Коноплі звичайні

Попередньо визнаним (англ. preliminary accepted) у Флорі Європи вважається лише один підвид, який раніше вважався видом:[3]

• Cannabis sativa subsp. indica (Lam.) E.Small & Cronquist — коноплі звичайні індійські.

Раніше виділені як вид коноплі дикі (Cannabis ruderalis Janisch.) та різновид коноплі звичайні дикі Cannabis sativa var. spontanea Vavilov віднесені до синонімів[4].

Багато інших різновидів, запроваджених раніше, останнім часом не визнаються більшістю систематиків

• Cannabis sativa subsp. intersita (Soják) Soják[5]
• Cannabis sativa L. var. indica (Lam.) Wehmer[5]
• Cannabis sativa var. kafiristanica (Vavilov) E.Small & Cronquist[5]
• Cannabis sativa var. ruderalis (Janisch.) S.Z.Liou[5]
• Cannabis sativa var. sativa L.[6]
• Cannabis sativa var. spontanea Vavilov[6]

Сучасною українською науковою назвою рослини є коноплі звичайні, хоча в літературі часто використовується назви коноплі посівні (дослівний переклад латинського видового прикметника) та коноплі корисні — переклад англійського словосполучення useful hemp. Доволі часто трапляється й форма назви в однині — конопля посівна — як наслідок «русифікації» назви^{[джерело?]}.

Коноплі посівні — однорічна дводомна рослина.

Рослини, що несуть жіночі квітки, називають «матірка», «гайдарак», «гайдурі» або просто коноплі, а чоловічі — «плоскінь», «замашка», «коноплі білі»[1].

Корінь конопель стрижневий, проникає на глибину 1,5 — 2 м. Основна маса коренів розвивається у шарі до 40 см. Коріння плосконі за масою у 2 — 3 рази менше коренів матерки.

Стебло прямостояче, просте, рідше гіллясте, внизу округле, у верхній частині шестигранне, жолобчасте, покрите залозистими волосками. Зазвичай воно досягає 1½ метра заввишки, а у деяких різновидів і набагато більше, так у var. chinensis (китайських конопель) воно буває до 3 — 6 метрів.

Листя довго-черешчате, нижнє — лапчастого-складене з 5 — 7 (рідко 9) вузьких зубчастих по краях листочків; верхні — трилопатеві або цільні. Міжвузля довгі. Нижнє листя розташоване супротивно, верхнє — почергово. При листку розвинені два вільні прилистки.

Цвітіння конопель звичайних (на відміну від поширених дикорослих конопель диких) починається пізніше, у серпні — вересні. Сигналом для початку цвітіння служить значне подовження темної частини доби.

Квітки одностатеві; рослина дводомна, чоловічі рослини зацвітають трохи раніше. Запилюється вітром.

Чоловічі суцвіття (складні китиці або волоті) розміщені на бічних гілках або верхівці стебла; жіночі стиснуто-колосоподібні суцвіття розвиваються у пазусі листків. Чоловічі квітки з п'ятьох сегментів, зеленувато-жовтого кольору, з п'ятьма тичинками, що несуть довгі пиляки з великою кількістю пилку.

Жіночі квітки складаються з однолисткового покриву, маточки з одногнізною зав'яззю та двома ниткоподібними перистими приймочками.

зародок зігнутий, насіння без білка.
Плід — двостулковий горішок світло-сірого забарвлення, часто з мозаїчним малюнком. Діаметр плода 2 — 5 мм. Маса 1000 насінин від 9 до 22 г.

Часто зустрічається здичавілою по засмічених місцях. Дикорослу (або здичавілу) форму донедавна розглядали як самостійний ботанічний вид — коноплі дикі (Cannabis ruderalis Janisch.)

Відомі сорти конопель посівних (гібриди з коноплями індійськими не включено):

• Mexican (Acapulco gold, Oaxacan, Zacatecas Purple, Guerrero Gold, Michoacan)
• Brazillian (Manga Rosa, Santa Maria)
• Colombian (Colombian Red, Santa Marta Colombian Gold)
• African (Durban, Swazi, Power Plant, Congolese, Malawi Gold, Angolese, Lesothan, Nigerian)
• Thai (Lemon Thai, Juicy Fruit Thai, Chocolate Thai)
• Cambodian
• Haze
• Золотоноша, інгреда

У насінні конопель міститься 30 — 38 % жирної олії, що складається головним чином з гліцеридів ненасичених жирних кислот (лінолевої, ліноленової та масляної). Знайдено також білки, амінокислоти (гліколь, аланін, валін, лейцин, ізолейцин, фенілаланін, треонін, тирозин, аспаргінову кислоту, трігонеллін, оксипролін та інші), вуглеводи, спирт квебрахт, фенольні сполуки (канабінол та канабідіол) і сліди алкалоїдів.[9]

Здавна відомі як корисна дика рослина, їх знали ще єгиптяни за 1500 років до н. е. За свідченнями Геродота, коноплі дикі у великих кількостях збирали скіфські племена Причорномор'я.[10]

Коноплі родом з центральної та західної Азії, вже до початку XX століття вирощувались всюди заради, головним чином, луб'яних волокон. У посівах кількість чоловічих та жіночих рослин приблизно однакова. Порівняно з жіночими рослинами, чоловічі мають тонше стебло, менше листя та раніше дозрівають. Тому частка їх у врожаї різна. Плоскінь дає не більше 33, а матірка — 66 % загального врожаю волокна. Волокно йде на мотузки, шпагат, канати, полотнину, вал, мішковину.

У 60-х роках XX століття коноплі займали 3-е місце серед прядильних рослин після бавовнику та льону.

Відходи прядильного виробництва — клоччя — застосовується для конопачення, упаковки.

Макуха (але не зелена маса) використовується на корм худобі. Свіжоскошена трава конопель викликає у худоби, а особливо у коней, важке отруєння.

Насіння містить олію, що йде в їжу і для малярних фарб. Вона використовується у салатах, для виготовлення кондитерських виробів, випікання хліба тощо. Добувають її холодним пресуванням. У Російській імперії олію з конопель продавали під назвою лампадної олії.[10]

Давні греки з насіння готували особливий напій, що називався νηπενθής (буквально — «той, що долає страждання»).

У медицині вживаються сушені плодоносні верхівки жіночих квіткових гілок рослини або листя, а також настоянка та екстракт з трави.

Солома цінується як підстилка для худоби, бо добре вбирає вологу.

Нині коноплі набули популярності як джерело «легкого наркотику», тому їх культивування зараз проводиться під контролем, а дикорослі зарості знищуються. Дикорослі насадження неодноразово було виявлено на території заповіднику «Медобори» та національного природного парку «Кременецькі гори».

• 
  Вирощування конопель
• 
  Насіння
• 
  Волокна з конопель
• 
  Медична конопля

• Коноплі посівні. CANNABIS SATIVA L.
• Губанов І. А., Киселева К. В., Новиков В. С., Тихомиров В. Н. Иллюстрированный определитель растений Средней России ^{[недоступне посилання}]. — М. : КМК, Ин-т технологіческих исследований, 2003. — С. 38. — ISBN 9-87317-128-9.
• К. Ф. Блинова, Н. А. Борисова, Г. Б. Гортинский и др; Под ред. К. Ф. Блиновой, Г. П. Яковлева. Ботанико-фармакогностический словарь: Справ. пособие. — Москва : Висшая школа, 1990. — С. 196. — ISBN 5-06000085-0.

• Коноплі посівні // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 209-210. — ISBN 5-88500-055-7.
• Матірка // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 935. — 1000 екз.
• Плоскінь // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1399. — 1000 екз.