванню про працівників охорони здоров'я;
  3. Лоренцо Антонетті — колишній голова Адміністрації церковного майна Святого Престолу;
  4. Френсіс Арінзе — колишній префект Конгрегації Богослужіння та Дисципліни Таїнств;
  5. Доменіко Бартолуччі — колишній керівник хору Сікстинської Капели;
  6. Вільям Уейкфілд Баум — колишній великий пенітенціарій;
  7. Вальтер Брандмюллер — колишній голова Папської Комітету з історичних наук;
  8. Альбер Вануа — колишній секретар Папської біблійної комісії;
  9. Едуард Ідріс Кассіді — колишній голова Папської ради зі сприяння християнській єдності;
  10. Даріо Кастрільон Ойос — колишній голова Папської комісії Ecclesia Dei;
  11. Агостіно Каччавіллан — колишній голова Адміністрації церковного майна Святого Престолу;
  12. Джованні Коппа — колишній апостольський нунцій;
  13. Андреа Кордеро Ланца ді Монтецемоло — колишній архіпресвітер папської базиліки Сан-Паоло фуорі ле Мура;
  14. Жорж-Марі-Мартен Котто — колишній богослов Папського Дому;
  15. Бернард Френсіс Лоу — колишній архіпресвітер базиліки Санта Марія Маджоре;
  16. Дурайсамі Симон Лурдусамі — колишній префект Конгрегації у справах східних церков;
  17. Франческо Маркізано — колишній голова Кадрової Служби Святого Престолу;
  18. Едуардо Мартінес Сомало — колишній Камерленго, колишній префект Конгрегації Богослужіння та Дисципліни Таїнств;
  19. Ренато Раффаеле Мартіно — колишній голова Папських Рад справедливості та миру та по пасторському піклуванню про мігрантів та мандруючих;
  20. Хорхе Артуро Медіна Естевес — колишній префект Конгрегації богослужіння та дисципліни таїнств;
  21. Хорхе Марія Мехіа — колишній бібліотекар Римської Церкви;
  22. Поль Пупар — колишній голова Папської ради по Культурі;
  23. Жозе Сарайва Мартінш — колишній префект Конгрегації з канонізації святих;
  24. Еліо Сгречча — колишній президент Папської Академії Життя;
  25. Серджіо Себастьяні — колишній голова Префектури економічних справ Святого Престолу;
  26. Акілле Сільвестріні — колишній префект Конгрегації у справах східних церков;
  27. Анджело Содано декан Колегії кардиналів;
  28. Джеймс Френсіс Стеффорд — колишній великий пенітенціарій;
  29. Йозеф Томко — колишній префект Конгрегації Євангелізації Народів;
  30. Роберто Туччі — колишній директор Ватиканського Радіо;
  31. Карло Фурно — колишній архіпресвітер патріаршої ліберійського базиліки;
  32. Едмунд Казимир Шоку — колишній голова Папської комісії у справах держави-​​граду Ватикану, колишній губернатор Ватикану;
  33. Хуліан Ерранс Касадо — колишній голова Дисциплінарної Комісії Римської курії;
  34. Роже Марі Елі Ечегарай віце-декан Колегії кардиналів.

Європа

Італія
  1. Джакомо Біффі — колишній архієпископ Болоньї;
  2. Сальваторе Де Джорджі — колишній архієпископ Палермо;
  3. Джованні Канестрі — колишній архієпископ Генуї;
  4. Сільвано Пьованеллі — колишній архієпископ Флоренції;
  5. Камілло Руїні — колишній генеральний вікарій Риму;
  6. Ерзільо Тоніні — колишній архієпископ Равенни;
  7. Марко Че — колишній патріарх Венеції.
Іспанія
  1. Франсиско Альварес Мартінес — колишній архієпископ Толедо;
  2. Рікардо Марія Карлес Гордо — колишній архієпископ Барселони;
  3. Хосе Мануель Естепа Льяуренс — колишній військовий ординарій Іспанії.
Польща
  1. Хенрік Роман Гульбіновича — колишній архієпископ Вроцлава;
  2. Франтішек Махарський — колишній архієпископ Кракова;
  3. Станіслав Казімєж Нагі — титулярний архієпископ Холара.
Німеччина
  1. Карл Йозеф Беккер єзуїт;
  2. Фрідріх Веттер — колишній архієпископ Мюнхена.
Україна
  1. Любомир Гузар — колишній верховний архієпископ Київський та Галицький;
  2. Маріан Яворський — колишній архієпископ Львова.
Велика Британія
  1. Кормак Мерфі-О'Коннор — колишній архієпископ Вестмінстера.
Угорщина
  1. Ласло Пашкаі — колишній архієпископ Естергома-Будапешта.
Ірландія
  1. Десмонд Коннелл — колишній архієпископ Дубліна.
Латвія
  1. Яніс Пуятс — колишній архієпископ Риги.
Мальта
  1. Проспер Грек — августинець.
Нідерланди
  1. Адріанус Йоханнес Симонис — колишній архієпископ Утрехта.
Румунія
  1. Лучіан Мурешан верховний архієпископ Фагараш-Альба Юлія, глава Румунської католицької церкви.
Словаччина
  1. Ян Хризостом Корець — колишній єпископ Нітри.
Франція
  1. Бернар Панафье — колишній архієпископ Марселя.
Чехія
  1. Мілослав Влк — колишній архієпископ Праги.
Швейцарія
  1. Анрі Швер — колишній єпископ Сьйона.

Азія

Філіппіни
  1. Рікардо Хамін Відаль — колишній архієпископ Себу;
  2. Гауденсіо Борбон Росалес — колишній архієпископ Маніли.
Індія
  1. Симон Ігнатій Пімента — колишній архієпископ Бомбея.
Ірак
  1. Еммануель III Деллі — колишній патріарх Вавилона халдейського.
Китай
  1. Іосиф Чень Жіцзюнь — колишній єпископ Гонконгу.
Корея
  1. Микола Чон Джин Сік — колишній архієпископ Сеула.
Ліван
  1. Насрулла Бутрос Сфейр — колишній маронітський патріарх Антіохії.
Таїланд
  1. Михайло Міча Кітбунчу — колишній архієпископ Бангкока.

Північна Америка

США
  1. Едуард Майкл Іган — колишній архієпископ Нью-Йорка;
  2. Вільям Генріх Кілару — колишній архієпископ Балтімора;
  3. Теодор Едгар Маккеррік — колишній архієпископ Вашингтона;
  4. Адам Джозеф Мейд — колишній архієпископ Детройта.

Латинська Америка

Бразилія
  1. Серафін Фернандіс ді Араужу — колишній архієпископ Белу-Оризонті;
  2. Паулу Еварісті Арнс — колишній архієпископ Сан-Паулу;
  3. Жозе Фрейрі Фалкао — колишній архієпископ Бразиліа;
  4. Еузебіу Оскар Шейді — колишній архієпископ Сан-Себастьян-до-Ріо-де-Жанейро.
Аргентина
  1. Естаніслао Естебан Карліч — колишній архієпископ Парани.
Колумбія
  1. Педро Рубіано Саенс — колишній архієпископ Боготи.
Мексика
  1. Хав'єр Лосано Барраган — колишній голова Папської Ради з пасторському піклуванню про працівників охорони здоров'я.
Нікарагуа
  1. Мігель Обандо Браво — колишній архієпископ Манагуа.

Африка

Ангола
  1. Алешандри ду Нашсіменту — колишній архієпископ Луанди.
Замбія
  1. Медардо Джозеф Мазомбве — колишній архієпископ Лусаки.
Камерун
  1. Крістіан Війган Тумі — колишній архієпископ Дуали.
Кот-д'Івуар
  1. Бернар Агре — колишній архієпископ Абіджана.
Мозамбік
  1. Алешандри Жозе Марія душ Сантуш — колишній архієпископ Мапуту.
Уганда
  1. Еммануїл ваман — колишній архієпископ Кампали.

Австралія та Океанія

Австралія
  1. Едуард Бід Кленсі — колишній архієпископ Сіднея.
Нова Зеландія
  1. Томас Стеффорд Вільямс — колишній архієпископ Веллінгтона.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.