Конрад Воддінгтон

Конрад Гел Воддінгтон
англ. Conrad Hal Waddington
Народився	8 листопада 1905; Івшем, Вустершир, Велика Британія
Помер	26 вересня 1975 (69 років); Единбург, Велика Британія
Місце проживання	Велика Британія
Країна	Велика Британія
Діяльність	палеонтолог, генетик, викладач університету, зоолог, біолог
Alma mater	Кембриджський університет
Галузь	ембріологія, генетика, еволюційна біологія
Заклад	Единбурзький університет
Звання	професор
Ступінь	доктор філософії з ембріології
Членство	Леопольдина, Лондонське королівське товариство, Королівське товариство Единбурга і Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки:	епігенетика
У шлюбі з	Margaret Justin Blanco Whited і Cecil Elizabeth Lascellesd
Діти	Caroline Humphreyd і Дуза МакДаффd
Нагороди	почесний доктор Абердинського університетуd почесний доктор Женевського університетуd honorary doctor of the Université de Montréald член Королівського товариства Единбургаd

Конрад Гел Воддінгтон (англ. Conrad Hal Waddington 8 листопада 1905(19051108), Івшем, Вустершир, Велика Британія — 26 вересня 1975, Единбург, Велика Британія) — британський біолог, генетик, ембріолог, еволюційний біолог. Професор Единбурзького університету. Засновник епігенетики як окремої науки про взаємодію генів і навколишнього середовища під час онтогенезу. Автор термінів «генетична асиміляція», «креод» та «епігенетичний ландшафт».

|портрет=

Біографія

Батьки Воддінгтона були власниками плантацій чаю в Індії, тому перші 4 роки життя він провів у цій країні. Надалі ріс у будинку родичів в Англії. Закінчив Кліфтон-коледж, де навчався зокрема у відомого тоді хіміка Еріка Голм'ярда. Навчався природничим наукам у Кембриджському університеті, спеціалізувався в геології. Під час навчання зацікавився працями філософа Альфреда Вайтхеда. 1927 року закінчив університет з дипломом першого ступеня. Тоді ж почав готувати докторську дисертацію з палеонтології щодо досліджень амонитів, паралельно працюючи над дисертацією з філософії. Жодної з дисертацій Воддінгтон так і не закінчив. Ступінь доктора філософії з ембріології він отримав лише в 1938 році за опубліковані наукові праці.[1]

З 1929 року Воддінгтона прийняли на роботу в Дослідницьку лабораторію Стренджвейза при Кембриджському університеті.

З 1933 по 1945 роки викладав ембріологію в Кембриджському університеті. У 1945 році перейшов до Единбурзького університету, де викладав генетику тварин.

У 1947-49 роках у лабораторії Воддінгтона працював український ембріолог Борис Балінський. У 1945-1952 роках в його лабораторії також працювала Мері Лайон, яка пізніше відкрила явище інактивації X-хромосоми

Член Лондонського королівського товариства з 1947 року. У 1961-67 роках був президентом Міжнародного союзу біологічних наук. Почесний член Американської академії наук і мистецтв (1960), Фінської Академії наук (1967).

Науковий внесок

Ідея Воддінгтона щодо епігенетичного ландшафту в застосуванні до диференціації плюрипотентної клітини. Пониження «рельєфу» є креодами.

Воддінгтон був одним з лідерів біології 1930-1950-х років та відомий дослідженнями у галузях палеонтології, популяційної генетики, генетики розвитку, біохімічної ембріології, теоретичної біології[1].

Перші роботи Воддінгтона з ембріології були присвячені повторенням дослідів Шпеманна і Мангольд щодо організаторів розвитку. Німецькі дослідники зробили відкриття на амфібіях, тоді як Воддінгтон перевірив їх відтворюванність у птахів та ссавців. Воддінгтону вдалося показати, що первинний вузлик у зародку качки, пересаджений до іншого ембріона, викликає утворення додаткової первинної смужки, і таким чином є організатором гаструляції.[1]

Наукові роботи

Статті

Waddington C.H. Canalization of development and the inheritance of acquired characters // Nature. 1942. V. 150. P. 563—564.
Waddington CM. Selection of the genetic basis for an acquired character // Nature. 1952. V. 169. P. 278.
Waddington C.H. Genetic assimilation of an acquired character//Evolution. 1953. V. 7. P. 118—126.
Waddington CM. Genetic assimilation of the bithorax phe-notype//Evolution. 1956. V. 10. P. 1-13.
Waddington CM. The genetic basis of the assimilated bithorax stock // J. Genet. 1957. V. 55. P. 241—255.
Waddington CM. Inheritance of acquired characters // Proc. Linnean Soc. London. 1958. V. 169. P. 54-^61.
Waddington CM. Canalization of development and genetic assimilation of acquired characters // Nature. 1959. V. 183. P. 1654—1655.
Waddington CM. Genetic assimilation // Adv. Genet. 1961. V. 10. P. 257—293.
Waddington CM. The Evolution of an Evolutionist. Edinburgh: Edinburgh Univ. Press, 1975. 328 p.

Книги

Introduction to modern genetics, N. Y., 1939
Principles of embryology, L., 1956
The ethical animal, L., 1960
The nature of life, L., 1961
Principles of development and differentiation, L., 1966
Behind appearance, Camb., 1970

Російськомовні переклади

Организаторы и гены, М., 1947
Морфогенез и генетика, М., 1964
На пути к теоретической биологии, [т.] 1, М., 1970

Примітки

Slack, Jonathan M. W. (2002). Conrad Hal Waddington: the last Renaissance biologist?. Nature Reviews Genetics 3 (11): 889–895. ISSN 1471-0056. doi:10.1038/nrg933. Архів оригіналу за 21 квітня 2015. Процитовано 1 червня 2016.

Джерела

Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.
Д. Л. Гродницкий Эпигенетическая теория эволюции как возможная основа нового эволюционного синтеза. Журнал общей биологии, 2001, том 62, № 2. с. 99-109
Slack, Jonathan M. W. (2002). Conrad Hal Waddington: the last Renaissance biologist?. Nature Reviews Genetics 3 (11): 889–895. ISSN 1471-0056. doi:10.1038/nrg933.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[Slack2002-1] Slack, Jonathan M. W. (2002). Conrad Hal Waddington: the last Renaissance biologist?. Nature Reviews Genetics 3 (11): 889–895. ISSN 1471-0056. doi:10.1038/nrg933. Архів оригіналу за 21 квітня 2015. Процитовано 1 червня 2016.